- Ми любимо уроки зарубіжної літератури, - сказали мені учні п`ятого класу ЗОШ 1-3 ступеню села Курінь.

 

- А чому?

- Тому що  вони цікаві.

Віка Рогова, Таня Сунка, Аня Серьогіна, Люда Божок, Ваня Тенетник у захваті від цього предмету.  А до них приєднуються їхні однокласники, та імена займуть цілу сторінку, якщо всіх написати. І зовсім не дивно, що діти так говорять про вчителя зарубіжної літератури – вона заслуговує на те.

Валентина Григорівна Книга! Ну хіба не чудо - таке прізвище у вчителя, що вчить любити книгу. Книги заповнили її життя і на професійному рівні, і на духовному.

Ще зовсім юною дівчинкою мріяла Валюша про філологічну освіту. І таки здобула її у Ніжинському педінституті. Сільська дівчинка була закохана в природу і у мистецтво слова, у живопис і класичну музику. І цю закоханість у прекрасне несе все своє життя, ділиться знаннями з вихованцями, навчає їх шанувати літературну творчість.

 

Кредо Валентини Григорівни: «Стався до людей, до дітей по-людському». Вона дотримується його і у професійній діяльності, і у повсякденності взагалі.

Книги, як говорив І.Франко, - морська глибина. І чим глибше пірнаєш у неї, тим більше хочеться читати і знати. Валентина Григорівна любить сучасну літературу – обожнює Кафку і Булгакова. Приваблюють жінку подорожі історичними місцями.

- А ще, - додає вона, - я б цілодобово слухала Бетховена і Моцарта.

Тому заслужено праця В.Г Книги була оцінена на районному конкурсі «Учитель року –2006», де вона стала переможцем як учитель-предметник  зарубіжної літератури.

Працьовита, непосидюча Валентина Григорівна. І до городу докладає руки, і готує смачно (особливо вдаються їй налисники і голубці, а ще аджика!)

Тому що книга – жіночого роду. І жінка, що носить таке прізвище, - розумна, ерудована, тактовна, інтелігентна і... до безкінечності можна перераховувати її хороші риси.  А ще Книга В.Г скромна. Просила, щоб багато про неї не писали. Тому на цьому я і закінчую статтю з побажаннями всього доброго славній вчительці – Валентині Григорівні.