Потребуєш – візьми, маєш змогу – принеси !

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Спілкувався з депутатом обласної ради Григорієм Даньком. Головний тренер збірної України з вільної боротьби тільки-но повернувся з тренувальних зборів, та вже готувався до чергового турне. Нарікав, що часу стало бракувати вкрай. Просив поділитися новинами, бо на малій батьківщині буває рідше, а переглядати місцеву пресу вдається не завжди. А потім сам поділився цікавою інформацією.


- Знав, що в Тернополі створили соціальний магазин «Одежина». Ініціативу підхопили у Чернігові, а пізніше - в Острі на Козелеччині, де ентузіасти започаткували пункти по збиранню з подальшим розподілом для потребуючих одягу, взуття.


Не секрет, що у більшості вдома накопичилися речі, які не використовуються, а викидати шкода. Отож знайшлися люди, котрі вирішили проблему просто. Так у Чернігові втілили у життя соціальний проект «Безкоштовний магазин ДякуЮ».


Звісно, зараз в Україні життя непросте. Навіть ті, хто отримують зарплату чи пенсію, часто рахують копійки. То у згаданому магазині встановили «полицю допомоги» с надписом «Потребуєш – візьми, маєш змогу – принеси». І поличка почала «працювати», тобто хтось купував та залишав, а потребуючі з величезною вдячністю брали гостинці. Пізніше стали цікавитися: „Чи можна принести речі?” Так запрацював «ДякуЮ».


У бахмачан дома теж скупчуються старі або майже нові речі, які мають чудовий вигляд, але їх ніхто не носить. Найчастіше це стосується малечі, доки росте дитина, пожитки накопичуються, віддати нікому, а викинути жалько. Це стосується одягу, взуття, іграшок, книг, оргтехніки, домашнього знаряддя.


Загорівся ідеєю створити для нужденних–малозабезпечених, багатодітних, інвалідів, матерів-одиначок, пенсіонерів, переселенців - всіх, хто опинився у важкій життєвій ситуації, Безкоштовного Магазину.


Звертаюся до людей, яким не байдужа чужа біда, які зможуть допомагати приймати, сортувати, видавати одяг. Кредо такого магазину: «Потребуєш – візьми, маєш змогу – принеси», - запозичив у вже згаданому «ДякуЮ».


А ми, бахмачани, що менш ініціативні, чи не співчутливі? Не лише закликаю, а й конкретно включаюсь у благородну справу – надам приміщення.


Борис Сєдач