Газета в усі часи була прямим чи опосередкованим рупором влади. Так було і на теренах нашої Бахмаччини, але все змінив історичний 1991 рік, і в нашому краї теж знайшлися люди, які зробили спробу вибудувати альтернативний, вільний друкований орган. Та спроба чомусь захлинулася. Вже немає в живих його засновника і натхненника – Володимира Кашки, а соратники, що були тоді поруч  з ним, й самі не можуть зрозуміти, чому так вийшло. Можливо, не вистачило упертості, можливо – грошей. А може, їй перекрили повітря? Той перший ковток, яким так натхненно дихалося у 90-ті?..

Та ми маємо копію першого номеру того видання – подаємо як зразок саму „шапку” газети. Оригінальна назва, заголовок у газетярів вважається ознакою таланту- тут він найвищого гатунку.

Р І П А (Рекламно-Інформаційний Підприємницький Аркуш).

«Порадник» взяв на себе відповідальність продовжити справу незалежної преси. (Віримо, що ви, любі наші читачі, підтримаєте нас в цьому).

 

Хочемо сьогодні, напередодні нашого професійного свята згадати добрим словом  колегу (сміємо тішити себе думкою),  редактора „Ріпи”. Жорстоке життя виявилося, на жаль, сильнішим за нього, але він залишиться в пам’яті бахмачан сміливою, талановитою людиною. І гуморною – ось так закінчувалось його звернення до читача в 1 номері, що мало назву „Посадили ми ріпку...”

„...Редагує РІПу пан КАШКА. Сподіваємося, що справжні гурмани не залишаться байдужими до цього прізвища. Чи не символічний збіг, котрим доля промовисто натякає, що лише овочі і різного роду каші порятують нас від цілковитого виснаження в епоху астрономічних цін на ковбасу?”

Невже стільки років минуло – ціни ніби сьогоднішні? І ще одне – просимо поділитися спогадами очевидців, соратників, можна – й опонентів.