Головна

Поліція Чернігівщини викрила схему організації підкупу виборців

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 09 жовтня 2020, 08:05

Тривають першочергові слідчі дії. За підкуп виборців передбачено до шести років позбавлення волі.

2 жовтня у місті Бахмач в ході проведення обшуку в автомобілі одного із керівників структурних підрозділів Бахмацької райдержадміністрації виявлені гроші та списки виборців, що свідчать про організацію мережі скупки голосів на користь однієї з політичних сил та кандидата у депутати до парламенту по округу №208.

Виявити причетних у підкупі виборців вдалося завдяки злагодженим діям управління карного розшуку, слідчого управління та Бахмацького відділення поліції під процесуальним керівництвом прокуратури Чернігівської області.

«В ході проведення комплексу заходів щодо попередження порушень виборчого законодавства поліцейські встановили, що керівник одного зі структурних підрозділів Бахмацької райдержадміністрації може бути причетний до організації підкупу виборців. У результаті проведеного в його автомобілі обшуку поліцейські виявили докази причетності чоловіка до вищезазначеного правопорушення. З авто, зокрема, вилучені списки виборців із зазначенням так званих «десятників» та 66 тисяч гривень. За попередніми підрахунками поліції, мережа охоплює понад 5 тисяч осіб», - повідомив начальник Головного управління Нацполіції в Чернігівській області Володимир Нідзельський.

Обшук був проведений в рамках розслідування кримінального провадження, відкритого за частиною 2 статті 160 Кримінального Кодексу України – підкуп виборців. За таке правопорушення передбачено до шести років позбавлення волі.

Наразі поліція встановлює всіх осіб, які можуть бути причетними до підкупу виборців.

Тривають слідчі дії.

https://cn.npu.gov.ua

P/S/ Як виявилося пізніше, мережа була побудована під кандидата в депутати по 208 округу від «Нашого краю» Людмилу Давиденко.

«Бам» готується приймати хворих на КОВІД-19

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 16:19

29 вересня відбулася чергова сесія Бахмацької районної ради. Району вже немає, а сесія і районна рада є. Якийсь парадокс, чи не правда?

Можливо, з цієї причини на сесії ледь назбирався кворум депутатів. На неї з`явилися лише 18 депутатів з 34.

Депутати розглянули ряд важливих питань, виділили кошти на програми з соціального захисту населення, з цукрового діабету, на закупівлю засобів захисту для медиків тощо. Як проінформував Сергій Чалий, генеральний директор КНП «Бахмацька центральна районна лікарня» потрібно готувати нашу лікарню до прийому хворих на COVID-19, адже Борзнянська лікарня вже переповнена коронавірусними хворими.

Депутати проголосували за виділення коштів на кисневу апаратуру і ШВЛ.

Дискусію у депутатів викликало питання з передачі Бахмацького центру хоспісної допомоги хворим на туберкульоз (хоспіс для важкохворих) на баланс громади. Одноголосно вирішили створити комісію для вивчення цього питання.

Олег РУБАН, редактор

Шановні виборці Бахмаччини!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 15:48

25 жовтня 2020 року відбудуться перші вибори депутатів до Бахмацької міської ради та Бахмацького міського голови, перші вибори до Ніжинської районної ради, чергові вибори до Чернігівської обласної ради та проміжні вибори депутата Верховної Ради України у 208 одномандатному вибочому окрузі.

Я розглядаю ці вибори, як визначальний шанс для мешканців Бахмацької міської територіальної громади угамувати гостру біль за долю нашої рідної протитуберкульозної лікарні, зберегти її досвідчений колектив, забезпечити належну діагностику і лікування пацієнтів та продовжити життя важкохворим.

Наголошую! У сучасному світі проблему із безнадійними хворими вирішують двома способами. Перший спосіб – це евтаназія, другий – організація Лікарень-Хоспісів, що забезпечують цілодобове надання мультидисциплінарної паліативної допомоги ( медичної, соціальної, психологічної та духовної).

Тому бажання охопити турботою важкохворих стало моєю мотивацією, реоганізувати Бахмацький центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз у Бахмацьку лікарню Хоспіс для важкохворих із іншими багаточисельними захворюваннями (хворі на серцево-судинні та онкологічні захворювання, хронічні обструктивні захворювання легень, неврологічні захворювання, хворі на діабет тощо) із збереженням її діагностичної функції.

Наші багатодесятирічні зусилля в укріпленні матеріально-технічної бази нашої лікарні не повинні бути марними.

ЇЇ природні, кадрові та матеріально-технічні можливості необхідно невідкладно використати в інтересах нещасних людей, з метою поліпшення якості їх життя, доживання.

Я запросив, як рятівника нашої лікарні, кандидата в депутати до Верховної Ради України Олега Валерійовича Ляшка.

І він 29 липня 2020 року відвідав нашу лікарню. Оглянув майже усі приміщення, параклінічні кабінети, територію. Поспілкувавшись зі мною, довіреним мені колективом та мешканцями села Бахмач, щиро підтримав пропозицію щодо організації Бахмацької лікарні - Хоспіс для важкохворих і обіцяв, у разі його обрання народним депутатом ВР України 25 жовтня 2020 року по 208 виборчому округу, усіляко допомогати у її розбудові.

Отже, по-перше, у разі обрання відповідальними виборцями Олега Валерійовича Ляшка народним депутатом ВР України, як популярного видатного політичного і громадського діяча - державника, який сповідує світогляд не олігархічного капіталізму, а економічного націоналізму гарантовано, прогнозовано відбудеться відкриття Бахмацької лікарні - Хоспіс для важкохворих.

По-друге, звертаюсь про підтримку Павла Миколайовича Шимка, як кандидата на посаду голови Бахмацької міської територіальної громади, як досвідченого голову Бахмацької міської ради, патріота, який у своїх діях завжди орієнтується на результат в інтересах людей. За його каденції у місті Бахмачі багато побудовано об’єктів із «нуля» . Більше 10 років він вкладає серце і душу у розбудову загальної інфраструктури рідного міста Бахмача. У нього є стратегія розвитку Бахмацької міської територіальної громади. Він є дійсно сумлінним керівником, його слова чесні, зважені, підкріплені справами.

По-третє, прошу підтримати мене - Миколу Павловича Шимка, як кандидата в депутати Бахмацької міської територіальної громади, в депутати Чернігівської обласної ради, як досвідченого організатора охорони здоров’я, патріота рідного краю, який 57 років свого професійного життя віддав рідній лікарні і продовжує нести цей хрест. За моєї ініціативи була побудована лікарська амбулаторія у селі Бахмач.

По-четверте, прошу підтримати кандидатів від народної Радикальної партії Олега Ляшка та місцевих виборах всіх рівнів.

Отже, переконливо благаю кожного виборця проголосувати освідомлено 25 жовтня 2020 року, за Ляшка Олега Валерійовича, Шимка Павла Миколайовича, Шимка Миколу Павловича та інших членів Радикальної партії Олега Ляшка, як і за саму партію поставити у бюлетнях позначку плюс (+).

Щиро, з повагою Депутат Бахмацької міської ради, Почесний громадянин села Бахмача, та Почесний громадянин міста Бахмача Микола Шимко

Скоро Суперкубок!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 15:16

27-го вересня на стадіоні «Курінь-арена» було зіграно фінальну зустріч на Кубок Бахмацького району з футболу. Команди показали дуже якісний і видовищний футбол, не зважаючи на погодні умови (вітер і дощ). Перший тайм закінчився нульовою нічиєю, а у другому таймі глядачі побачили одразу чотири забиті м’ячі! Спочатку «Олімпік» забив двічі, а потім ФК «Курінь» зрівняла рахунок. Долю матчу визначила серія післяматчових пенальті, де пощастило більше курінцям.

Тож вітаю володарів останнього Кубку Бахмацького району !!!

Окрема подяка за фінансову підтримку Радикальній партії О.Ляшка! Дякуємо і маємо надію на подальшу співпрацю!

4-го жовтня о 14:00 на стадіоні «Курінь-арена» вперше відбудеться розіграш Суперкубку Бахмацького району! Боротимуться за трофей ФК «Дмитрівка» (чемпіон першості Бахмацького району у вищій лізі) і ФК «Курінь» (володар кубку Бахмацького району).

Уже традиційно свято футболу відбуватиметься за підтримки Радикальної партії О.Ляшка.

Олег БАШУК, спортивний оглядач газети «Порадник»

Думайте

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Актуальна тема

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 14:44

Ніколи стільки не брешуть,
як під час війни, після
полювання і напередодні
виборів.
Отто Бісмарк

Нещодавно серед знайомих зайшла розмова про перспективи відкриття у Бахмачі потужного олійного комбінату і навіть були названі прізвища тих, хто замовив і фінансуватиме будівництво. Більшість присутніх цю новину сприйняла скептично. Згадали, як напередодні кожних виборів вже „з’являлися” новобудови – пригадуєте, обіцяли звести швейну фабрику і завод по виробництву біопалива, ще „відкривалися” підприємство по переробці сміття і низка інших надуманих виробництв. Тих об’єктів так і не дочекалися, тож негативна реакція земляків має пояснення. Мабуть, і автор приєднався б до скептиків, але ще влітку мав цікаву розмову з обізнаним фахівцем - організатором проєкту В.М.Хоменком.

Від Володимира Миколайовича стало відомо про масло-екстракційний завод - в перспективі аграрно-енергетичний комплекс, який в майбутньому відіграватиме містоутворюючу складову проєкту. З цікавістю дізнався, що активним учасником цього процесу був народний депутат України В.М. Давиденко. До перспективного задуму доєдналися народний депутат Борис Приходько, керівник ТОВ «КРОК-2014» Дмитро Дудко, керівник ФГ „Бахмацьке” Ігор Булах.

Подивували масштаби – більше 50 підприємств і організацій беруть безпосередню участь у цьому творчому багатогранному процесі проєктування. Тут проходження експертиз, узгодження, вибір постачальників обладнання, матеріалів, складних інженерних конструкцій і електронних схем повної автоматизації процесу експлуатації.

Аби бути більш предметним і, виконуючи обіцянку дану скептикам, добув інформацію про технічні особливості і майбутні виробничі потужності. Пуск першої черги заводу забезпечить переробку 1000 тонн насіння соняшнику на добу. Із введенням другої черги, передбачене збільшення потужності до 2000-2400 тонн.

Уже відведена територія під будівництво, включаючи будівлю головного корпусу, висотою від 18 до 21 м, площею близько 4-х га під одним дахом.

Передбачене зведення теплової електростанції, потужністю 14 МВт, що працює на біопаливі (лузга соняшника, тріска, інші відходи біомаси) і повністю забезпечує потребу комплексу в електроенергії, опаленні і технологічному парі.

Показово, що технологічна схема розроблена спільно з фахівцями Чехії, які передбачили можливість підключення ТЕЦ до енергосистеми, з метою продажу на енергоринок надлишку електрики, виробленої на альтернативних видах палива за «зеленим тарифом». Що надасть додатковий прибуток.

Проєктом узгоджена перспектива будівництва на прилеглій території заводу по виробництву із сої і соняшнику, так званого «ізоляту» - цінної білкової продукції, що має необмежений попит на світовому ринку.

Завод-гігант потребуватиме буріння глибоководної високодебітної артезіанської свердловини та будівництва очисних споруд, вирішені питання газопостачання, прокладання залізничних колій.

Отриманий редакцією матеріал занадто об’ємний, щоб подати в повному обсязі. Як пересічний мешканець міста прикинув, скільки моїх земляків знайдуть тут роботу. Вище згадував про ”містоутворюючу складову проєкту”. Фахівці висловили впевненість, що підприємство буде служити сталому розвитку нашої територіальної громади, що дає право сподіватися у найближчому майбутньому відновленню Бахмацького району.

Зверну увагу читачів, напередодні виборів деякі кандидати на голову територіальної громади, які абсолютно не володіють суттю питання і не мають ніякого відношення до організації проєкту, називають себе учасниками, а то й інвесторами і реалізаторами, обіцяючи задіяти новобудову вразі їх обрання на посаду голови Бахмацької територіальної громади, вмить зробилися генеральними директорами.

Насправді йдеться про багаторічну роботу, виконану колективом професіоналів на чолі з передчасно загиблим народним депутатом України В.М. Давиденком. Саме з метою вберегти дітище, закладене її чоловіком, зцементувати створену ним команду і продовжити його наміри, йде у депутати вдова покійного Людмила Давиденко. То ж думайте.

Борис Сєдач

Залишимо пам’ять по собі

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Лист до редакції

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 14:12

Передплатники „Порадника” відгукнулися на публікацію у першому випуску вересня ще й досі і надіслалють свої пропозиції, або підтримують попередні проєкти.

Голова громадської організації «За майбутнє Бахмаччини» Ігор Булах запропонував здійснити задум загиблого депутата Валерія Давиденка і висадити дерева, використавши, зокрема, молоді паростки парку Кочубея у Батурині. Подобається ідея розбити скверик у самому місті. Поділяю думку Олександра Шевченка: „ Найкраще місце – простір між житловими будинками, кафе «Буржуй» і приміщенням колишнього клубу залізничників. Простору досить, місце зручне для відпочинку і літніх, і дітей”. Це щодо скверика.

Та все ж переконаний, загиблий депутат Валерій Давиденко міркував більш масштабно. Особливої потреби увіковічнювати пам’ять про нього немає, він залишив нетлінний спогад про себе своєю депутатською і громадською діяльністю. Валерій Миколайович подав ідею, як нам залишити добрий спогад по собі. І тут солідарний із іншим дописувачем Сергієм Самусем: „Мені здійснення бачиться так. Вже пригледів кілька саджанців на власній садибі – горіх, вишні. Знаю, де можна викопати самосійні берези і дубочки. Час від часу вирушаю на Коропщину, рухаюся трасою. Колись вона приваблювала тополиновим затишком, тепер злисіла, стала одноманітною і нудною. Вирішив восени у кожну подорож брати хоча б по три деревця, саперну лопатку і баклажку води. Осінні посадки вирізняються високою приживлюваністю”.

Якби знайшовсь організатор зібрати бажаючих виїхати на посадку дерев, наприклад, вздовж автотраси. Час летить стрімко, осінь вже стукає у вікна дощами. Потрібно квапитися. А так хочеться виїхати гуртом. Самотужки двічі-тричі попробую виїхати з саджанцями, із заступом, з водою, може, вдасться посадити хоча б десяток деревець. Громадою зробили б більше. Давайте залишим добру пам’ять по собі.

Іван Костриця

Порадіють спілкуванню

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 13:40

Уже не злічу скільки років вряд у ПСП „Авагард” вшановували людей поважного віку. На тих урочистостях траплялося бувати і самому. Не секрет, що найбільше літні люди цінують добре слово, турботу про себе, повагу до результатів cвоєї колишньої праці. Директор підприємства Василь Миколайович Булах не ділить курінців на своїх і чужих, тому на зустріч ветеранів праці запрошували і аграріїв, і сільських педагогів та медиків, і тих курінців, хто трудився у містах.

Сільський голова Леонід Васильович Вдовенко старався залучити до дійства районних керівників – голів райради і райдержадміністрації, вітали курінців депутати обласної ради, і навіть народні депутати. Так було, на жаль, цієї осені літні курінці разом не зберуться. Думаю, зайве пояснювати чому.

Ностальгуючи по минулорічних людних зібраннях, передивлявся давні фото, серед світлин угледів ось цей знімок.

Колишня завідуюча тваринницькою фермою, кавалер ордена „Знак Пошани” Надія Андріївна Нагорна попросила зробити його на пам’ять про доярок, з якими пропрацювала багато років.

Впізнаю Ольгу Василіву Зизу, доярка запам’яталася тим, що її родині колгосп звів новенький житловий будинок, де вона мешкає й зараз.

НадіЇ Тимофіївні Усенко добиратися до ферми було далеченько, але жодного разу тваринниця не запізнилася до своїх корів. Не стали в заваді ні хуртовини, ні морози-тріскуни, ні зливи.

Віра Олександрівна Зиза, як і всі, порала 25 корів, старалася, трудилася із завзяттям. ЇЇ родині теж надали житло за рахунок господарства.

За Ольгу Миколаївну Макаренко скажу, що багато років лише кілька літрів молока віддаляло її від заповітного 3-тисячного рубежу річних надоїв. Зате жирність у її групі була однією із найвищих по колгоспу.

Крайня праворуч - Ніна Федорівна Глушко, пенсіонерка ще й досі працює, все так же дояркою, хоча літа даються взнаки, не полишає роботу, бо тут її друзі, з ким поруч вже стільки років.

Цієї осені зустрітися у затишному колгоспному кафе їм вже не судилося, але вірять подруги, що така нагода ще буде, і вони порадіють новому спілкуванню.

Борис Бобришев

Її вдовина доля

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Історія з життя

Опубліковано: П'ятниця, 02 жовтня 2020, 13:04

Голова районної ветеранської організації Л.І. Гриценко показала пожовклу вирізку з „Радянського села”, де друкувався репортаж про вшанування солдатських вдів Стрільників. На урочистість запросили близько півсотні жінок. Там був поданий і мій вірш, що підказало час публікації – 1987 рік.

- Нещодавно відвідувала село, зустрічалася із солдатською вдовою, вона залишилася єдиною із тих багатьох, кому випала несолодка доля, - поділилася Лілія Іванівна.

- Давайте попросимо Івана Івановича Герасименка – талановитого стрільницького поета і письменника розповісти про свою односельчанку...

Її вдовина доля

75 років минуло, як скінчилась найкровопролитніша війна – Друга світова.

Нехай молоде покоління не пізнає жахіть і страждань, які випали на долю нашої старшої односельчанки. Мова піде про солдатську вдову Парасковію Григорівну Чепуль, якій скоро виповниться 96 років.

Її чоловік Петро Сергійович був старшим на вісім років. Обоє із селянських родин з козацьким корінням. Побралися восени 1940, коли Паші виповнилося лише 16. Життя було не простим, але молодята жили у любові і злагоді, сповнені мрій про щасливе майбуття. Та настав зловісний 1941...

Чорне крило війни нависло над Батьківщиною. Петро з односельцями пішов боронити Вітчизну у перші дні ворожої навали. Паша свого коханого провела далеко за околицю села, там і попрощалися. Петро знав, що молоденька дружина вже носила під серцем його дитинча.

Парасковія з надією чекала звісточки від коханого щодня. Та вже і вересень прийшов, а від Петра ні слуху, ні духу. В кінці листопада народився синок. Зростав Михайлик красивим, веселим і добрим, був дивною копією свого татуся. У Стрільниках, як і скрізь, хазяїнували окупанти і їх приспішники – поліцаї. Від того повернення Петра чекала ще з більшою жадобою.

Нарешті фашистів погнати у три шиї. А незабаром люди передали їй солдатського трикутника, якого підібрали на залізничних коліях станції. Листа залишив Борис Бадай – побратим її чоловіка. Родом він із села Бахмач, то і здружилися з Петром, адже земляки. Борис описав, як загинув його товариш.

Справа була на Курській Дузі. Ворожа авіація бомбардувала позиції радянських військ. Петро служив інтендантом і перебував на складі боєприпасів, коли німецький фугас влучив у арсенал.

Ще раз і ще перечитувала Паша рядки незнайомого почерка і не вірила, що її рідного Петрика вже ніколи не дочекається. Настали сумні і тривожні дні, її серденько томилося нестерпним болем, а загорьована душа, неначе поневолена пташка у клітці, билася. Не злічити недоспаних ночей...

Їй і решті солдатських вдів, яких війна полишила у селі 225 жіночок, доводилося і сіяти, і косити, і виконувати іншу далеко не жіночу роботу. Разом з тим ростили і своїх діточок, їх, напівсиріт, було 549.

Після роботи, приспавши сина, Парасковія бралася за домоткане полотно, голку і нитки. При каганці вишивала рушники. Вишиті гладдю – червоними і чорними нитками зберегла донині. У вишитому орнаменті застигла її печальна вдовина доля.

І в тривожні часи окупації, і у важкі повоєнні роки ставила за головну мету життя – виховання сина гідним пам’яті батька. Жінка з цим впоралася. Михайло закінчив школу, набув спеціальність електромонтера. Разом звели дім, посадили сад, обзавелися господарством. Михайло одружився, привів у обійстя невісточку Катю, яка стала Парасковії Григорівні за рідну доньку.

Михало і Катерина вже самі у літах, а й досі з любов’ю піклуються за матір. Родина Чепулів тепер численна, гордиться Парасковія Григорівна чотирма внуками, п’ятьма правнуками. Вже вітають стареньку на свята голосисті правнучата, поки що їх двійко. Рід Чепулів -Петра Сергійовича і Парасковії Григорівни множиться, не зважаючи ні на що.

Хоча мешкають не у Стрільниках, але регулярно навідуються до рідні, турбуються за здоров’я бабусі і прабабусі.

З роками сили вже не ті, звична справа вже не під силу. А руки шукають роботи, то вдалася до квітникарства. Її обійстя з ранньої весни до глибокої осені потопає у всіх барвах веселки.

Стрільничани гордяться своєю довгожителькою. З нагоди Дня людей похилого віку ветеранська організація вітає Парасковію Григорівну зі святом, бажаємо жінці довгих років життя при здоров’ї і у теплому оточенні рідним їй людей.

Іван Герасименко,
голова сільської ветеранської організації

«Бахмач-Бокс» перемагає

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 25 вересня 2020, 13:05

Відкритий чемпіонат м.Суми з боксу проходив з 19 по 20 вересня, на міському стадіоні «Авангард». У змаганнях взяли участь боксери з Сумської, Полтавської та Харківської областей, а також команда СК «Бахмач-БОКС» Бахмацької ДЮСШ «Колос» (тренер - Халачев Атанас). Після двох напружених змагальних днів троє наших боксерів посіли такі місця:

МИХАЙЛЕНКО Михайло - І місце;
ЖУЛА Вадим - І місце;
ДАНЬКО Денис - І місце.

Вітаємо хлопців з вдалим виступом!!!

П.А.Черненький, директор Бахмацької ДЮСШ «Колос»