Заводу бути!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Чимало бахмачан сприйняли нещодавню публікацію про будівництво масло-екстракційного заводу, як звичну передвиборчу „утку”. Відчув потребу повернутися до цієї теми.


Хоча інформація про новобудову надійшла з авторитетних джерел, проте звертатись туди ж вважав недоречним. І тут випадок звів з О.О.Бєльським. Свого часу фахівець перебував на посаді заступника губернатора, тепер Олександр Олександрович - куратор Проєкту.


Попросив спеціаліста відповісти на кілька запитань.


- Не сумнівайтесь, підприємство дійсно запрацює. Подібні комбінати в Україні вже діють протягом багатьох років. Погляньте на магазинні полиці з олійними виробами – усе це вітчизняний продукт. Назву лише кілька переробників: ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», ЗАТ «Придніпровський ОЕЗ», ПАТ «Запорізький ОЖК», ТОВ «Миколаївський ОЕЗ»... Таких десятків зо два.


- Запитуєте, навіщо зводити ще й у Бахмачі... Чи знаєте скільки насіння соняшника та інших маслянистих культур Україна вивозить за межі кордонів? Поінформую, експорт насіння олійних культур з України у 2019 році виріс на 44% і досяг майже 60 млн тонн!!! Бачу, що вражає. А в цьому році зафіксоване нове зростання, зважте, на календарі лише жовтень.


Виникає питання: „Чому не переробляти сировину самим?”. Це додаткова вартість, робочі місця, запитаний у світі продукт. У 2019 році українську олію купляла Індія – майже третина від виробленої. Решту придбали Китай (16%), Нідерланди (10%), Іспанія (7%), Ірак та Італія (по 6%), ряд інших країн. Це мільйони тонн, виручка від продажу лише соняшникової олії у 2018 році становила 4,3 мільярда доларів. Так навіщо втрачати такі можливості.


Тепер чому саме у вашому місті? Бахмач – розгалужений залізничний вузол. При потужності переробки насіння до 2000 - 2400 тонн на добу потрібна відповідна інфраструктура. Адже ще належить відвантажувати не тільки олію, а й супутні продукти, тут залізниця незамінна.


Другий фактор – пустуючі виробничі приміщення колишнього машинобудівного заводу. На їх реконструкцію потрібно мінімум коштів в порівнянні з будівництвом з „нуля”.


І нарешті, робоча сила. На Бахмаччині її надлишок, люди шукають собі заняття у Києві, у Польщі, Росії, інших країнах. Чому не надати їм стабільну роботу вдома.

- Правильно, масло-екстракційний завод у перспективі стане аграрно-енергетичним комплексом. Таких не багато навіть у світі. Бахмацький буде найсучасніший, бо врахується напрацьований світовий досвід.


Тут йдеться не лише про „олійницю”. Уже відведена територія для зведення теплової електростанції, яка працюватиме на відходах виробництва - це лузга, тріски, інші рештки. Теплоносій дармовий, проте повністю перекриє потребу комплексу в електроенергії (потужність 14 МВт), забезпечить опалення і надасть технологічний пар.


Технологія давно розроблена і випробувана фахівцями Чехії, у проєкті вони - наші партнери.


Буде налагоджено і виробництво «ізоляту» - це цінна білкова продукція, дуже запитана на світовому ринку.


Повірте, незабаром вашому Бахмачу повернеться авторитет міста, у якому колись вироблялося відоме на весь світ згущене молоко, тепер славитиметься олією. Придумуйте їй гучну назву – стане трендом.


Cкажу вам, усе це помітив, зважив і „розкрутив” передчасно загиблий народний депутат України В.М. Давиденко. На ньому чимало було зав’язане, команда сподівається, що локомотивом ідей Валерія Миколайовича стане його дружина. Сподіваємося.


Борис Сєдач