Вивчаємо історію рідного краю
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 17 жовтня 2008, 13:17

Дослідження оборонного рову цитаделі (2008)
Про Батурин раніше переважна більшість звичайних наших громадян якщо і знала, то хіба що як про гарне місце відпочинку. Правду про колишню гетьманську столицю знали фахівці та ті свідомі українці, котрі власне, і відкрили цей величезний недосліджений пласт нашої історії. Історична справедливість відновлена, і тепер для дослідників тут золоте дно. До 1995 року Батурин археологами не досліджувався взагалі. Роботи почалися лише після створення в 1994 році Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Чернігівські дослідники і знайомили з результатами своїх пошуків громадськість Бахмача 15 жовтня. На жаль, ми не були присутні на цьому цікавому зібранні, але деякі його учасники, в захваті від почутого, чомусь вирішили поділитися і з нами. Такі відгуки почула і від вчителя, і від бібліотекаря, і від музейного працівника. Вчителька, навіть не історик за фахом, дуже жалкувала, що такої цікавої лекції не почули школярі та й інші бахмачани, яким не байдуже до історії рідного краю. Це побажання на майбутнє.
Щодо самого круглого столу. Як відомо, у цьому році Батурин готується до відзначення 300-річчя Батуринської трагедії (планується на 13 листопада), коли російський цар Петро І наказав стерти з лиця землі столицю гетьмана - «зрадника».
Відомий на Україні археолог, директор Інституту археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя, завкафедрою Чернігівського державного педагогічного університету Володимир Коваленко є керівником археологічної експедиції в Батурині. Надзвичайно цікавою була його розповідь про результати розкопок, це фото – з матеріалів, якими люб’язно дозволила нам скористатися директор Бахмацького музею Стрикун Т.М.
І досі точаться суперечки навколо постаті гетьмана І.Мазепи. Щоб зрозуміти, треба знати. Картина політичних подій в Західній Європі початку XVIII століття, Північна війна та позиція України і нашого гетьмана в ній постала у докладній розповіді викладача Чернігівського педуніверситету Тарасенка О.Ф.
Своїми знахідками поділився І.М.Ситий, науковець обласного історичного музею ім.Тарновського. Кандидат історичних наук видав «Мазепину книгу», в якій зібрані документи, пов’язані з цим видатним українцем: походження роду (така цікавинка – виявляється, коріння у Мазеп не українські), герб тощо. Книга, до речі, поступила і в наші бібліотеки.
К.Весняна