Пам’ятаєте смутні 90-ті, коли вечори  з каганцем сиділи? Масові відключення електропостачання стали тоді таким самим звичним явищем, як зараз слово „криза”. Але як тоді, так і нині та криза, напевне, створена штучно і „за сприяння” тих, кому це вигідно, хто на цьому „зрубить”. Та полинути згадками в недавнє минуле змушує далеко не ностальгія за лущінням квасолі присмерковими вечорами.  Так ми в родині вирішували проблему зайнятості: торбинка квасолі, дорослі й діти навкруг столу з гасовою лампою, яку обачливо зберегли мої батьки, що пережили, як і все їхнє покоління, й не такі неприємності.  А в тих наших вечорах за лампою, знаєте, було більше приємного – спілкування, неспішне, в затишних сутінках, які дивним чином спонукають до відвертості, сімейних спогадів та історій, за чим так сумуєш, коли сім’я розбігається по життю. Навіть діти, які вже виросли, полюбляють згадувати ті наші романтичні посиденьки.

 

Та це ось так, коли згадуєш – на ліричні відступи тягне. А ось коли знову поринеш в вечірні сутінки зараз,  як прибігаєш з роботи, хапаєшся за каструльки-чавунки-пральні машинки-праски… І раптом – бац! Відімкнули! Ну, раз пережили, буває. А потім – ще раз, а далі – більше. Ні, це не початок історії в стилі фентезі, це бахмацькі реалії. Як нам стало відомо, протягом поточного року наших бахмачан постійно повертали таким чином в забуте минуле. Чомусь відключали не в центрі, а на деяких вулицях в мікрорайоні, який в народі зветься „за старим переїздом” - якраз, як не смішно, де РЕМ розташовано. Район, треба сказати, чималий – там проживає, за неофіційними (але достовірними!) даними, близько 9700 мешканців, половина міста, а в ньому, якщо вірити офіційній статистиці, -19 тисяч.

Причому відбувалися відключення стихійно – без попереджень, в різний час і на невизначений термін. Пояснення (неофіційні, оскільки офіційних ані пояснень, ані попереджень не було) – реконструкція, поточний ремонт, і лише інколи - внаслідок якихось стихійних випадків. Хоча у випадках планового вимкнення офіційне попередження, публічне оголошення – просто норма закону.

Так це що – нас готують до гіршого? А нам, бач, здалося, що гірше вже настало.