Хронологія подій

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Бахмаччина підтримала Всеукраїнську акцію до Дня незалежності. Народився цього дня – отримай паспорт урочисто!  У Бахмацькому районі таких двоє. Поспілкувалася з однією мамою іменинника української державності: мама все таки головна, без неї ж і йому свята  б не було! Людмила Бойко зізнається, що хвилювалася не менше сина – такого вшанування, мабуть, не очікувала, коли 24 серпня 16 років тому синочка народила. Для кожної жінки дитя, син – це вже свято. Але і  тепер, звісно, приємно: у Курінській сільській раді влаштували урочистості, навіть концерт подарували імениннику. А головне, звичайно, він – паспорт. Перше в житті посвідчення особи вручали Олександру Бойку 21 серпня представники державної влади в районі – заступник голови районної державної адміністрації Допа О.І. Вітав і  сільський голова Л.В.Вдовенко І мама. Хоча сказати всього, що хотілося, не змогла – сльози завадили. Хай будуть ті сльози мамині завжди радісними. Сам Олександр зачитав урочисту Обіцянку – батькам, Батьківщині. А наступного дня удостоївся високої честі – підняти  синьо-жовтий стяг на центральній площі міста, Чернігівській. То був День державного прапора України. У Києві, на Майдані Незалежності головне знамено держави підняв Президент В.Ющенко, у Бахмацькому районі – Олександр Бойко, ровесник української незалежності. Свій шлях до незалежності юнак, до речі, вже розпочав – став студентом Бобровицького коледжу.
 
У сільській раді Красного Туруй Антоніна  також урочисто отримала паспорт. Уродженці села, студентці Конотопського ліцею, вручив його заступник голови райдержадміністрації Б.Я.Гросман.  Вітали сільський голова О.І. Харченко, рідні.

Успіху вам на життєвій дорозі, Антоніна і Олександр!

22 серпня у районному Будинку культури бахмачан від імені голови районної державної адміністрації привітала з Днем Незалежності перший заступник голови Допа О.І. Потім зал, заповнений наполовину, слухав концерт наших артистів. Мені, наприклад, сподобалось. Та мене, як журналіста, завжди цікавить реакція людей – адже все робиться для них. То цікаво – їм це потрібно?  Глядачі були здебільшого з державних установ, зазвичай на такі урочистості  виходить «рознарядка» від начальства – «забезпечити присутність». Та звичайно, людям приємно поєднати приємне з корисним: і з роботи раніше піти, й концерт подивитися. Люди середнього віку аплодували щиро, молодь явно нудьгувала. Йому – «Із сиром пироги...», а він дрімає! Мій сусіда-юнак, який сидів з навушниками,  жваво стрепенувся на гумористичних номерах. Та ось залу заполонив такої чистоти голос, що неможливо було не завмерти всім. Співало юне дівча (9-класниця, як довідалася пізніше), без музичного супроводу, народну пісню. Це було диво і звалося воно, це диво, Іващенко Катя.  «А за дівчину козаки б’ються...» співала дівчина, і я гадаю, що справжні козаки дійсно би билися за таке, щирого таланту, дівча. Директор районного Будинку культури ( і художній керівник Пісківського) О.С.Гненик зізнається, що «знайшли» цей диво-голос у Пісках випадково. «Як приймали в козачата – на козацькому святі, вона й видала. А потім на Купайла – вийшла і замість позивної цю пісню як заспівала, я й присів, як кажуть.  Запропонував виступати на районній сцені – Катя погодилась». Цікавлюся, чи є музична освіта у дівчини. «Ні, це природній дар», - говорить Олександр, працівник культури з неабияким досвідом. У заключній пісні концерту заспівувало також молоде дарування – Володя Коваленко.

Якби ж то йому та й допомогти, цьому дарові... Влада, меценати, підтримайте таланти!
 
24 серпня День Незалежності відзначили святковим концертом в міському парку.

27 серпня депутати міської ради планували провести чергову, планову сесію.  Та на початок засідання не набралося необхідного кворуму – із 30 депутатів прийшли на роботу 12. Вирішили чекати, чекання затягнулося до півгодини. Секретар міської ради І.В.Левченко вибачалася перед представниками громадськості, яких було у залі чимало. І це приємно – люди наші не хочуть продовжувати традицію слухняних «гвинтиків», проявляють громадянську активність. Чого не скажеш про частину депутатів, яких вони обрали. Пролунала пропозиція: звернутися до них, недисциплінованих, через пресу. Що ми і робимо. Але ж виглядає це, погодьтеся, занадто парадоксально. Не хочеш працювати – звільни місце. Так говорить Закон, який за певну кількість «прогулів» має право відібрати у такого депутата мандат.

32 сесію міської ради вирішено перенести на 3 вересня.

28 серпня вчительство Бахмаччини зібралося на традиційну свою конференцію. Відкрив урочисте зібрання виконувач обов’язків начальника районного відділу освіти А.П. Бондар. Анатолій Петрович не зовсім традиційно побудував свій виступ, і слухати, здавалось би, сухий статистичний звіт було цікаво сторонньому слухачеві. Все у доповіді подавалося проблематично: так є , а так мусить бути, і – чому. Конкретно, без панегіриків. Хоча найпершим було, звичайно, привітання освітянському поповненню, це незмінно, бо ж є чому радіти – молодь все-таки обирає професію, яку сміливо можна назвати найскладнішою (це моя особиста думка – Н.Т) Неволько Валерій, учитель української мови(чоловік-вчитель – це вже здорово, а якщо ще й мовник – то просто чудово!) і Третяк Людмила, учитель хімії будуть вчити дітей Матіївської школи. Успіху вам!

І одразу – до проблем. Шкільне харчування, наприклад, говорить Анатолій Петрович, не задовольняє своєю якістю. Мало у дитячому меню м’яса, риби, овочів, фруктів, соків. У селах погано з організацією дошкільного виховання, як говориться мовою документів: «не охоплені організованим вихованням». Тобто чи не ходять у садочок, чи садочків просто немає. Їх немає зараз у більшості наших сіл. Приміром, у Тиниці таких 79 діток.

Доповідь про підсумки минулого і завдання на новий навчальний рік була чимала, звісно, не задаюсь метою перелічувати всі педагогічні проблеми, їх достатньо для того, щоб було над чим працювати. А головне, шановні вчителі, вчіть їх так, аби їм, нашим діткам, хотілось вчитись.Оце головне.

І щоб вам хотілося працювати – це побажання до свята. З Днем Знань, з початком нового навчального 2008-2009 року!

До речі, минулий рік на Бахмаччині закінчили 5077 учнів, найвищий рівень успішності – у Бахмацькій гімназії.        

Н. Теплова