Cвяткували Піски

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Уже давно 8 Березня – одне з найулюбленіших свят нашого жіноцтва. Шановане воно й у пісків`ян. Традиційно зібрались жінки в заздалегідь прибраному спортивному залі школи, поки що найпросторішому приміщенні в селі. Відбувся концерт, до нас завітали „Смоляни”, звісно, і місцевий гурт „Берегині” теж брав участь. Відбувалося це у формі вогника. Запрошені насолоджувалися і концертною програмою, і наїдками, від яких, як кажуть, ломилися столи.


У наших Пісках ще недавно жило близько 90 багатодітних матерів, хто народив і виховав по троє і більше нащадків. Тепер їх, очевидно, менше, але їх сини і доньки самі стали батьками, а хтось дочекався і онуків – рід наш продовжується. От і на свято завітало ледь не все жіноцтво. Колись урочистості присвячувалися працівникам аграрного сектора, та вже кіпька років за ініціативи керівника місцевого ПСП В.П.Колоші, запрошуться і представниці сільських установ. Якраз Валерій Петрович надзвичайно приємно привітав наше жіноцтво. Ужив прості, але такі теплі, задушевні слова, що стало своєрідним епіграфом святкування. Усім присутнім пісків`янкам вручили подарунки й живі квіти, та найціннішою винагородою став піднесений настрій.
* * *
Наступного ж дня своїм концертом порадувала сама школа. Директорка Валентина Костянтинівна Євченко привітала вчителів і педагогів-пенсіонерів. Не забула про шкільних куховарів, про технічних працівниць. Одним словом, не оминула жодної. Теж були живі квіти й подаруночки. Найбільше розчулились мами, спостерігаючи за виступами юних артистів, серед яких була і їх малеча.


Треба відзначити, що свято розпочиналося ще у шкільному вестибюлі. Тут на гостей чекали виставки, де демонструвались вироби із дерева, соломи, тканин, інших підручних матеріалів, які виготовляють учні на уроках трудового навчання і на гуртках школи мистецтв. Відзначила про себе, що роботи стають усе досконалішими.
* * *
Увечері запрошувала ще одна пісенна вистава, її пропонував гурт „Мальви” з села Бахмач-2. Відверто кажучи, сценою вже приситилася, то хотіла залишитися вдома. Як добре, що пішла таки послухати і подивитися на бахмачан. Молодці! До глибини душі розхвилювали виконані ними пісні про рідну матір, про батьківську хату, про щирі почуття, про життя. Розчулила пісня „Калинова вода”, навпаки, розвеселила - „Посіяв Семен гречку”. Артисти-аматори так виступали, що раз у раз змушували втирати зволожнілі очі. Зал багаторазово віддячував за майстерне виконання оплесками, устаючи з місць. Не можу не назвати хоча б кілька імен. Керівник колективу Володимир Костянтинович Борщ. Упізнала серед виконавців медичку Ольгу Лавріненко, колишніх своїх колег-педагогів - Ірину Кобезьку та Тетяну Примушко. Концерт наситили художнім словом, гуморесками, сценками. Завершили програму „Молитвою за Україну” Миколи Лисенка – зал слухав пісню стоячи, підспівуючи і аплодуючи.


До речі, мої земляки виступили у відповідь у селі Бахмачі. Знаю, концерт „Берегинь” теж був удалим, хто б сумнівався, усе ж носять звання народного колективу.


Мотрона Євченко, педагог-пенсіонер