1812. Можем павтаріть?

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 7
ГіршийКращий 

 

 

 

Французько-російська війна 1812 року – ще одна вигадка російської пропаганди, як і «Велика Вітчизняна», коли зі Світової війни виокремили фрагмент і фрагмент же зробили важливішим цілого. Щоб не було запитань про початок війни і роль Росії чи СРСР у ній. Війна 1812 року – це теж тільки фрагмент європейських воєн, які вела Франція в період Консульства та імперії.


І Росія в цих війнах брала участь у рамках відпрацювання грошового боргу, узятого ще Петром І в Голандії.


Велика Британія вирішувала власні проблеми у тій війні і в рамках сплати боргу, який вона викупила, змусила Росію розраховуватися «гарматним м’ясом».


До 1812 року російська армія кілька разів воювала проти Наполеона в якості тодішньої «ЧВК Александра 1». І кілька разів відгрібала від французів.


І чергові мирні переговори Росія використовувала, як завжди, готуючись до нової війни.


«Найважливіша дата, яку ви не зустрінете в російських підручниках історії: 27 і 29 жовтня 1811 року був підписаний ряд указів вищого ступеню, в яких наказувалось готуватися до переходу кордону на Немані і до наступальної операції аж на річці Віслі. Командири цих 5 корпусів - П.І.Багратіон, Д.С.Дохтуров, П.Х.Вітгенштейн, І.Н.Ессен і К.Ф.Багговут. У відповідності зі всіма відомими намірами Олександра розпочати нову війну проти Наполеона в 1810-1811 роках, вищі російські офіцери і генерали взялися готувати доповідні записки з конкретними планами. Сьогодні вчені знають декілька десятків детальних наступальних розробок. Генерал-фельдмаршал І.Ф.Паскевич згадує, як ще в 1811 році князь Багратіон пропонував напасти на Польщу, поки сили ворога були ще не зібрані. Усі ці матеріали вражають тим, з якою легкістю і кровожерливістю їх автори говорили про агресію. Яким російським людям загрожували французькі громадяни і їх правитель!? Як Наполеон російським людям загрожував, як загрожував…Що ви причепилися? Притісняв права «русскогаварящіх французов» і поширював «воінствующій бандеро-фашизм» (Ще не було? То ви не читали пророцтва Ванги!)


«22 (Фашист який!) червня Наполеон написав відозву до військ, в якій звинуватив Росію у порушенні Тільзітської угоди і назвав вторгнення «другою польською війною». Гасло визволення Польщі залучило до складу Великої армії багато поляків, які виступили на боці Наполеона. Одночасно з цим, у Петербурзі, французький посол Лорістон[en] вручив керівнику МЗС Росії, О. М. Салтикову [ru] дипломатичну ноту, у якій повідомив, що складає з себе повноваження посла, позаяк прохання російського посла у Франції, князя О. Б. Куракіна [ru], про видачу йому паспорта для виїзду у Росію (відбулось ще 27 квітня), фактично є розривом відношень. І тому імператор вважає себе у стані війни з Росією[8]. Треба зауважити, що в багатьох російських джерелах, наприклад, у енциклопедії Брокгауза і Єфрона, розповсюджене твердження, нібито Наполеон вторгся на територію Росії, без жодного об’явлення війни.» ( Ну прямо тобі напад Гітлера, без оголошення війни, сиділи собі мирно, личаки плели, брагу цідили щербатим ротом, баразділі прастори і тут на тобі!)


Але «врахх» напав, потрібно щось робити, крім стратегічного героїчного відступу до Москви і за неї.


На території України оголошено про формування козацьких полків та набір рекрутів і ополченців. Щоб заохотити добровольців, цар обіцяє відновлення козацьких прав та самоврядування.


«Всього українці сформували 15 кінних полків, які поповнювали і забезпечували своїм коштом два роки. Але після перемоги над французами уряд російської імперії не виконав своїх обіцянок і повернув козаків у підневільний стан, на відміну від сусідніх донських козаків.» (Вікі)


Формування таких частин відбувалося і в Конотопському повіті. Деякі цікаві деталі створення цього війська наведено у (КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013)


«Сбор ратников, средств и формирования ополчения возложены были на дворянское сословие в лице губернского маршала (предводителя дворянства) Николая Михайловича Стороженко. Получив манифест, Н. М. Стороженко немедля стал призывать дворян к делу ополчения….Постановления эти сводятся, в общих чертах, к следующему:


1. Со всех помещичьих владений каждого повета поставить на защиту отечества одного из каждых 15 ревизских душ….


Нужные на сей предмет деньги собрать, сделав располог на каждую ревизскую душу.


2. Те владения, кои обязаны ставить защитников, должны снабдить каждого возможным оружием: ружьем, саблею, сделанною из косы, большим ножом (вместо кинжала) и вообще острым орудием, даже дреколием, могущим служить для защиты. (бідні французи, побачити таке воїнство…)


3. Избрать достойного по вверению ему предлежащего подвига из служивших в военной службе; к нему выбрать из дворян одного для заведывания приемом ратников ополчения. Выбрать из среды себя в каждую сотню по одному сотнику и в каждую полусотню пятидесятника; кроме того, дозволить молодым дворянам следовать в качестве волонтеров при поветовом начальнике, в его подчинении.


4. Каждый поставивший защитников, должен снабдить поставляемых одеянием, приличным времени, и месячным провиантом: [6, с. 93] по 2 гарнца муки ржаной или сухарей в соразмерном количестве, по 2 гарнца крупы, по 2 фунта сала и 1 ? фунта соли, или вместо провианта натурою внести 2 р. 70 коп., а также иметь в запасе на каждого поставленного трехмесячный провиант, и, вооружив, как выше сказано, представить поветовому начальнику и получить билет на каждого, а также квитанции в доставлении провианта.


5. Назначить годичное жалованье поветовому начальнику ополчения, сотенным, а где были избраны пятисотенным, пятидесятникам, казначею, адъютанту, письмоводителю, а также, по возможности, ассигновать средства на канцелярию поветового начальника ополчения. Подати собирались подушно, т.е. со всех лиц, попавших в ревизию по последней переписи. Несмотря на смерть какого-нибудь члена семьи, числящегося по переписи, взыскание подушного налога и за умершего обращалось на членов, оставшихся в живых.»


«Собрано защитников 1 297 человека, из них 717 отправлены в Новозыбков, а 580 до Елионку и Воронок с месячным провиантом натурою по 2 пуда сухарей или муки, по 2 гарнца круп и 3 фунта сала и соли на каждого и на закупку котлов по 30 коп.»


«После окончания войны Черниговское ополчение было распущено по домам. Отслужен был благодарственный молебен, знамена, «яко памятник усердных подвигов дворянского сословия», положены в соборном храме, сдано было оружие, а сами защитники были отправлены по прежним местам жительства»


«З Чернігівської губернії, за даними ДАЧО, було відправлено 24 325 ополченців (захисників). Із них втекло 1762, померло - 2081, загинуло у боях - 32 [3, арк. 396-397].


З Конотопського повіту було відправлено 1429 чоловік [1, с. 66]. Козаки - конотопчани (200 чоловік) знаходились в 5-му козачому полку Чернігівського ополчення (командир фон Шернер). Полк мав у своєму складі 1147 рядових, з них 20 % становили конотопчани. Полк знаходився весь час у Білорусії й виконував обов’язки «летучої пошти».


В архівах збереглися списки земляків, які брали участь у тих далеких подіях. Кому цікаво – прогляньте прізвища із навколишніх сіл. Можливо, побачите знайомі, або прізвища своїх пращурів.


Якщо когось зацікавить більш повна інформація, є дані про вік, сімейний стан, дружин та дітей ополченців. Звертайтесь у Дмитрівську ЗОШ Бахмацького району.


Имянный список сколько с какого званія, владенія населенія Конотопскаго повета, поставлено ПО ВИСОЧАЙШЕМУ манифесту 1812 года с 15 душ по одному человеку в ополченіе воинов. Учинен 1814 года ИЮНЯ – 22 Дня


Село Кропивне (нині Бахмацький р-н)
- Андрущенко Александр Андреев;
- Бонба Омелян Самуилин;
- Безносий Максим Калеников;
- Величко Макар Петров;
- Величко Лукян Григориев;
- Ведмедь Филипп Григориев;
- Васильченко Евфим Алексеев;
- Горбач Кирило Григорьев;
- Гапченко Никифор Екимов;
- Гикало Федор Иванов;
- Деденко Василий Семенов;
- Евтушений Корней Ефимов;
- Карпенко Андрей Григорьев;
- Кирпа Иван Иванов;
- Калениченко Семен Романов;
- Коваленко Иван Васильев;
- Карпенко Онисим Демянов;
- Корсунь Роман Григориев;
- Купчиненко Яков Антонов;
- Корсунь Андриан Антонов;
- Малишик Данило Федоров;
- Момот Ефим Иванов;
- Медний Евсей Лаврентиев;
- Назаренко Григорий Васильев;
- Николаенко Емельян Иванов;
- Овдеенко Самойло Омелянов;
- Пасечниченко Семен Агафонов;
- Прилепка Петр Демянов;
- Поденежний Иван Матвеев;
- Руденкий Тит Афанасьев;
- Руденкий Юрьев Иван;
- Стадниченко Матвей Федоров;
- Самослед Григорий Трофимов;
- Салей Петр Аврамов;
- Сашенок Василий Филипов;
- Сайко Каленик Ефимов;
- Сайко Ефим Кирилов;
- Ткаченко Игнат Ековлев;
- Турченко Гаврило Ефимов;
- Яровий Павел Федоров;
- Ярошенко Федор Григорьев;
- Ярошенко Кондрат Наумов;
( Власники селян: поміщик Марчевський, полковник Будлянський, корнет Кулябка, порутчиця Мажневська, капітан-лейтенант Марчевський, поміщик Костенецький, поміщиця Таранська)


Село Корінецьке (нині Талалаївський р-н)
- Андрияшко Андрей Леониевич;
- Бубленко Самоил Романов;
- Бражко Самойло Андреев;
- Горлянченко Роман Макаров;
- Колиушко Мойсей Васильев;
- Максименко Алексей Иванов;
- Марченко Иван Исаеев;
- Никоненко Петр Алексеев;
- Павлюк Трофим Ильин;
- Решетило Евстафий Трофимов;
- Роль Иван Федоров;
- Савченко Андрей Иванов;
- Савченко Семен Данилов;
- Савченко Архип Данилов;
- Самозвон Семен Павлов;
- Тиртичник Тихон Петров;
- Тетяничка Ефим Степанов;
(Власники селян: поміщиця Купчинська, порутчик Купчинський, дворянин Калчевський, губернський секретар Косяровський та казенні селяни)


Село Красний Колядин (тоді містечко,нині Талалаївський р-н)
- Андрусенко Илия Иванов;
- Андрусенко Савва Антонов;
- Баско Василий Герасимович;
- Батраченко Евсей Тарасов;
- Бочко Иван Евфимов;
- Бурда Иван Корнеев;
- Бурда Григорий Иванов;
- Бурда Тимофей Федоров;
- Бурда Мирон Иванов;
- Бурда Павел Устимов;
- Бондаренко Федор Петров;
- Вакуленко Василь Карпов;
- Васильченко Есип Евфимов;
- Васильченко Емелян Федоров;
- Варченко Петр Константинов;
- Василюха Иван Кирилов;
- Василюха Кирило Андрієв;
- Василюха Кирило Васильев;
- Горянский Диомид Петров;
- Коваленко Михайло Иванов;
- Кучурда Дмитрий Игнатов;
- Кучериненко Николай Опанасов;
- Кириленко Иван Филипов;
- Колоша Козма Михайлов;
- Куибеда Опанас Григориев;
- Кладковий Осип Григорьев;
- Крачко Андрей Игнатов;
- Кладковий Сергий Власов;
- Каляненко Антон Лаврентиев;
- Лисенко Федор Гордеев;
- Лобода Григорий Яковлев;
- Мирошниченко Яков Петров;
- Максименко Сергій Вакулов;
- Максименко Назар Петров;
- Пелешун Михайло Ековлев;
- Русь Семен Иванов;
- Соколенко Иван Григориев;
- Тарасенко Иван Самойлов;
- Харченко Петр Григориев;
- Шійченко Терентій Григоріев;
(власники селян: поміщик Кондратович, порутчик Тихонович-Міщенко, порутчик Сологуб, поміщиця Забєліна, прапорщик Кондратьєв, священник Тихонович-Міщенко, поміщик Карповський, колезький реєстратор Ступачевський, поміщиця Фірсова, поміщиця Голіна,дворянин Міщенко, дворянка Соколовська, поміщик Ступаковський)


Село Голінка (нині Бахмацький р-н)
- Байко Павел Дмитриев;
- Величко Иван Трофимов;
- Гришко Михайло Степанов;
- Грущенко Мирон Иванов;
- Грабина Максим Антонов;
- Грищенко Павел Иванов;
- Гайдай Иван Саввин;
- Дудка Иван Гаврилов;
- Деденко Тарас Григориев;
- Домашенко Андрей Павлов;
- Ефименко Пантелеймон Григорьев;
- Ліогкий Трофим Филипов;
- Пикасенко Онисим Иванов;
- Радіоненко Онисим Иванов;
- Сидоренко Иван Онуфриев;
- Щербань Роман Павлов;
- Юрченко Семен Лукянов;
- Юрченко Марко Лукянов;
- Ґалаґан Козма Семенов (саме так, з двома дзвінкими «г»)
( власники селян: поміщик Зайко, дворянин Боровський, поміщик Щиков, губернський секретар Голуб, майорша Скоропадська, дворянин Драсена, поміщиця Крамаренкова, поміщик Олексинський)


Село Рубанка (нині Бахмацький р-н)
- Божко Василь Романов;
- Божко Терентий Фелипов;
- Гальченко Никита Осипов;
- Гордеенко Иван Гордеев;
- Гуртовеко Фома Иванов;
- Дубина Михайло Алиферов;
- Ильченко Данило Гордеев;
- Ильченко Тимофей Емельянов;
- Карпенко Данило Карпов;
- Кузменко Петр Семенов;
- Киреенко Тимофей Федоров;
- Комаденний Павел Трофимов;
- Комаденний Яков Якимов;
- Лут Михайло Козьмин;
- Личак Дмитрий Трофимов;
- Личак Федор Тимофеев;
- Моний Иван Козьмин;
- Моний Роман Екимов;
- Напшенко Григорий Омелянов;
- Оверко Трофим Андреев;
- Прохорский Григорий Андреев;
- Прохорский Семен Филипов;
- Рудиченко Яков Ефимов;
- Рочок Ефим Остапов;
- Рябуха Савва Васильев;
- Слабленко Никита Тимофеев;
- Сиволожский Григорий Дмитриев;
- Турчин Карп Павлов;
- Турчин Пилип Васильев;
- Филенко Петр Федоров;
- Федосов Евстафий Леонтиев;
( власники селян: колезький асесор Кромида, полковник Будлянський)


Село Рябухи ( нині Талалаївський р-н)
- Брегеда Иван Никифоров;
- Будун Мирон Мойсеев;
- Бегменко Григорий Иванов;
- Головань Климент Яковлев;
- Гапон Макій Григорьев;
- Коломиец Андрей Степанов;
- Лобаненко Ефим Иванов;
- Онанченко Герасим Саввин;
- Онанченко Антон Герасимов;
- Овчаренко Сидор Тимофеев;
- Поспешенко Федор Константинов;
- Приймак Илья Игнатов;
- Федоровский Марко Петров;
- Хрущ Сергій Самойлов;
- Чернета Стефан Трофимов;
- Ширина Василь Семенов;
(власники селян: губернський секретар Ігнатьєв, майор Миницький, губернський секретар Федорович, поміщиця Статірова(?))

Село Гайворон (нині Бахмацький р-н)

-       Высовень  Фома  Степанов;
-       Высовень Григорій Пилипов;
-       Демченко Тимофей Осипов;
-       Идженко  Никита  Миронов;
-       Квач  Иван  Артемов;
-       Карпенко Корней Карпов;
-       Марусяк Федор Екимов;
-       Носко Максим Онисимов;
-       Наталченко Сергий Романов;
-       Прещенко Петр  Иванов;
-       Рибалка Григорий Григорьев;
-       Рябуский Михайло Матвеев;
-       Сементович Семен Максимов;
-       Семенуха Василь Захариев;
-       Семенушко Ефим Карпов;
-       Товстенко  Еков  Осипов;
-       Чередник Григорий;
-       Шило  Иван  Иванов;
-       Юрченко Григорий Матвеев;
-       Юрченко Матвей Петров;

(власники селян: корнет Нечай (існує досі хутір Нечай), поміщиця Скоропадська, поміщиця Фірсова, поміщик Бобровський, титулярний радник Салогуб, дворянин Курило, дворянин Романовський, священник Бєлкович, священник Яновський)


Село Григорівка (нині Бахмацький р-н)

-       Задоя  Иван Григорьев;
-       Индичник  Алексей  Омелянов;
-       Кот  Степан Михайлов;
-       Кот  Влас  Андреев;
-       Калениченко Иван Григорьев;
-       Калениченко Омелян Филипов;
-       Клименко Петр Нестеров;
-       Кучерина  Андрей Гордеев;
-       Коломиец Яков Степанов;
-       Кривоносенко Петр Семенов;
-       Кривоносенко Петр  Павлов;
-       Кравченко Гаврило Иванов;
-       Литвиненко Яков Федосов;
-       Лавриненко Данило Филипов;
-       Лозовий Сава Григорьев;
-       Левада Иван Гаврилов;
-       Матвеенко Павел Екимов;
-       Муха Авраам Михайлов;
-       Муха Фома  Михайлов;
-       Мажан Семен Романов;
-       Марундик Филип Фомин;
-       Маринчишенко  Никита Марков;
-       Михота Мирон Андреев;
-       Науменко Прокофий Сидоров;
-       Негода Дмитрий Петров;
-       Негода Дмитрий Петров;
-       Овчаренко Иван  Марков;
-       Овчаренко Иван Михайлов;
-       Овсеенко Василь Тарасов;
-       Овчаренко Григорий Семенов;
-       Панасеенко Иван Панасов;
-       Приймак Еким Яковлев;
-       Панасюк Моисей Иванов;
-       Панасюк Иван Петров;
-       Панасюк Василий Герасимов;
-       Подороженко Каленик Григорьев;
-       Псюр  Логин Степанов;
-       Прилепко дмитрий Степанов;
-       Плюта  Григорий  Есипов;
-       Пиндюр Тимофей Никифоров;
-       Ромса  Иван  Климов;
-       Руденко Козма Иванов;
-       Репа  Захар  Антонов;
-       Рябчик  Иван Павлов;
-       Сеско  Иван  Захариев;
-       Ткаченко Каленик Николин;
-       Телюк Григорій Семенов;
-       Титаренко Дмитрій Федоров;
-       Терещенко Михайло Герасимов;
-       Терещенко Алексей Прокопов;
-       Терещенко Григорий Кирилов;
-       Ткаченко Дмитрій Кондратов;
-       Ткач  Савва  Максимов;
-       Тимошенко Василь  Павлов;
-       Ус  Карп Саввин;
-       Улежчений Кирило Кононов;
-       Улежчений  Петр Петров;
-       Улежчений  Григорый Кирилов;
-       Фирса  Павел Федоров;
-       Фесина Еков Герасимов;
-       Фесина Василий Афанасьев;
-       Шелест  Иван Григорьев;
-       Шевченко  Гордей Ефимов;
-       Шуляк  Артем Евгеніев;
-       Шуляк  Карп  Федоров;
-       Ярмошенко  Тимофей  Аврамов;
-       Ярмошенко  Алексей  Павлов;

(власники селян: поміщиці Олена Скоропадська, Пульхерія Скоропадська)

Село Дмитрівка (нині Бахмацький р-н)

-       Величко  Иван  Прокопов;
-       Колоша  Василий Петров;
-       Кривунь Максим Лукянов;
-       Нечипоренко Евстафий Васильев;
-       Овдеенко  Герасим Михайлов;
-       Павленко Иван  Еремин;
-       Педан  Наум Евсеев;
-       Стромець Трофим Корнеев;
-       Чернозуб  Кирило Кирилов;
-       Чернозуб  Григорий Тимофеев;
-       Ширина Матвей Леонтий;

(власники селян:  прапорщик Буланов, титулярний радник Василь Білецький, колезький реєстратор Іван Білецький, корнет Семен Білецький, вдова колезького реєстратора Карабанова)

Село Дептівка (нині Конотопський р-н Сумської обл)

-       Авраменко Семен Вакулин;
-       Богданенко Николай Иванов;
-       Брязкун Аникий  Степанов;
-       Забияка Симон Петров;
-       Згоник  Иван Екимов;
-       Мещаненко Опанас Тимофеев;
-       Налуга Аврам Омелянов;
-       Полосник Ефим  Иванов;
-       Рой  Карп  Иваннов;
-       Сайко  Еков  Андреев;
-       Шевченко Павел Павлов;
-       Шубин Василь Емелянов;

(власники селян: колезький асесор Грановський, порутчик Купчинський, поміщиця Пулхерія Скоропадська, порутчик Соколовський)

Село Понори (нині Талалаївський р-н)

-       Жижило  Осип  Петров;
-       Кузьменко Петр Лукянов;
-       Курочка Максим Опанасов;
-       Крешталь Иван Петров;
-       Курочка  Лев  Опанасов;
-       Михайлик Федор Максимов;
-       Мерошник Дмитрий  Григоріев;
-       Момотенко Софрон Иванов;
-       Мелейкий Железний Стефан Андреев;
-       Науменко  Ефим Кирилов;
-       Ткаченко  Еков Григориев;
-       Целина  Степан Петров;
-       Целина  Павел Екимов;
-       Шарій  Иван  Иванов;

(власник селян: войсковой товарищ Шворов, казенні селяни)

Село Грицівка (тоді слобода, нині Талалаївський р-н)

-       Касяненко  Назар  Федоров;
-       Тимченко  Иван  Васильев;
-       Тимченко  Евтихий  Алексеев;

( Власники селян: Колезький реєстратор Яків,  Петро та Степан Зуб. Збереглось урочище Зубове)

 У списках дані тільки по казенним та поміщицьким селянам, дані про козаків, які становили по деяким селам основну частину населення, нажаль, відсутні.

Якось не в ту стєпь поїхала «кукушка» російської  пропаганди - у половецький та печенізький.  Хоча певна логіка в тому є. Не треба морочитись з фанерним Райхстагом, героїчно його штурмувати в багнюці, з криками «Дєдиваєвалі!!!», «Можємпавтаріть». Тут все простіше – виїхали за місто, дістали балалайки – огірочки – горілку і святкуй День Перемоги над Ідолищем Поганим. А наклейки на авто можна ліпити. І дідами пишатися. Непочатий край роботи – попереду День Перемоги над мамонтами. Їх можна робити надувними, а тоді кидатися під нього з останньою в’язанкою сукуватих ломак, як під німецький танк. Можна впасти грудьми на амбразуру лігвища печерного ведмедя або палити юрти половецькі, як російські села під Москвою у 1941. Зняти епічний блокбастер «28 неандертальців», які героїчно зупиняють  під керівництвом мудрого шамана Клочка полчища шаблезубих «Тигрів»…(Це не глузування зі справжніх героїв Другої світової, це стьоб з вигаданих, фейкових  «подвигів» або діянь, які можна кваліфікувати як військові злочини – спалення хат на окупованій території радянськими диверсантами, наприклад)

Але якось пройшла поза увагою реальна подія – взяття росіянами «славного города Парижу» в 1814 році. Круглу дату проспали, і напівкруглу у минулому році, теж. То у них ейфорія «Кримнашизму» була, то ще щось.


Зате половців з печенігами приплели. А які ж варіанти…


«В Паріж за мамзєлькамі!», «Можєм павтаріть  1814-2014», «Атжал у француза» (На французьких автівках), ботфорти Наполеона в багажнику автівки, торт Наполеон у вигляді дитячих колясок, тюнінговані авто у вигляді карет. Стрічку ще треба якусь вигадати і обмотуватись нею.


 І Версаль. Обов’язково фанерний Версаль на Бородінському полі. І щороку його, супостата, брати штурмом і палити. 


Сергій БАЛАШОВ, краєзнавець