Головна

15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:44

Запам’ятайте цей день. Саме цього дня завершено вивід обмеженого Контингенту радянських військ із Республіки Афганістан. Уже 33 роки віддаляє нас від вікопомної події. ГО „Бахмацька міська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та воїнів АТО і ООС” здійснила низку заходів, присвячених пам’ятній даті.

Напередодні у приміщенні Будинку школяра зібрались і афганці, і атовці, аби відзначити річницю і вшанувати пам’ять тих, хто не повернувся до рідних осель із гарячих точок. Перед присутніми виступив голова ГО «Бахмацька міська спілка ветеранів Афганістану…» Валерій Колоша. У виступі керівника були такі слова: «Честь і слава вам, шановні ветерани Афганістану! Низький уклін батькам та матерям, які виховали Героїв. Ми пам’ятаємо і завжди пам’ятатимемо про кожного воїна-інтернаціоналіста.

З вдячністю звертаюсь до тих, хто живе поряд з нами.

Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, родинного затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, миру і добра…»

Багатьом воїнам вручили відзнаки.

Уже вкотре цьогорічне 15 лютого співпало з православним святом – Стрітенням Господнім, що додає додаткового урочистого забарвлення заходу афганців. У Спасо-Преображенському храмі відбувся молебень по загиблим воїнам, після чого воїни-афганці прийшли до пам’ятника. Тут відбулось покладання квітів до пам’ятного знаку загиблим бійцям-афганцям та Меморіалу Слави, хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих побратимів і тих, хто сприяв наближенню Перемоги у роки Вітчизняної.
Та є традицією, коли хтось з інтернаціоналістів декламує рядки. Тепер пролунало:

«Там на чёрных скалах свежая роса,
Над горами коршуны летают.
Прямо перед нами эта полоса,
За которой просто убивают...»

Вони залишилися жити, щоб не забувати ті події і своїх побратимів.

Борис Бобришев

За крок до ЮВІЛЕЮ!!!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:43

Курінська ветеранська родина відзначиала день народження 99-річного фронтовика Івана Івановича Савченка. Ветерана Великої Вітчизняної війни привітали Бахмацький міський голова Павло Шимко, голова міської ветеранської організації Лілія Гриценко, Курінський сільський староста Леонід Вдовенко, голова сільської ради ветеранів Василь Слабій. Завітали депутат міської ради Світлана Шатан і представниця ПСП «АВАНГАРД» Наталія Рудько.

Як заведено, прибули з гостинцями і подарунками. Директор ПСП „Авангард” Василь Булах передав 99-літньому іменинникові вироби ковбасного цеху і мішок цукру. Решта гостей, крім всього, вітали колишнього фронтовика квітами.

Очікували, що увага поважних гостей, їх щирі привітання, розчулять курінського довгожителя. Так воно і вийшло, тільки Іван Іванович ще більше розхвилював гостей. Не дивлячись на більш ніж поважний вік, на палички у руках здивував оптимізмом і світлим поглядом у завтрашній день. До речі, нагадав, що метал його нагород не лише на грудях – ветеран ще й досі носить уламок ворожого фугасу під власним серцем. Чи могли фашисти перемогти таких героїв, звісно, ні!

Так не хотілося залишати ошатну оселю нашого земляка-фронтовика, кожен сподівався, що буде нагода завітати сюди ще і на 100-річчя захисника Вітчизни.

Дай, Бог, зустрітися через рік, доземний уклін ВАМ, ветеране.

Василь Слабій, голова сільської ради ветеранів. с. Курінь

Спасибо от души

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:42

Магазин ТОВ «Старт» давно прельщал своим богатым ассортиментов продуктов и полуфабрикатов, да незадача - далеченько расположен. И вот в день Cвятого Валентина, 14 февраля, ТОВ «Старт» задействовало новое торговое предприятие в помещении бывшего быткомбината (возле «Синево»), которое насыщенностью товарами повторяет прилавки собрата на окраине города. Уже в первый день уютный торговый зал был полон покупателями, которых прельщают и качество, и ассортимент, и щадящие цены. А главное, свежесть продуктов, ведь в Товариществе задействованы собственные цеха по изготовлению полуфабрикатов. Здесь можно приобрести гречаники и чебуреки, налисники и вареники с разной начинкой, пельмени в ассортименте и другие вкусности, которые остается только сварить.

Многих привлекала витрина c запеченными мясными рулетами, домашними колбасами, зельцем. Не удержалась, хотя и на диете, приобрела по кусочку, «кровянки» и «ливерки». Кто поздоровее, могут позволить себе копчености, здесь от них разбегаются глаза. Уже по аромату чувствуется отменное качество и соответствующий вкус. Спасибо создателям этого продовольственного маркета, отблагодарим вас своими посещениями и покупками. Пока нас стращают войной, вы настраиваете нас на мир. Спасибо от души.

Елена Килина,
ветеран труда

На снимке: Наталия Усенко и Светлана Охотник встречают и провожают покупателей доброжелательной улыбкой.

Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:37

Із 7 лютого українці можуть витратити 1000 грн за вакцинацію від COVID-19 на передплату газет та журналів в Укрпошті.

АТ «Укрпошта запрошує українців витрати отримані в рамках програми «єПідтримка» кошти на періодику. На ці кошти можна передплатити будь-які періодичні видання з поточних місяців 2022 року. Серед переліку широкий вибір різних популярних видань, місцева преса, періодика для дітей, тематичні видання тощо. Передплати газети чи журнали можна для себе, батьків, рідних та близьких, а також як благодійну передплату на адреси дитячих будинків - інтернатів України (більш детально за посиланням https://www.ukrposhta.ua/ua/periodychni-vydannia).

Оформити передплату на видання можна через сервіс «Онлайн-передплата» на сайті Укрпошти, маючи карту «єПідтримка».

Коштами можна буде скористатися впродовж 4 місяців з моменту зарахування на картку. Ліміт за оплатою обраних видань карткою «єПідтримка» дорівнює сумі коштів на ній, тобто можна обрати будь-які видання вартістю до 1000 грн і оплатити їх на сайті Укрпошти, зазначивши номер картки «єПідтримка».

Для оформлення замовлення необхідно зробити 4 простих кроки:

Крок 1. Перейти за посиланням https://peredplata.ukrposhta.ua/ та обрати необхідні видання, додавши їх до кошика.
Крок 2. Вказати період, упродовж якого хочете отримувати видання.
Крок 3. Оформити замовлення, вказавши контактні дані отримувача та спосіб доставки.
Крок 4.Зазначити реквізити карти «єПідтримка» та провести оплату, натиснувши «Оплатити».

Детальніше про те, як отримати спеціальну картку «єПідтримка» за вакцинацію від COVID-19 можна на сайті «єПідтримка».

Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:36

Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою збереження діючої маршрутної мережі, задоволення потреб громадян у якісних і безпечних перевезеннях виконавчим комітетом Бахмацької міської ради розроблено проєкт рішення «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» та аналіз регуляторного впливу даного акта.

Даний проєкт регуляторного акта забезпечує дотримання вимог чинного законодавства та принципів державної регуляторної політики.

Проєкт рішення Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування», аналіз регуляторного впливу та базове відстеження буде розміщено на офіційному сайті Бахмацької міської ради http://bakhmach-mr.gov.ua/.

Для прийняття відповідного рішення міською радою та її виконавчим комітетом просимо бахмачан, керівників підприємств, установ та організацій, політичних партій взяти активну участь в процесі обговорення та подавати пропозиції у письмовій формі в Бахмацьку міську раду за адресою: вул. Соборності, 42 або за тел.: 2-15-04. Пропозиції приймаються протягом 1 місяця з дня опублікування.

Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:35

П Р О Є К Т

УКРАЇНА
БАХМАЦЬКА МІСЬКА РАДА
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
РІШЕННЯ

від ___________ 20__ р. Бахмач № __________

Про встановлення тарифу на перевезення
пасажирів на міських автобусних маршрутах
загального користування

Розглянувши клопотання фізичних осіб - підприємців Кадинського В.В. та Пулинця М.М. щодо приведення у відповідність розміру тарифу на послуги міського пасажирського транспорту економічно обґрунтованим витратам, зважаючи на зростання вартості матеріальних ресурсів, паливно-мастильних матеріалів, розміру мінімальної заробітної плати, з метою збереження діючої міської маршрутної мережі та задоволення потреб громадян у доступних, якісних і безпечних перевезеннях, відповідно до Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.11.2009 року № 1175 «Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту», керуючись пп. 2, п.«а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради

ВИРІШИВ:

1. Встановити тариф на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в розмірі за одне перевезення: для громадян - 10,00 грн, для дітей шкільного віку в період навчального процесу - 5,00 грн, дітей дошкільного віку - безкоштовно.

2. Відділу “Центр надання адміністративних послуг” виконавчого комітету міської ради здійснювати розрахунки з перевізниками за безкоштовний проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування за тарифом 10 грн за одну поїздку за одного пільгового пасажира в межах бюджетних асигнувань.

3. Суб’єктам господарювання, що надають послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, забезпечувати виконання графіків руху автобусів відповідно до укладених договорів на перевезення пасажирів та дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (зі змінами).

4. Відділу економіки, публічних закупівель та громадського транспорту виконавчого комітету міської ради:

4.1. Проводити обстеження пасажиропотоків для вивчення чи визначення рівня забезпечення потреб населення послугами пасажирського автомобільного транспорту, вдосконалення маршрутної мережі, оптимізації структури рухомого складу, визначення і обґрунтування тарифів на перевезення пасажирів автотранспортом загального користування відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 № 480 «Про затвердження Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом» (зі змінами).

4.2. Готувати звіти про відстеження результативності цього регуляторного акта відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

5. Дане рішення оприлюднити в засобах масової інформації та на офіційному вебсайті міської ради в терміни відповідно до чинного законодавства.

6. Рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 19 листопада 2018 року № «Про встановлення вартості перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 5 сполученням «вул. Богунівська-ЗАТ «Бахмачконсервмолоко»» та № 189 «Про встановлення вартості перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 9 сполученням «вул. Даньківській шлях,81-Бахмацька ЦРЛ» вважати такими, що втратили чинність.

7. Рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

Міський голова Павло ШИМКО

Проєкт регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу до нього розміщено на офіційній сторінці міської ради у рубриці «Регуляторна діяльність»

З чого починалося

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:33

Цьогоріч передплата «Порадника» у Голінці зросла утричі. На одну з читачок і авторку дописів М.В.Товкач справив враження допис землячки Марії Трохимівни Недбайло, йшлося про заснування початкового навчання у їх рідному селі. Тетяна Василівна хоче знати більше і про сусідні села теж. З тим поділилася з редакцією.
Мусили звернутися до нашого позаштатного корреспондента Миколи Івановича Тереха, наукового співробітника Національного історико – культурного заповідника ”Гетьманська столиця”.

- Ще гетьман України К.Г.Розумовський відмічав велику любов українського народу до науки і турбувався про освіту дітей підлеглих із самого початку свого гетьманства. Він впровадив обов’язкове навчання козацьких дітей в парафіяльних школах.

Російський імператор Олександр II затвердив 1 січня 1864 року “Положение о губернских и уездных учреждениях”. Згідно з новим документом на місцях створювалися органи місцевого самоуправління – земства. У губерніях і повітах формувалися виборні земські установи – земські збори та земські управи. До їх компетенції входили місцеві господарські, соціальні та освітянські і медичні справи. Відповідно до Положення 1869 року, інструкції Міністерства освіти 1875 року, поряд із земськими та церковнопарафіяльними школами засновувалися міністерські училища.

Село Гайворон. Навчання проводили два навчальні заклади – церковнопарафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії:

1. Сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії відкрите у 1876 році знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання виділяло земство 235 крб., та місцева громада – 275 крб., у 1899 році навчалося 164 хлопчики та 18 дівчаток. Вчителька Яснопольська Антоніна закінчила Ніжинську жіночу гімназію, на даній посаді - з 1898 року і отримувала 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священник Сахновський Кирило, працював з 20 вересня 1895 року. Отримував 50 крб. заробітної плати в рік.

Помічниця вчителя - Широконевич Ганна Миколаївна, закінчила єпархіальне жіноче училище, працювала з 23 лютого 1899 року, отримувала 250 крб. зарплати в рік. Земельної ділянки училище не мало.

2. Церковнопарафіяльна школа грамоти відкрита у 1898 році. Приміщення для школи орендували за 27 крб. за рік у приватної особи. На утримання школи витратили 120 крб. земських коштів. В ній навчалось у 1899 році 28 хлопчиків та 3 дівчинки. Законовчитель - священник Сахновський Кирило, вчитель - Сахновський Василь Петрович, закінчив 2 класи духовної семінарії, мав звання вчителя. Уроки в школі вони проводили безкоштовно. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3 560 жителів.

Село Голінка. Навчання проводили одне двокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії та дві церковнопарафіяльні школи.

1. Двокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії відкрите у 1876 році, як однокласне, а у 1884 році реорганізоване в двокласне. Приміщення належало Міністерству державного майна і на його утримання відпускали кошти: від земства – 400 крб., від сільської общини – 457 крб. і від державної казни - 298 крб. В навчальному закладі у 1900 році навчалось 290 хлопчиків і 45 дівчаток. Училищем завідував Баран Микола Іванович, який мав звання народного учителя і на службі з 1 листопада 1878 року. Одержував 330 крб. в рік заробітної плати. Вчителька Баран Марія Володимирівна закінчила Києво-Подольську жіночу гімназію, працювала з 1878 року і отримувала заробітну плату в сумі 330 крб. на рік. Помічник вчителя Носенко Ксенія Іванівна мала звання сільського вчителя. Працювала в училищі з 1896 року, одержувала 240 крб. заробітної плати. Законовчитель - священник Бурневський Олександр, дану посаду займав з 23 листопада 1893 року та одержував 150 крб. заробітної плати. Училище мало одну десятину земельної ділянки (1,0925 га), на площі якої був розведений великий фруктовий сад та дослідні сільськогосподарські ділянки. При училищі діяв хор в складі 28 учнів, яким керував завідуючий училищем Микола Іванович.

2. Церковнопарафіяльна школа грамоти при Михайлівській церкві, відкрита у 1898 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 36 крб. за рік. На утримання школи витрачали 40 крб. земських коштів, у 1898 році навчалось 30 дівчаток. Законовчитель - священник Нагорський Іван Васильович, вчитель Бурковський Михайло Іванович, дяк Михайлівської церкви, мав звання вчителя, закінчив 2 класи духовної семінарії. У школі вчителі навчання проводили безкоштовно.

3. Церковно-парафіяльна школа грамоти при Преображенській церкві, відкрита у 1897 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 24 крб. за рік. У 1899 році навчалось 28 дівчаток. Законовчитель - священник Доброгаєв Костянтин Андріянович, уроки проводив безкоштовно. Вчителька Лазаренко Марія Іванівна, із дворян. Звання вчителя не мала, закінчила жіночу прогімназію, за роботу отримувала 90 крб. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 4574 жителів.

Село Григорівка. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії, відкрите у 1871 році, знаходилось у громадському приміщенні. На утримання училища виділялося 285 крб. з процентів капіталу пожертвуваних землевласником Псіолом П. В., земство виділяло 80 крб. та місцева громада – 95 крб., навчалося 150 хлопчиків та 16 дівчаток.

Вчителька Радченко Клавдія Миколаївна, мала звання сільського вчителя. Отримувала 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священник Козачинський Йосип, працював з 1871 року. Отримував 50 крб. Помічниця вчителя Андрієвська Євдокія Митрофанівна, отримувала 160 крб. зарплати в рік. Земельної ділянки училище не мало. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3180 жителів.

Микола Терех,
науковий співробітник
Національного історико–культурного заповідника
”Гетьманська столиця”

P.S. Нині у Григорівці проживає лише близько 800 мешканців. Cьогодні завершено першу та розпочато другу чергу будівництва місцевої школи. Виконані частково внутрішні роботи та розведено комунікації. До слова, поряд діти навчаються в будівлі колишньої церковно-приходської школи, побудованої ще в 1905 році. Уявляєте, скільки учнів переступило через поріг місцевої Альма-матер за всі роки (фото). Бентежить, чи не буде нова школа порожньою?

А льон цвіте …

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:30

Гостювала у рідні в Обмачеві, зайшла розмова про Батуринській льонозавод. Виявляється, там працювало до 200 людей, серед яких значна кількість обмачівців. Заводу вже немає, а минуле підприємства цікаве. Сьогодні придбати вироби із льону проблематично, а як і знайдеш, то коштує така річ недешево. Як існував завод, ціни були доступніші. Розкажіть за підприємство, думаю, читачам буде цікаво.
Валерія Гриб

Прочитав листа давній знайомій – колишній дописувачці районної газети Надії Іванівні Дандель, попросив розповісти про рідне підприємство. Домовилися зустрітися.

- Приємно, що згадали про наше підприємство, про мій завод. Працювало близько 150 чоловік, на заводській прохідній вранці і ввечері панувало пожвавлення. Тепер, як відгортаю сторінки спогадів, аж бере за серце. Зрідка буваю там, подорожуючи на Слобідку чи Обмачів. Найчастіше від чагарників і руїни відвертаюсь… не можу дивитися… Воложніють очі.

Прийшла на завод у далекому 1974 після технікуму. Мала відпрацювати згідно закону три роки. Та склалося не так, як гадалося. Якраз тоді коноплезавод перелаштовувався на лляну сировину. Працювати ставало цікавіше, умови докорінно змінювалися на краще. А потім, не полюбити Батурин було не можливо, а згодом покохала і батуринця, а далі - звична фортуна молодої дівчини, яка знаходить свою долю далеко від домівки. Родом з Рівненщини, теж Полісся, цим і тішусь.

На заводі спочатку поставили на сортування, аби вживалась у колектив. Та вже скоро призначили майстром зміни, у підпорядкуванні стало 28 працюючих. Директором тоді був Анатолій Іларіонович Фурса, а головним інженером Тимофій Сергійович Тимко.

Обладнання зносилося, працювало ще з початку 30-их років. Приміщення цехів – приземкуваті, мало освічені, неймовірно запилені. Але завод з переорієнтацією на нову сировину, змінював не лише технологію – зводилися нові корпуси цехів, складських споруд, котельної, адміністрації. Стало надходити сучасне обладнання, це небо і земля у порівнянні з попереднім. Докорінно покращилася гігієна праці, найбільша проблема подібних виробництв – запиленість. Тепер всі м’яльно-тіпальні агрегати, всі машини технології переробки трести на довге волокно обладнувалися витяжною вентиляцією. Все це ґрунтовно покращувало умови праці. До продуктивної роботи стимулювало знання унікальності виробів із льону. Вони приємні на дотик, одяг, виготовлений з льону, дуже м’який, він не подразнює навіть ніжну шкіру малюків. Жаль, що втратили такі можливості. Загубили не лише первинний обробіток льоносировини, а й технології вирощування. Колись до нас доставляли сировину із сусіднього Обмачева, Борзнянський і Сосницький райони, з Атюші і Жовтневого на Коропщині. Тепер, думаю, не збереглася сільськогосподарська техніка для вирощування – збирання цієї культури. А льон – це і медонос, а ще цінніше – масляна культура, насіння, лляна олія, все це користуються заслуженим попитом. Завод по-суті сприяв опоседковано виробництву цих продуктів.

За цим стояла праця колективу. Згадую нашу Дошку пошани, портрети передовиків. Час від часу заносились до неї сортувальниці Валентина Мефодіївна Стокоз, Надія Петрівна Божок, відправниця продукції Марія Кербут, токар механічного цеху Василь Григорович Лемішко.

Згадую, як начальник цеху Василь Григорович Савченко зі своїм колективом та з допомогою слюсарів змін лагодили техніку у вихідні дні, коли на технологічних лініях все завмирало.

Мали досить наповнений автопарк: декілька ЗІЛів, автобус для підвезення робітників на роботу, а після зміни – додому. Ну, й інша техніка – навантажувачі, трактори, два пожежних авто…

Наше підприємство – не лише місце праці, адже тут проходив значний відрізок життя. Згадую заводську їдальню. У часи, коли впроваджувалася продовольча програма, тодішній наш директор О.П.Лось запропонував тримати власних бичків, ще заготовляли для столової овочі, фрукти, ягоди. Не дивно, що страви були смачні і калорійні, мало чим різнилися від домашніх наїдків. Старалися куховари Валентина Федорівна Горук і Любов Нечитайло.

Олександр Павлович був новатором, директор запропонував кілька технологічних новинок. Запам’яталися трубопроводи для костриці, яку надавали всім охочим. Мешканці призаводського селища опалювали нею житло. Але її було занадто багато, директор виношував плани пресувати відходи у брикети, на жаль, здійснити задум не встиг. То не було фантазією, якось вичитала, що з костриці виготовляють навіть блоки для будівництва житла, вони відмінний матеріал для збереження мікроклімату у приміщенні – тепло взимку, прохолодно влітку.

Поруч заводський клуб, кіно для дітлахів – 5 копійок за сеанс. У вихідні профспілка організовувала подорожі у столицю, у обласний центр до зоопарків, на вистави, на цікаві екскурсії. На селищній сцені у Батурині виступали і наші колективи, найталановитіші представляли батуринську самодіяльність на районній, а то і обласній сценах. Час від часу виїздили з обмінними концертами до колективів інших заводів нашого тресту. Візиткою нашої програми стала пісня: «А льон цвіте» . Пригадуєте:

Де льони-довгуни вилягали
І гордо вставали,
Рахували сини,
Скільки літ їм зозулі кували…

За всім тим стояв наш невгамовний Юрій Біженко. По документах значився робітником, насправді, - заводський художник-оформлювач, диригент хору і акомпаніатор на баяні. А як виникала потреба, то міг допомагати і в цеху. Світла йому пам’ять.

Якось за успіхи у самодіяльності активістів сцени і передовиків преміювали подорожжю до Ленінграда, стільки тоді було вражень. Про ті яскравинки тодішнього життя згадую з теплом ще і досі…

І наостанок. Наш завод не виготовляв тканин, у цехах вироблялося лляне волокно, яке пресувалося у 60-кілограмові тюки і відвантажувалося на льонокомбінати не лише Союзу і соцтабору, наше волокно користувалося попитом у всій Європі.

Спілкувався Борис Бобришев
На знімку: підприємство «Пенькозавод» виглядало так 70 літ тому.

"Економія" на захисниках ?

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Юридична консультація

Опубліковано: Середа, 23 лютого 2022, 16:27

Для військовослужбовців та ветеранів законодавством України передбачено велику кількість пільг у різних сферах життя, проте жодна з них не має належного механізму їх реалізації. Ті пільги, які покликані забезпечувати повернення військових до звичайного життя, не виконують свою функцію, а ті, що виконують покладену на них функцій - не реалізуються або реалізуються на неналежному рівні через недосконалий механізм або брак коштів.

Не стала виключенням у цьому правилі і грошова допомога, яка щороку виплачується учасникам бойових дій, інвалідам війни та деяким іншим категоріям осіб, адже держава виплачує таку допомогу у значно занижених розмірах.

Навесні 2021 року учасникам бойових дій було виплачено 1491 гривні, хоча вони мали право на отримання 8845 грн, а інваліди війни, залежно від групи інвалідності, недоотримали від держави від 8992 грн до 13269 грн. Більш детальна інформація щодо розмірів виплат, на які можуть розраховувати громадяни залежно від свого статусу наведено у таблиці.

Зазначена недоплата виникає внаслідок того, що Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» передбачений один розмір грошової допомоги, але щороку у зв’язку з прийняттям відповідного бюджету, де визначені всі видатки зі сторони держави, Кабінет Міністрів України виносить свою постанову, у якій визначає менші розміри грошової допомоги, ніж це передбачено законами.

А оскільки виплату разової грошової допомоги через свої структурні підрозділи здійснює Міністерство соціальної політики України, яке фактично підпорядковується Кабінету Міністрів України, то і виплати таких коштів проводяться у менших розмірах.

У той же час Конституційний Суд України вже двічі (у 2008 та 2020 роках) ставав на бік захисників України та визнавав неконституційними положення щодо зменшення розміру грошової допомоги, яка виплачувалася учасникам бойових дій. А вже у вересні 2020 року Верховний Суд прийняв зразкове рішення по справі №440/2722/20 щодо виплати щорічної грошової допомоги, після якого суди на всій території України почали задовольняти позови щодо неправомірної виплати менших сум грошової допомоги.

Однак, незважаючи на завідомо програшну ситуацію в суді, Кабмін і надалі продовжує зменшувати виплати щорічної грошової допомоги, адже далеко не всі отримувачі такої допомоги звернуться до суду, а значить – держава «зекономить» частину «своїх» коштів.

Але, якщо ви або ваші знайомі хочете отримати повноцінну виплату грошової допомоги – необхідно буде звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконними дій органу соціального захисту населення щодо виплати грошової допомоги у зменшеному розмірі та стягнути недоотриману різницю.

Такий позов необхідно подати до Чернігівського окружного адміністративного суду, а відповідачем по справі буде Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, адже саме він здійснює виплату грошової допомоги у Чернігівській області (окрім таких міст, як Чернігів, Ніжин та Прилуки, де виплати здійснюються органами соціально захисту при міських радах). При чому, платити судовий збір за подання такої позовної заяви не доведеться, а останнім днем для звернення до суду щодо грошової допомоги виплаченої у 2021 році є 30 березня 2022 року, тож не варто відкладати цю справу у довгий ящик.

І як писав наш Т.Г. Шевченко: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая».

Адвокат Володимир Лопатка
м. Чернігів. пр. Перемоги, 95, оф. 401
тел.: 066-94-96-435