Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


1812. Можем павтаріть?

Рейтинг користувача:  / 5
ГіршийКращий 

 

 

 

Французько-російська війна 1812 року – ще одна вигадка російської пропаганди, як і «Велика Вітчизняна», коли зі Світової війни виокремили фрагмент і фрагмент же зробили важливішим цілого. Щоб не було запитань про початок війни і роль Росії чи СРСР у ній. Війна 1812 року – це теж тільки фрагмент європейських воєн, які вела Франція в період Консульства та імперії.


І Росія в цих війнах брала участь у рамках відпрацювання грошового боргу, узятого ще Петром І в Голандії.


Велика Британія вирішувала власні проблеми у тій війні і в рамках сплати боргу, який вона викупила, змусила Росію розраховуватися «гарматним м’ясом».


До 1812 року російська армія кілька разів воювала проти Наполеона в якості тодішньої «ЧВК Александра 1». І кілька разів відгрібала від французів.


І чергові мирні переговори Росія використовувала, як завжди, готуючись до нової війни.


«Найважливіша дата, яку ви не зустрінете в російських підручниках історії: 27 і 29 жовтня 1811 року був підписаний ряд указів вищого ступеню, в яких наказувалось готуватися до переходу кордону на Немані і до наступальної операції аж на річці Віслі. Командири цих 5 корпусів - П.І.Багратіон, Д.С.Дохтуров, П.Х.Вітгенштейн, І.Н.Ессен і К.Ф.Багговут. У відповідності зі всіма відомими намірами Олександра розпочати нову війну проти Наполеона в 1810-1811 роках, вищі російські офіцери і генерали взялися готувати доповідні записки з конкретними планами. Сьогодні вчені знають декілька десятків детальних наступальних розробок. Генерал-фельдмаршал І.Ф.Паскевич згадує, як ще в 1811 році князь Багратіон пропонував напасти на Польщу, поки сили ворога були ще не зібрані. Усі ці матеріали вражають тим, з якою легкістю і кровожерливістю їх автори говорили про агресію. Яким російським людям загрожували французькі громадяни і їх правитель!? Як Наполеон російським людям загрожував, як загрожував…Що ви причепилися? Притісняв права «русскогаварящіх французов» і поширював «воінствующій бандеро-фашизм» (Ще не було? То ви не читали пророцтва Ванги!)


«22 (Фашист який!) червня Наполеон написав відозву до військ, в якій звинуватив Росію у порушенні Тільзітської угоди і назвав вторгнення «другою польською війною». Гасло визволення Польщі залучило до складу Великої армії багато поляків, які виступили на боці Наполеона. Одночасно з цим, у Петербурзі, французький посол Лорістон[en] вручив керівнику МЗС Росії, О. М. Салтикову [ru] дипломатичну ноту, у якій повідомив, що складає з себе повноваження посла, позаяк прохання російського посла у Франції, князя О. Б. Куракіна [ru], про видачу йому паспорта для виїзду у Росію (відбулось ще 27 квітня), фактично є розривом відношень. І тому імператор вважає себе у стані війни з Росією[8]. Треба зауважити, що в багатьох російських джерелах, наприклад, у енциклопедії Брокгауза і Єфрона, розповсюджене твердження, нібито Наполеон вторгся на територію Росії, без жодного об’явлення війни.» ( Ну прямо тобі напад Гітлера, без оголошення війни, сиділи собі мирно, личаки плели, брагу цідили щербатим ротом, баразділі прастори і тут на тобі!)


Але «врахх» напав, потрібно щось робити, крім стратегічного героїчного відступу до Москви і за неї.


На території України оголошено про формування козацьких полків та набір рекрутів і ополченців. Щоб заохотити добровольців, цар обіцяє відновлення козацьких прав та самоврядування.


«Всього українці сформували 15 кінних полків, які поповнювали і забезпечували своїм коштом два роки. Але після перемоги над французами уряд російської імперії не виконав своїх обіцянок і повернув козаків у підневільний стан, на відміну від сусідніх донських козаків.» (Вікі)


Формування таких частин відбувалося і в Конотопському повіті. Деякі цікаві деталі створення цього війська наведено у (КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013)


«Сбор ратников, средств и формирования ополчения возложены были на дворянское сословие в лице губернского маршала (предводителя дворянства) Николая Михайловича Стороженко. Получив манифест, Н. М. Стороженко немедля стал призывать дворян к делу ополчения….Постановления эти сводятся, в общих чертах, к следующему:


1. Со всех помещичьих владений каждого повета поставить на защиту отечества одного из каждых 15 ревизских душ….


Нужные на сей предмет деньги собрать, сделав располог на каждую ревизскую душу.


2. Те владения, кои обязаны ставить защитников, должны снабдить каждого возможным оружием: ружьем, саблею, сделанною из косы, большим ножом (вместо кинжала) и вообще острым орудием, даже дреколием, могущим служить для защиты. (бідні французи, побачити таке воїнство…)


3. Избрать достойного по вверению ему предлежащего подвига из служивших в военной службе; к нему выбрать из дворян одного для заведывания приемом ратников ополчения. Выбрать из среды себя в каждую сотню по одному сотнику и в каждую полусотню пятидесятника; кроме того, дозволить молодым дворянам следовать в качестве волонтеров при поветовом начальнике, в его подчинении.


4. Каждый поставивший защитников, должен снабдить поставляемых одеянием, приличным времени, и месячным провиантом: [6, с. 93] по 2 гарнца муки ржаной или сухарей в соразмерном количестве, по 2 гарнца крупы, по 2 фунта сала и 1 ? фунта соли, или вместо провианта натурою внести 2 р. 70 коп., а также иметь в запасе на каждого поставленного трехмесячный провиант, и, вооружив, как выше сказано, представить поветовому начальнику и получить билет на каждого, а также квитанции в доставлении провианта.


5. Назначить годичное жалованье поветовому начальнику ополчения, сотенным, а где были избраны пятисотенным, пятидесятникам, казначею, адъютанту, письмоводителю, а также, по возможности, ассигновать средства на канцелярию поветового начальника ополчения. Подати собирались подушно, т.е. со всех лиц, попавших в ревизию по последней переписи. Несмотря на смерть какого-нибудь члена семьи, числящегося по переписи, взыскание подушного налога и за умершего обращалось на членов, оставшихся в живых.»


«Собрано защитников 1 297 человека, из них 717 отправлены в Новозыбков, а 580 до Елионку и Воронок с месячным провиантом натурою по 2 пуда сухарей или муки, по 2 гарнца круп и 3 фунта сала и соли на каждого и на закупку котлов по 30 коп.»


«После окончания войны Черниговское ополчение было распущено по домам. Отслужен был благодарственный молебен, знамена, «яко памятник усердных подвигов дворянского сословия», положены в соборном храме, сдано было оружие, а сами защитники были отправлены по прежним местам жительства»


«З Чернігівської губернії, за даними ДАЧО, було відправлено 24 325 ополченців (захисників). Із них втекло 1762, померло - 2081, загинуло у боях - 32 [3, арк. 396-397].


З Конотопського повіту було відправлено 1429 чоловік [1, с. 66]. Козаки - конотопчани (200 чоловік) знаходились в 5-му козачому полку Чернігівського ополчення (командир фон Шернер). Полк мав у своєму складі 1147 рядових, з них 20 % становили конотопчани. Полк знаходився весь час у Білорусії й виконував обов’язки «летучої пошти».


В архівах збереглися списки земляків, які брали участь у тих далеких подіях. Кому цікаво – прогляньте прізвища із навколишніх сіл. Можливо, побачите знайомі, або прізвища своїх пращурів.


Якщо когось зацікавить більш повна інформація, є дані про вік, сімейний стан, дружин та дітей ополченців. Звертайтесь у Дмитрівську ЗОШ Бахмацького району.


Имянный список сколько с какого званія, владенія населенія Конотопскаго повета, поставлено ПО ВИСОЧАЙШЕМУ манифесту 1812 года с 15 душ по одному человеку в ополченіе воинов. Учинен 1814 года ИЮНЯ – 22 Дня


Село Кропивне (нині Бахмацький р-н)
- Андрущенко Александр Андреев;
- Бонба Омелян Самуилин;
- Безносий Максим Калеников;
- Величко Макар Петров;
- Величко Лукян Григориев;
- Ведмедь Филипп Григориев;
- Васильченко Евфим Алексеев;
- Горбач Кирило Григорьев;
- Гапченко Никифор Екимов;
- Гикало Федор Иванов;
- Деденко Василий Семенов;
- Евтушений Корней Ефимов;
- Карпенко Андрей Григорьев;
- Кирпа Иван Иванов;
- Калениченко Семен Романов;
- Коваленко Иван Васильев;
- Карпенко Онисим Демянов;
- Корсунь Роман Григориев;
- Купчиненко Яков Антонов;
- Корсунь Андриан Антонов;
- Малишик Данило Федоров;
- Момот Ефим Иванов;
- Медний Евсей Лаврентиев;
- Назаренко Григорий Васильев;
- Николаенко Емельян Иванов;
- Овдеенко Самойло Омелянов;
- Пасечниченко Семен Агафонов;
- Прилепка Петр Демянов;
- Поденежний Иван Матвеев;
- Руденкий Тит Афанасьев;
- Руденкий Юрьев Иван;
- Стадниченко Матвей Федоров;
- Самослед Григорий Трофимов;
- Салей Петр Аврамов;
- Сашенок Василий Филипов;
- Сайко Каленик Ефимов;
- Сайко Ефим Кирилов;
- Ткаченко Игнат Ековлев;
- Турченко Гаврило Ефимов;
- Яровий Павел Федоров;
- Ярошенко Федор Григорьев;
- Ярошенко Кондрат Наумов;
( Власники селян: поміщик Марчевський, полковник Будлянський, корнет Кулябка, порутчиця Мажневська, капітан-лейтенант Марчевський, поміщик Костенецький, поміщиця Таранська)


Село Корінецьке (нині Талалаївський р-н)
- Андрияшко Андрей Леониевич;
- Бубленко Самоил Романов;
- Бражко Самойло Андреев;
- Горлянченко Роман Макаров;
- Колиушко Мойсей Васильев;
- Максименко Алексей Иванов;
- Марченко Иван Исаеев;
- Никоненко Петр Алексеев;
- Павлюк Трофим Ильин;
- Решетило Евстафий Трофимов;
- Роль Иван Федоров;
- Савченко Андрей Иванов;
- Савченко Семен Данилов;
- Савченко Архип Данилов;
- Самозвон Семен Павлов;
- Тиртичник Тихон Петров;
- Тетяничка Ефим Степанов;
(Власники селян: поміщиця Купчинська, порутчик Купчинський, дворянин Калчевський, губернський секретар Косяровський та казенні селяни)


Село Красний Колядин (тоді містечко,нині Талалаївський р-н)
- Андрусенко Илия Иванов;
- Андрусенко Савва Антонов;
- Баско Василий Герасимович;
- Батраченко Евсей Тарасов;
- Бочко Иван Евфимов;
- Бурда Иван Корнеев;
- Бурда Григорий Иванов;
- Бурда Тимофей Федоров;
- Бурда Мирон Иванов;
- Бурда Павел Устимов;
- Бондаренко Федор Петров;
- Вакуленко Василь Карпов;
- Васильченко Есип Евфимов;
- Васильченко Емелян Федоров;
- Варченко Петр Константинов;
- Василюха Иван Кирилов;
- Василюха Кирило Андрієв;
- Василюха Кирило Васильев;
- Горянский Диомид Петров;
- Коваленко Михайло Иванов;
- Кучурда Дмитрий Игнатов;
- Кучериненко Николай Опанасов;
- Кириленко Иван Филипов;
- Колоша Козма Михайлов;
- Куибеда Опанас Григориев;
- Кладковий Осип Григорьев;
- Крачко Андрей Игнатов;
- Кладковий Сергий Власов;
- Каляненко Антон Лаврентиев;
- Лисенко Федор Гордеев;
- Лобода Григорий Яковлев;
- Мирошниченко Яков Петров;
- Максименко Сергій Вакулов;
- Максименко Назар Петров;
- Пелешун Михайло Ековлев;
- Русь Семен Иванов;
- Соколенко Иван Григориев;
- Тарасенко Иван Самойлов;
- Харченко Петр Григориев;
- Шійченко Терентій Григоріев;
(власники селян: поміщик Кондратович, порутчик Тихонович-Міщенко, порутчик Сологуб, поміщиця Забєліна, прапорщик Кондратьєв, священник Тихонович-Міщенко, поміщик Карповський, колезький реєстратор Ступачевський, поміщиця Фірсова, поміщиця Голіна,дворянин Міщенко, дворянка Соколовська, поміщик Ступаковський)


Село Голінка (нині Бахмацький р-н)
- Байко Павел Дмитриев;
- Величко Иван Трофимов;
- Гришко Михайло Степанов;
- Грущенко Мирон Иванов;
- Грабина Максим Антонов;
- Грищенко Павел Иванов;
- Гайдай Иван Саввин;
- Дудка Иван Гаврилов;
- Деденко Тарас Григориев;
- Домашенко Андрей Павлов;
- Ефименко Пантелеймон Григорьев;
- Ліогкий Трофим Филипов;
- Пикасенко Онисим Иванов;
- Радіоненко Онисим Иванов;
- Сидоренко Иван Онуфриев;
- Щербань Роман Павлов;
- Юрченко Семен Лукянов;
- Юрченко Марко Лукянов;
- Ґалаґан Козма Семенов (саме так, з двома дзвінкими «г»)
( власники селян: поміщик Зайко, дворянин Боровський, поміщик Щиков, губернський секретар Голуб, майорша Скоропадська, дворянин Драсена, поміщиця Крамаренкова, поміщик Олексинський)


Село Рубанка (нині Бахмацький р-н)
- Божко Василь Романов;
- Божко Терентий Фелипов;
- Гальченко Никита Осипов;
- Гордеенко Иван Гордеев;
- Гуртовеко Фома Иванов;
- Дубина Михайло Алиферов;
- Ильченко Данило Гордеев;
- Ильченко Тимофей Емельянов;
- Карпенко Данило Карпов;
- Кузменко Петр Семенов;
- Киреенко Тимофей Федоров;
- Комаденний Павел Трофимов;
- Комаденний Яков Якимов;
- Лут Михайло Козьмин;
- Личак Дмитрий Трофимов;
- Личак Федор Тимофеев;
- Моний Иван Козьмин;
- Моний Роман Екимов;
- Напшенко Григорий Омелянов;
- Оверко Трофим Андреев;
- Прохорский Григорий Андреев;
- Прохорский Семен Филипов;
- Рудиченко Яков Ефимов;
- Рочок Ефим Остапов;
- Рябуха Савва Васильев;
- Слабленко Никита Тимофеев;
- Сиволожский Григорий Дмитриев;
- Турчин Карп Павлов;
- Турчин Пилип Васильев;
- Филенко Петр Федоров;
- Федосов Евстафий Леонтиев;
( власники селян: колезький асесор Кромида, полковник Будлянський)


Село Рябухи ( нині Талалаївський р-н)
- Брегеда Иван Никифоров;
- Будун Мирон Мойсеев;
- Бегменко Григорий Иванов;
- Головань Климент Яковлев;
- Гапон Макій Григорьев;
- Коломиец Андрей Степанов;
- Лобаненко Ефим Иванов;
- Онанченко Герасим Саввин;
- Онанченко Антон Герасимов;
- Овчаренко Сидор Тимофеев;
- Поспешенко Федор Константинов;
- Приймак Илья Игнатов;
- Федоровский Марко Петров;
- Хрущ Сергій Самойлов;
- Чернета Стефан Трофимов;
- Ширина Василь Семенов;
(власники селян: губернський секретар Ігнатьєв, майор Миницький, губернський секретар Федорович, поміщиця Статірова(?))


Сергій БАЛАШОВ, краєзнавець

 

 

 

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове