Добротний подарунок
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 12 листопада 2021, 15:34
Радо зустрічаюся зі своїми земляками-хуторянами. Завжди перекинемось словом-другим. Вже давно переконався - ми з особливого тіста. Візьмімо хоча б сьогоднішні проблеми, скільки розмов про газ, про ціни на блакитне паливо, а нас це обходить. Опалювалися дровами і далі будемо грітися ними, як і десять,і сто літ тому. Але зараз поведу розмову не про те.
Зайшов якось у майстерню до земляка Федосія Івановича Степаненка, а там вже гість Едуард Артемович Жуков, приєднався до їх розмови. Вони обговорювали, як створювалося сучасне обличчя міста. Тема зацікавила, дізнався і про перші кроки «Хіммашу», і про житлове будівництво, і про зведення Палацу культури. Особливо зацікавило, як виростав шляхопровід. То був об’єкт загальної уваги, бо тоді перетнути залізничні колії, уникнувши довжелезної черги, було практично неможливим. Згадалося, як страканів під шлагбаумом і плавився від жагучого сонця з кількома десятками таких же стражденних. Хтось не витримував, вирушав на інший переїзд на Бахмач-Київський, тільки вигравав не завжди. Скільки часу втрачав автотранспорт на тому перетині залізничних колій, сам Бог знає.
Так от, якраз Едуард Артемович керував тим будівництвом, а мій земляк працював на «газоні» - самоскиді ГАЗ-51. Возили грунт з військового полігону із-під Шовковиці, розтяглася справа довше ніж на рік, але все ж бетонні плити врешті-решт завершили роботи, і транспорт рушив через міст. Було це піввіку тому, навіть не віриться, що збігло стільки років. Позаминулої неділі водії відзначали своє професійне свято, тоді до їх урочистості і було здано шляхопровід у експлуатацію. Достойний подарунок отримали тоді шофери, всі бахмачани і гості міста.
Без шляхопроводу при нинішній кількості транспорту нас чекав би колапс, бо навіть за тих умов черги збиралися довжелезні. Зробили добру славу будівельники, яка служить нам і досі.
Юрій Вовкогон, ветеран праці