Аби до Бога було ближче, У височінь здіймаються хрести
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 19 червня 2020, 13:36
Вологий вітерець доніс ледь вловимі звуки дзвону, на серці посвітлішало і відчула, як душу зігріла Божа благодать.
- Слава Господу, - майнула думка, - Звершилося... – пораділа за сусідів-великозагорівців. Це і у них у селі звели, нарешті, храм.
Колись Велику Загорівку прикрашала своя церква, тільки пам’ятають її лише старожили. У лихі 30-ті роки розібрали красуню на школу і клуб. І хоча село продовжувало потопати у вишневих та яблуневих садах повесні, раділо сніговій морозяній ковдрі взимку, відтоді вже втратили колишню святість Великодні і дні Різдва Христового. Довгі роки святили пасхальні смачності і святкові хліби та освячували воду, де прийдеться. Хтось забивався до Борзни, а котрісь добиралися до нашої Красилівки.
Молитовний будиночок служив прочанам довгі літа, зігрівав молитвами, заспокоював рівним полум’ям свічок і ароматом ладану. Тут хрестили немовлят, вінчали подружжя, проводжали односельчан у вічність, але протоієрей Василій разом з паствою мріяли про справжній храм.
Першу спробу відродити Свято-Покровську церкву вжили років тридцять тому, та все якось не „клеїлось”, все зупинилося на Першому камені. І от небесні сурми закликали громаду прочан узятись за справу. Стали збирати кошти, підключились інвестори. Найщедрішим благодійником виявися Валерій Колоша - депутат обласної ради, отаман Чернігівського округу Війська Запорізького, директор ПСП „Пісківське”. Суттєво допоміг ще один представник Бахмаччини Володимир Романенко – директор СТОВ „Надія”. Звісно, включились і земляки з Борзнянщини. Серед них - подружжя Савицьких з „Агроінвест” Натуральний продукт”, Олександр Прохорець зі СТОВ „Великозагорівське”, Валерій Бідний зі СТОВ „Плиски-агро”, Євгеній Індик.
Не можу не згадати підприємців Сергія Рябчуна, Миколу Москаленка, Володимира Гладкова, особливо вболівав за справу Микола Вакуленко. Так хочеться вклонитися доземно всім їм за красуню-церкву.
Чин великого освячення ново- збудованого Покровського храму звершив Високопреосвященніший Митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент. Після читання Святого Євангелія Владика звернувся до пастви зі словом проповіді, а пізніше подякував усім, хто долучився до богоугодної справи будівництва храму, і нагородив благодійників церковними відзнаками.
Завітали на урочистість благочинні Бахмацького і Борзнянського округів - священнослужитель Віктор і священнослужитель Іоан.
Люду на відкритті було доволі, пораділа не лише за сусідів, а й за себе. Колись загорівці святили паски у нас, а тепер наступний Великдень зустріну з ріднею у Великій Загорівці. А потім збагнула, вже скоро день Преображення Господа Ісуса. Ось тоді і подамся до родичів. Від передчуття хвилюючої миті згадався мелодійний піснеспів: «Иисусе, освяти нас светом божества своего…».
Десь зустріла мудру думку: „Храм є духовний осередок, «собор наших душ», правильно сказано.
Любов Крамаренко,
с. Красилівка