Уже багато років у нашому місті функціонує дитячо-молодіжний клуб «Гармонія», яким керує цікава людина, спортсмен-легкоатлет Михайлов Борис Валерійович.

Останнім часом він захопився ідеєю активного туристичного відпочинку для дітей. Адже багатоденний похід - це й гарне загартування організму, і боротьба з силами природи та самим собою, можливість побачити нові цікаві місця, оздоровитися на березі моря чи в горах.

Спортсмени клубу «Гармонія» разом із членами туристичного гуртка Бахмацької ЗОШ №5, дякуючи Борисові Валерійовичу, уже побували в Криму (гірські хребти Чатир-Даг, Демерджі, Великий Кримський Каньйон), Карпатах (хребет Чорногора), Чорноморському узбережжі Одеської області.

 

Цього літа Михайлов зібрав групу прихильників туристичного дозвілля (дорослі, студенти, школярі), розробив досить цікавий маршрут, у якому спробував сумістити і відвідини двох найцікавіших зоопарків України (Асканія-Нова та Миколаївський), і пішохідний 90-кілометровий маршрут, і оздоровлення на березі Чорного моря.

Заповідник Асканія-Нова - це лісовий оазис, посаджений серед голого степу, із неймовірно простою, але досить цікавою зрошувальною системою. Під час відвідин зоопарку на території заповідника діти ознайомилися з рідкісними видами рослин (багатьма - не характерними для степової зони), птахів та копитних тварин, що мешкають в різних куточках України. Справжнім дивом для найменших учасників походу Ангеліни та Діани Пилипенко виявилися яскраві павичі, які вільно прогулювалися доріжками зоопарку, перелітаючи через високі паркани.

Потім допитливі бахмачани помандрували піщаними стежками Кінбурнської коси, на якій славетний російський полководець О. В. Суворов у  1787 році отримав перемогу над турецькою армією.

Сонце пекло немилосердно. Йшли голим степом, який інколи перетинали невисокі соснові насадження. Дуже часто доводилося терпіти спрагу, коли кожному учаснику походу на 2 кілометри припадало по 2 ковтки води. Та мандрівники гідно витримали всі випробування. Старші розвантажували менших, а на складних ділянках маршруту навіть несли їхні рюкзаки.

Можливо, хтось подумки й пошкодував, що не залишився вдома дивитися пригодницькі фільми по телевізору, але на «гірку долю» жоден не поскаржився. Та й пригод вистачало.

До цього часу з посмішкою згадуємо, як збилися з маршруту (на жаль, вітчизняні карти почасти не відпо-відають місцевості, яку зображують) і цілий день блукали лісами довкола села Чулаківки, як їхали непрохідними піщаними дорогами величезним  «Уралом», як бачили вовка, дельфінів, морських електричних скатів, їжачків і справжніх гадюк.

Місце для бівака обрали найкраще: на околиці невеличкого соснячка за 30 метрів від Чорного моря. Цілий тиждень діти насолоджувалися спілкуванням з природою. Готували їжу на вогнищі, ловили й смажили мідії, дихали лікувальним морським повітрям, засмагали, плавали. Не забували й про тренування.

Час збіг швидко, і довелося повертатися додому. Спочатку на баркасі через Дніпровський лиман допливли до Очакова, сфотографувалися біля пам’ятника лейтенанту Шмідту. Потім відвідали найбільший в Україні Миколаївський зоопарк, який входить у п’ятірку найкращих в Європі. Там бачили слона, бегемота, крокодила, верблюда, пітона й багатьох інших екзотичних тварин, колекцію тропічних метеликів і павуків. Зробили близько сотні фотографій.

Додому мандрівники повернулися підтягнуті, засмаглі, трохи втомлені, але щасливі, адже такі цікаві й змістовні подорожі запам’ятовуються на все життя.

А Борис Валерійович не зупиняється на досягнутому. Уже дістав карту Криму, розробляє маршрут від Євпаторії до Судака, плануючи на осінніх канікулах новий похід.