Наш Батурин

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Вважають його своїм не лише мешканці містечка над Сеймом. Це усвідомив з чисельних відгуків на інтерв’ю з міським головою Леонідом Душею. Читачі «Порадника» просили цю тему продовжити. Автор і сам мав намір повернутися до розповіді про життя колишньої гетьманської столиці, бо з попереднього матеріалу свідомо вилучив відомості про новобудову, яка вплине на життя цілого регіону.


Тепер моїм співрозмовником став заступник міського голови Олександр Козловський.


- Місяць тому у спілкуванні з вашим патроном дізнався про будівництво заводу по переробці сміття. Тоді не вистачило часу розпитати про об’єкт у подробицях. Знаю тільки, що давні компаньйони Леоніда Леонідовича з Чехії запропонували звести підприємство «під ключ», інвестуючи у будівництво 18 мільйонів євро власних коштів. Але недалекоглядні чиновники з попереднього складу обласної адміністрації вставили палки у колеса проєкта. Той завод, що мав працювати у Батурині, успішно функціонує на Тернопільщині.


- Олександре Вікторовичу, розкажіть читачеві про завод, який потрібен давно і не лише батуринцям.


- Мабуть, чимало хто згадає про плани будівництва сміттєпереробного підприємства, яке «починалося» перед черговими виборами. Ні, тепер питання стоїть серйозно – заводу бути. Проєктна потужність підприємства 140 тисяч тонн побутових відходів. За старими технологіями, коли левова частка сортування сировини виконується вручну, таке виробництво потребувало б сотні робочих рук. Наше виробництво високотехнологічне, автоматизоване. Механізми, яким байдуже до неприємних ароматів, до температур, до несприятливих умов, сортуватимуть сміття по кільком фракціям. Відходи поділятимуться на «сухі» та «вологі». об’ємні відходи, картон, електроніку, садові відходи, скло, харчові відходи, пластик, метал, папір та ті, що не підлягають переробці, органічні компоненти відбиратимуться окремо. З останньої складової виготовлятимуться органічні добрива і паливні пелети.


Розміститься комплекс на території колишнього військового містечка №1, це офіційна назва, у народі відома, як «полігон». Тут піщано-глинисті грунти не придатні для сільгопвиробництва.


Продумана інфраструктура транспортування твердих побутових відходів, вона передбачає залучення сміття не лише з Батурина, Бахмача, Борзни, економічно виправдано транспортування сировини з Конотопа, Глухова, Кролевця – з відстані до 100 км. Для більшої рентабельності передбачається сортування сировини перед перевезенням.


- Олександре Вікторовичу, важко уявити гору у 140 тисяч тонн, це містечко із багатьох пірамід Хеопса. Скільки людей працюватимуть на переробці?


- Вже відзначав, такі обсяги при ручному сортуванні потребують сотні робочих рук, у нас же персонал обслуговуватиме автоматику, це близько 40 працюючих.


- Не можу не запитати, як бути зі шкідливими викидами?


- У нашому випадку такі не передбачені. При виборі технології переробки саме ця сторона технічних особливостей стояла у вимогах першою.


Спілкувався Борис Бобришев