Прийди, прийди, весно красна...
/ 1
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 23 лютого 2018, 11:31
Ще з тиждень тому впіймала себе на думці, що захотілося швидшого наближення Масляної. Ні, не налисниками, дерунами та пиріжками вабило свято зламу зими-весни. За більш ніж піввіку це перша моя зима, коли перебуваю на заслуженому відпочинку, то так не вистачає пульсуючого шкільного ритму. Так хочеться зануритися у вирій гучних подій, відчути наближення березня, вловити подих весни. Звісно, з подвійним задоволенням дізналася, що мої земляки відзначатимуть Масляну раніше, ніж звичайно.
От минулої неділі і зібрались односельці, і гості. Благословив свято настоятель Храму ікони Казанської Божої Матері отець Віталій. Священик поздоровив мирян, нагадав, що цьогорічна Масляна у Пісках співпала з православним святом, то прикликав присутніх до любові і смирення, попросив у земляків прощення сам і закликав пробачити один одному образи і кривди.
Пробач мене, шановний читачу, багаторічна шкільна звичка дається взнаки і змушує нагадати, що являє собою це колоритне дійство.
Масляна, або Масляниця чи Cирна неділя - давньослов’янське свято на честь весняного пробудження природи. В Україні Масляна набувала широкого розмаху, дорослі та молодь катились верхи, ходили в гості, влаштовували застілля у складчину. Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія). Це дійство яскраво відтворене фольклорнообрядовим ансамблем „Криниці” Бахмацького сільського будинку культури. Усі складові сучасного свята то - відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. А ще так готуються до приходу Великого Посту. Усе перерелічене врахували пісків’яни.
Упевнена, що ніхто не пошкодував, що втратив час. Людей зібралося менше, ніж раніше, то виграли ті, на чию долю випала сила-силенна смакоти. Прямо з вогню подавала страви завідуюча їдальнею, а тут – найщедріша пригощальниця Тамара Кирлиця. Ще одна наша куховарка Юлія Руденко чаклувала над млинцями для налисників. Їх подавали з капустою або з повидлом. Частували варениками із сиром і маком, пиріжками і кулішем, білим киселем Оксана Чмир та Анжела Стельмах. Неодмінна учасниця всіх сільських урочистостей, голова профкому, Надія Обелець пропонувала зігрітись на вибір запашним чаєм чи підігрітим церковним вином.
Та Масляна – це не лише смачності, це свято багате на забави, пісні, художє слово, таночки.
Можна було проїхатись верхи або скористатися саньми. Дітлахи швидко вдовольнили свою пристрасть до коней, їх більше приваблювала снігова кучугура. Її творець Михайло Дмитрик. Механізатору доручили звільнити майданчик від заметів. Наш земляк задіяв своє вміння і фантазію, так вдало вивершив снігову вершину, що стала вона найголовнішою принадою для юні. Саме тут було найвеселіше, найгамірніше від задоволення спускатися зальодянілими узвозами на імпровізованих санчатах з картонних ящиків.
Яке свято без пісні. Цікаву програму підготував гурт наших земляків „Берегині”. А сусіди-красилівці порадували цілою низкою виступів, об’єднаних у змістовний сценарій. Учасники Народного хорового колективу „Козацька вольниця” розчулили своїм досконалим виконанням. Запам’яталися виходи до мікрофону Галини Гойди, Надії Москаленко, Лідії Рогової, які співали „Ой, гай, гай”, „Їхали козаченьки”, „Веснянку” ...
Ще й досі лунає в уяві мелодійний приспів:
Прийди, прийди, весно красна,
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
Неповторними були на сцені Весна, яку грала Оля Насилівська, Зима - у виконанні Інни Гопаченко. Пісків’яни дружно плескали дотепному артистизму Кумасям - Марині Насилівській, Тетяні Олійник, Галині Гойді, Людмилі Євтушенко, Лєні Таценко. Дійство завершилось. Було шкода прощатися з веселою Сиропусною неділею, згадалася примовка: “Масляна, Масляна, яка ж ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту — одна”.
Як не згадати добрим словом нашого ентузіаста В.П.Колошу. Валерій Петрович своєю кипучою енергією надихав моїх земляків на підготовку і проведення дійства. Побажаємо нашому благодійнику вдалої хліборобської весни, він того заслужив.
Мотрона Євченко