Сподіваємося
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 09 жовтня 2020, 12:20
З нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана у нашому ПСП „Авагард” вшановують представників цієї когорти щоосені. Чимало років був причетним до тієї урочистості і сам, допомагав літнім людям добиратися до місця вшанування. Було приємно бачити тепло в очах старших своїх земляків, хто відчував до себе турботу, повагу, цінував добре слово.
Нині цю урочистість довелося скасувати, літні курінці сприйняли це з розумінням. Проте директор підприємства Василь Миколайович Булах, він же і депутат районної ради, з цього приводу журився, а потім захотів зустрітися зі своїм давнім підопічним Сергієм Юр’євим – колишнім воїном АТО, який втратив там руку. Це Василь Миколайович допоміг придбати опікуваному сучасний протез, сприяв вирішенню низки фінансових і побутових проблем.
Доручення керівника сприйняв із задоволенням, бо неодноразово був свідком їх спілкування. При цьому розкривалися людські риси характеру Василя Миколайовича. Приймає він Сергія привітно і просто, як може зробити лише Булах. Запитає про роботу, про навчання, про парубоцькі справи. Так розмовляють лише батько з сином, це відзначав сам Сергій.
Було приязно і цього разу. Тільки тепер Василь Миколайович, крім усього, застеріг, щоб підшефний не загулявся, мовляв, пора задуматися і про одруження. Навіть пообіцяв допомогти відбути весілля, сказав, що погодиться з обов’язками весільного батька.
Ще поцікавився здоров’ям і справами його мами, запропонував підкинути Наталії Костянтинівні дровець, передав гостинця.
Усе те розчулювало до глибини душі. Згадалися Сергійові слова: ”Слава Богу, що стрілася у моєму житті така людина”. У нинішній розмові додав: „Тепер сам буду хвилюватися за Вас, знаю, що зареєстровані кандидатом у депутати до обласної ради. Хай вам сприяють Небеса...”
Найскладніше у долі Сергія Юр’єва вже позаду. Уже отримав квартиру у Бахмачі, пенсії майже вистачає.
Мрію побувати у героя на весіллі – обіцяв запросити. Сподіваюся чекатиму недовго.
Олег Лисун