Головна

АГРОТРЕЙД допомагає – молодь розробляє

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Четвер, 07 листопада 2019, 10:04

Якось у Курені з’явився студентський «десант» – представники Української академії лідерства (УАЛ). Це був перший етап конкурсу соціальних проектів «Громадотворець», який започаткувала Група АГРОТРЕЙД і провела в партнерстві з (УАЛ) і Благодійним Фондом Всеволода Кожемяка «Україна ХХІ».

Студенти вивчали особливості життя села і допомагали людям створювати соціальні проекти, яких врешті-решт було майже два десятки. На втілення задумів у життя холдинг виділив 50 тис. гривень.

Ініціативні групи пропонували різне – від благоустрою окремих вулиць до зведення сільської пекарні. Обговорювали проекти і визначали переможця у фіналі, який проходив у вигляді громадських слухань. Найкращою визнали ідею створення центру дозвілля на базі сільського Будинку культури №2. Саме ця пропозиція набрала найбільше прихильників.

Що ж привабило курінців? Автори проекту запропонували встановити у закладі культури настільний теніс, більярдний стіл, аерохокей і настільний футбол. Крім ігор, передбачили придбання музичного центру зі світловими ефектами для святкових і розважальних заходів.

Молодь проявила активність і взяла участь у реалізації власного проекту, допомагаючи облаштовувати комфортне і затишне місце для відпочинку.

І ось відбулося урочисте відкриття. Зійшлася учнівська молодь, вільні від справ мешканці, актив і керівництво села. Прозвучали звичні для таких урочистостей привітання і побажання.

З досягненням своєї мети молодь поздоровив сільський голова Леонід Вдовенко. Висловив упевненість, що змістовне проведення часу сприятиме згуртованості підростаючого покоління, залученню молоді до спорту і корисного дозвілля. Разом з тим подякував агротрейдівцям за надану можливість самостійно впливати на розв’язання своїх проблем.

Заступник директора місцевої школи Надія Гриненко, якій молодь доручила презентувати проект у фіналі, розповіла, що робила це з особливим задоволенням. Бо знає, як важливо відірвати підлітків від вулиці, від нескінченного захоплення комп’ютерною технікою, смартфонами. «Сподіваюся, центр дозвілля сприятиме приязні, миру і дружбі наших вихованців і всієї курінської молоді», – завершила Надія Миколаївна.

Святковим завершенням став концерт незрячого співака Івана Ганзера – одного з переможців «Голосу країни». Він зворушив глядачів хвилюючим і глибоким виконанням, створивши неповторну атмосферу. Враховуючи фізичну ваду співака, віддамо належне його наполегливості і цілеспрямованості у досягненні своєї мети. Його виступ – своєрідний урок мужності для багатьох з нас.

 Борис Сєдач

Про затвердження тарифів на виробництво та постачання теплової енергії ТОВ «Чернігівська теплопостачальна компанія»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: Четвер, 07 листопада 2019, 09:38

УКРАЇНА
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
БАХМАЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
РІШЕННЯ

24 жовтня 2019 року № 210 м. Бахмач

Про затвердження тарифів на
виробництво та постачання
теплової енергії ТОВ «Чернігівська
теплопостачальна компанія»

Розглянувши звернення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська теплопостачальна компанія» Надєїна Дмитра Олексійовича про затвердження тарифів на виробництво та постачання теплової енергії з відновлювальних джерел енергії на рівні 90% від середньозваженого тарифу на теплову енергію з використання природного газу, керуючись ст.ст. 13, 20 Закону України «Про теплопостачання», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради

ВИРІШИВ:

1. Затвердити тариф на виробництво та постачання еплової енергії, виробленої з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, на рівні - 1600 грн. 68 коп. за 1 ГКал без ПДВ.

2. ТОВ «Чернігівська теплопостачальна компанія» як виконавець послуг з теплопостачання є відповідальним за ненадання або неякісне надання послуг згідно з укладеними договорами та законодавством.

3. Дане рішення вступає в дію з дня оприлюднення у засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Варчака А.Г.

Міський голова П.М.Шимко

Неймовiрне поруч: цiкавi факти про палац у Качанiвцi

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Четвер, 07 листопада 2019, 09:11

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» — садиба в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош.

Створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках.

У лютому 2001 року парку надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

До вашої уваги 10 найцікавіших фактів про «історичну родзинку» нашого краю.

1. Садиба у Качанівці вважається однією з найдавніших пам’яток в Україні, яка комплексно збереглася з кінця XVIII – поч. XX ст. до наших днів.

2. За свою історію палац «Качанівка» змінив декількох власників, які мали цікаве та наповнене подіями життя. Кожен господар додав до палацового комплексу щось своє.

3. Гостьовий альбом палацу налічує понад 600 автографів відомих постатей, серед яких М. Врубель, М. Костомаров, П. Куліш, В. Забіла та ін.

4. Садиба допомогла І. Рєпіну створити його найвідомішу картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

5. Качанівський парк - один із найбільших пейзажних садів у Європі.

6. Головна алея палацу протяжністю близько 500 м була засипана цукром на честь весілля доньки «цукрового короля» і тодішнього власника П. Харитоненка – як символ солодкого життя молодят.

7. Раніше в палаці розтоплювали піч один раз за зиму і підтримували вогонь у ній наступні три місяці, таким чином зберігаючи тепло у помешканні.

8. В. Тарновський (молодший) мав найбільшу колекцію козацьких реліквій, зброї та обладунків, а також особисті речі відомих гостей палацу, які йому дарували. Зібрання вважається безцінним музеєм раритетів. Збережені після революції речі із колекції були передані до Чернігівського історичного музею.

9. Качанівський палац відвідувачі порівнюють з Білим домом у США.

10. У липні 2018 р. на території садиби у Качанівці проходили зйомки популярного в Україні та в Польщі серіалу «Кріпосна».

Його добрий слід

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наша пам'ять

Опубліковано: Четвер, 07 листопада 2019, 08:44

Відвідав нещодавно Обмачів. Розмовляв зі знайомими, згадали, що днями виповнюється річниця, як пішов у вічність Михайло Гнатович Матіско.

- Залишив він добрий слід по собі, - мовив один з них. – А ми так несправедливо поставилися до свого керівника... А його правда щодня нагадує про себе. Газ провів, робив це за рахунок колгоспу. Труб накупив на ціле село – де все ділося, хто знає...

Залишався б Гнатович на своєму посту ще рік-два, дивись, і міст через Сейм звели б. І будинок ветеранів працював би, однозначно, - кожен додавав до сказаного щось своє. - Найцінніше, що полишив по собі Матіско – це газифіковане опалення школи. Мої онуки в ній вчились – тепло, благодать. А менші, що городяни, коцюбнуть. Обмачівські діти не хворіли, а бахмацькі ніяк не нагріються, все з вологими носами – то ангіна, то ОРЗ.

- Спасибі Гнатовичу, нехай царствує на тім світі, заслужив... – проговорили, як змовившись.

Борис Сєдач

Ярмарок над Cеймом

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Подорож Бахмацьким районом

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2019, 16:10

Уже згадував, що до мальовничого Обмачева маю давню прихильність. Справа не лише у тамтешніх краєвидах і поруч річка – тут живуть особливі люди. Коли дізнався, що у селі відбудеться ярмарок, захотілося відвідати. А як напередодні зустрівся з художнім керівником сільського будинку культури Наталкою Вігерт, рішення прийняв остаточне, бо Наталія Михайлівна розповіла, що на дійство запрошені умільці народних промислів. Якраз вони мали стати головною родзинкою задуму. Говорила із запалом, із особливою цікавістю слухав про тамтешніх вишивальниць, про майстринь давніх років. Тоді користувалися іншими нитками, це стосувалося і фактури матеріалу і кольорів, бо часто нитки фарбували самотужки. Напівзабуті, а то і зовсім втрачені орнаменти, незвична для сучасних вишивальниць кольорова гама тодішніх вишивок викликаєють зацікавленість. Одним словом, заінтригувала, бо говорила ще і про сільських майстрів, здатних з гілляччя змайструвати легесенькі вила чи граблі для заготівлі сіна. Кошики і кошовки теж виготовляють присеймівські умільці.

І ось дістався села над Сеймом. Гучномовці розносять віршовані куплети:

Теплий день і небо синє
І доречне свято нині.
Хай лунають жарти, сміх!
Обмачівський Ярмарок веселий
Вас запрошує усіх!

Осіннє село порадувало золотистим вбранням і приємними зустрічами з давніми знайомими. Першою угледів Надію Завадко. ЇЇ, між іншим, хотів побачити, бо мав передати привіт від харків’ян, які зупинялися у Надії Іванівни ще влітку. На День села не склалося, а телефоном – не розмова.

...Випадково зустрівся із завсідником подорожей до Батурина – організатором туристичних мадрівок. Розговорилися, він і розповів про жінку-добрячку з Обмачева. Мовляв, після екскурсій у музеї харків’яни перевідують монастир, а потім заїжджають на річку. Якось зупинилися з ночівлею, прихистила літня обмачівка. А як співрозмовник згадав про смачненні її вареники, автор запитав, чи не про Надію Іванівну мова...

Такі от пироги, тобто вареники. Розповів все те своїй знайомій, вона зашарілася.

- Я й сьогодні вирішила прийти на Ярмарок з гостинцями. Захотілося наліпити смакоти з сиром і ягодами. Згадала, що вродив гіркий перець, то прихопила і цей врожай. Любителі гострого додають перчику до страв, а хтось готує домашню „Українську з перцем”. Таку, знаєте, гарно вжити з морозу.

Чоловіка засуджено за незаконне вирощування рослин коноплі

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2019, 15:43

За процесуального керівництва Бахмацької місцевої прокуратури в серпні цього року, в порядку ст. 291 КПК України, до Талалаївського районного суду Чернігівської області скеровано для розгляду обвинувальний акт стосовно 37-річного місцевого мешканця, який підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 310 (незаконний посів рослин коноплі), ч.2 ст. 309 КК України (незаконне зберігання наркотичних засобів).

Встановлено, що зловмисник навесні 2019 року на території власного господарства для подальшого споживання посіяв нарковмісні рослини коноплі. Під час санкціонованого обшуку правоохоронцями, окрім рослин коноплі, виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс.

Вину зловмисника доведено, а відтак засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки.

Бахмацька місцева прокуратура
Чернігівської області

Злодій не залишився безкарним!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2019, 15:18

За процесуального керівництва Бахмацької місцевої прокуратури слідчими Бахмацького відділу поліції здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно чоловіка за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 (крадіжка) та ч. 2 ст. 185 (крадіжка, вчинена повторно).

Встановлено, що 21-річний юнак, перебуваючи у приміщення магазину в м. Бахмач Чернігівської області, таємно здійснив викрадення з каси грошових коштів. В подальшому, відчуваючи свою безкарність, зловмисник повторно заволодів грошовими коштами магазину на загальну суму понад 4000 гривень.

На даний час кримінальне провадження скеровано до суду для розгляду по суті.

Бахмацька місцева прокуратура
Чернігівської області

Коли закінчиться війна...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2019, 14:45

Нещодавно КЗ «Бахмацький районний історичний музей ім. М.Г. Яременка» відвідав Олексій Бик, поет, бард, автор пісні «Добровольці».

Житель смт. Сосниця поділився своїми спогадами про перебування в АТО. В 2014 - 2015 рр. добровольцем у складі українського корпусу «Правий сектор» воював у Пісках під Донецьком біля Донецького аеропорту, був у «Дебальцівському котлі».

Олексій Миколайович з гордістю повідав, що рід його походить від козацького ватажка Северина Наливайка.

У свої вірші поет вкладає частинки свого серця, ділиться своїми враженнями і закінчуються його твори оптимістично:

Коли закінчиться війна
І всі повернуться додому,
Коли зі стін аеродрому
Зітруться їхні імена,
Коли відродиться земля
Перетравивши кулі й міни,
Ти мовчки плюнеш на руїни
Колись могутнього Кремля.

Наталія ШЕВЧЕНКО,
ст. науковий співробітник музею

Гортаючи сторінки рідного краю історії

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2019, 14:22

До книги „Рідне село” Володимира Соловецького редакція вже зверталася. За згодою з автором продовжуємо знайомити читачів „Порадника” з цікавими сторінками видання дослідника-аматора.

ПЕРІОД ПЕРШИЙ

Давній чоловік
господарювання – землеробство і скотарство.

Винахід воза і спорядження для коня сприяв жвавому пересуванню людей. На території Бахмаччини фіксують перебування носіїв декількох археологічних культур. Трапляються сліди проживання носіїв середньодніпровської археологічної культури, а також окремі знахідки багатоваликової культури на нашій території (кінець ІІІ – ІІ тис. до н. е.).

У II тис. до н. е. в північно-східній частині нашого краю проживали носії мар’янівсько-бондорихінської культури (нащадки Заселення сучасної Бахмаччини почалось ще в епоху палеоліту – близько 100 тисяч років тому. На берегах річок Десна, Сейм, Бахмач відомо більше 20 поселень епохи палеоліту (35–10 тис. років тому). В епоху палеоліту головною формою організації були первісні родові колективи – колективне полювання на великих звірів. Із кісток мамонта і шкір звірів первісні мисливці будували невеликі чумоподібні будівлі. Три таких будівлі і декілька відкритих вогнищ дослідили в одному з поселень епохи пізнього палеоліту в Новгород-Сіверському районі. Найважливішою пам’яткою світового значення є повністю розкопане поселення в селі Мізин Коропського району. Тут дослідили п’ять господарських комплексів, які складаються із житла, місця обробки каменю і кісток звірів, ям для зберігання з кістками і відкритих вогнищ. Тут знайдено 113 тис. кремнійових виробів, а також 4429 різних знарядь праці: наконечники, скребки, різці та інше. Мізинські знахідки не мають собі рівних у світовій археології.

На Чернігівщині відомо 20 поселень епохи мезоліту (10–7 тис. років до н.е.). У цей час було винайдено лук із кремнієвими наконечниками стріл; зросла роль рибальства.

Перехід до землеробства і скотарства почався в епоху неоліту (5–3 тис. років до н. е.), але мисливство і риболовля залишились. Запаси риби та інші запаси зберігали в глиняному посуді. У цей час почалося формування перших племінних угрупувань, започаткованих ще в мезоліті.

У північно-східній частині нашої області жили племена ямково-гребінчатої культури (IV–III тисячоліття до н. е.). Дослідження пам’яток епохи неоліту на межі нашого і Борзнянського району, знайдені там матеріали свідчили про існування в III тисячолітті до нашої ери тісних стосунків між риболовами епохи неоліту та землеробами трипільскої культури, про високий рівень економічного розвитку, який відповідав мідній епосі. Епоха бронзи (кінець ІІІ – початок І тисячоліття до н. е.) був часом, коли стрімко розвивались і перемогли виробничі формимісцевого неолітичного населення культури ямково-гребінчатої кераміки). Інша частина була заселена праслов’янськими племенами, створивши варіант східно-тшинецької культури. Поселення було повністю розкопане. Тут виявлені 32 побутові та 2 культові споруди. Будинки розташовувалися вздовж берега річки у два ряди, створюючи вулицю. Кожен з них нагадував собою побудову прямокутної форми, у яку входили два приміщення, площею 50–70 кв. м. Основу стін і даху складав дерев’яний каркас. Стіни обмазувалися глиною, дах накривався очеретом. Підлога була земляна, обмазана глиною. У помешканні проживала одна родина – 10–15 осіб. Свідченням землеробства тшинецьких племен є знайдені при розкопках відбитки на шматках глини зерен пшениці, ячменю і пов’язані із землеробством знаряддя праці – серпи, зернотерки. Одночасно із землеробством ці племена займалися скотарством, рибальством. Поряд знайдені залишки бронзового лиття.

У І тис. до н. е. отримало широке розповсюдження залізо. Знаряддя праці із заліза значно досконаліші від кам’яних та бронзових. За таких умов економічної нерівності виникає перше державне об’єднання в VII–IV столітті до н. е. під керівництвом іраномовних скіфів, які прийшли зі сходу. У середині І тисячоліття (особливо в VI–III столітті до н. е.) на берегах річок Сейм, Бахмач, Борзенка поселилися землеробсько-скотарські племена скіфського об’єднання, їхні кургани, городища й поселення відомі на території Бахмача-2 (Гора, Розрізана могила, Скотомогильник та ін.).

Проводилися розкопки юхновського городища. Воно було обнесене міцними дерев’яними стінами з двома вежами. Це були три великих будинки (довжиною по 40 метрів) для декількох сімей. Скіфи також добували залізо, кували, ткали, обробляли шкури. Подальший їх розвиток призвів до виділення багатих сімей.

На початку І століття до н. е. з’явилися поселення ранніх слов’ян, які займалися землеробством, а пізніше скотарством. У VII–VI столітті до н. е. відбувається їх інтенсивне розселення на території області й району. На територіях відбуваються об’єднання літописних сіверян. До ІХ століття н. е. у північних слов’ян-сіверян закріпляються феодальні відносини. Відбувається об’єднання племен полян, древлян і сіверян у велике політичне державне об’єднання. Завершується процес утворення давньоруської феодальної держави – Київської Русі, територія якої розташовувалась від Прибалтики до Чорного моря, від Карпат до Волги.