Зібрання бджолярів
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:29
На збори Громадської організації «Спілка пасічників Батьківщини Петра Прокоповича» потрапив майже випадково. На подібних зібраннях, коли підсумовувалася робота, траплялося бувати і раніше. Але захід бджолярів Бахмаччини справив особливе враження. По-перше, пасічники – народ дисциплінований і відповідальний, то відбувалося дійство організовано і передбачувано.
Доповідав Голова спілки С.В.Шарій. Зупинився на головних проблемах галузі. Сергій Володимирович нагадав важливість бджільництва, як складової аграрної галузі. Адже ринок меду має особливу вагу в економіці України, він виступає провідним гравцем на європейському ринку. Український мед користується стабільним попитом і з роками вже традиційно нарощує свій потенціал. Підтвердив сказане цифрами, проілюстрував діаграмами. Читачеві, очевидно, цікаво дізнатися, що в 2020 році експорт українського меду досяг позначки 80 тис. тонн.
Нагадав, у яких заходах спілка брала участь у минулому році. Так у березні зібрання пасічників, при участі старост та агрономів сільськогосподарських підприємств створило постійно діючу комісію по розслідуванню потрави бджіл. Там же проведено роз’яснення постанови про правила реєстрації пасік.
Відремонтовано пам’ятник П.І.Прокоповичу.
У липні урочисто відсвяткували річницю з дня народження Петра Івановича Прокоповича Запросили гостей з Української спілки пасічників, зі спілок Шостки, Чернігова, Новгорода-Сіверського.
Відділ культури влаштував змістовний концерт.
Значну допомогу у проведенні заходу надало ТОВ «СП «Агродім».
У серпні брали участь у Спасівському ярмарку. Вирішили рекламувати солодку продукцію вуликів, пропонуючи її дитячим садочкам, шкільним закладам.
На зібранні ділилися досвідом, пропонували варіанти догляду за бджолами. Особливо жвавим стало обговорення теми: «Стоп отруєнню бджіл». Одна з пропозицій - потрібно в селі вибрати старшого пасічника, звернутися до старости села, організувати зустріч з фермерами, де обговорити засоби захисту, які застосують. Переконатися у їх сертифікації, наполягати на повідомленнях не менш за 3 дні до початку обробітку.
З наданням безоплатної вторинної правової допомоги ознайомив директор Ніжинського місцевого центру БВПД В.Д.Бригинець.
Про нове в законодавстві щодо паспортизації та реєстрації пасік розповів начальник Бахмацької ветеринарної лікарні Ю.В..Кравченко.
Про підготовку до зимівлі та про породи бджіл ділився досвідчений пасічник Г.І.Киргизов.
«Роботи на пасіці по весняному догляду» - тема висвітлена пасічником з 40-річним стажем М.О.Тишенком.
Досвідом виготовлення та користування вуликами з очерету ділився Ярослав Гужівський.
На зібранні було ухвалено таке звернення.
АГРАРІЯМ ТА ВЛАСНИКАМ ПАСІК НА ЗАМІТКУ!
На сьогодні майже всіма аграріями для боротьби з бур`янами та шкідниками рослин використовуються хімічні засоби. Усі вони небезпечні для бджіл, оскільки їх застосовування співпадає з періодом активної життєдіяльністі бджолиної сім’ї. При цьому зовсім не враховують, що багато як бур’янів, так і сільськогосподарських культур приваблюють бджіл інтенсивним виділенням нектару і пилку. Таке застосування пестицидів призводить до масової загибелі бджіл.
Як уберегти своїх бджіл та як діяти при їх отруєнні? Перш за все, необхідно запам’ятати, що пасічнику, з метою охорони медоносних бджіл, необхідно виконувати вимоги Закону України «Про бджільництво» та зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях, або сільських, селищних, міських радах. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт. Без реєстрації пасіки практично неможливо здійснювати захист своєї пасіки та своїх прав, адже відповідальність за отруєння бджіл несе не тільки аграрій, який проводить обробки, але й власник пасіки.
Власників пасік мають сповіщати за три доби до хімічних обробок з зазначенням пестицидів, що будуть застосовані, місця (в радіусі 7 км), час, спосіб проведення обробки, вказують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл, у ранкові та вечірні години, після 21.00 та в нічний час. Не допускаються обробки квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. Після отримання повідомлення про хімічну обробку, пасічник повинен вивести пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл. У разі, якщо пасіка постраждала, і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні збитки, необхідно діяти швидко й оперативно, адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти. Першим кроком буде звернення до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського старости чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник. Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.
Проби рослин з поля разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Слід констатувати, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні. Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районній державній лікарні ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про бджільництво» - пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Без зазначеної реєстрації свою правоту довести в суді не можливо, бо суд вимагатиме доказів, що загибель відбулася саме в результаті обробітку, а не від хвороби. Ця вимога є обов’язковою.
Далі – необхідно комісійно відбирати проби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави. Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді. Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату, пасічник має право звернутись до суду з позовом про відшкодування витрат та стягнення моральної шкоди. Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого нерадивого фермера до відповідальності та відшкодувати збитки.
Борис Бобришев