Карлсон на чернігівській сцені

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
У суботу 13 вересня в обласному центрі відбувся Перший міжнародний Форум чернігівців, на який з’їхалися видатні люди, чиє життя пов’язане з Черніговом і Чернігівською землею.

Це зібрання земляків ініціювала громадська організація “За Чернігів”, приурочивши його до святкування 1100-річчя літописної згадки міста над Десною.

Організатор форуму, президент футбольного клубу “Десна-Партнер” і керівник ГО “За Чернігів” Олексій Савченко сказав, що мета Форуму – зібрати разом видатних земляків, щоб вони глянули на малу батьківщину в контексті сьогодення і спробували їй чимось допомогти.  Вшанування почесних гостей відбувалося в приміщенні обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, куди всі гості заходили по червоній доріжці під звуки оркестру. А вже в залі вручали бронзові статуетки сімаргла – одного з семи ідолів володимирових, що традиційно вважається захисником Чернігова, тим, хто став  переможцем опитування, проведеного організаторами. Найвищий рейтинг найвідоміших чернігівців отримав екс-президент Л. Кучма, актори В. Гафт, О. Петренко, Е. Бистрицька, спортсмени О. Волков, О. Кузнєцов та О. Коробка, льотчик-космонавт В. Титов, письменник Ю. Мушкетик, художник В. Лопата.
 
Серед гостей були й наші земляки-бахмачани, які давно вже стали москвичами: артисти Анатолій Васін і Володимир Данилець. Наступного дня чернігівська дітвора захоплено аплодувала Анатолію у ролі Карлсона в спектаклі московського театру О. Глубоковой „Русская школа”, а у вечірньому спектаклі для дорослих „Любов без правил” глядачі побачили його в ролі старого капітана.  Приїхали до Чернігова на запрошення земляка і бахмацькі театрали, і гадається, що їхні квіти і спілкування з землячками були для  Анатолія Івановича теплою згадкою про малу батьківщину і вона найбільше могла зігріти його в ті два моросливо-холодні дні. Все ж є, мабуть, у людини таке незбагненне тяжіння до рідної землі, від якого, навіть в райських краях, буде ностальгічно нити серце.

А ми, бахмачани, повинні зізнатися, також трохи ностальгуємо – за тими часами, коли Анатолій Васін радував і нас мистецькими святами...
 
К.Весняна