Головна

Футбол по-бахмацьки

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 27 липня 2018, 09:01

22 липня відбувся третій тур другого кола Чемпіонату району з футболу.

Команда «ДЮСШ» (Голд-Нафта) зіграла з командою «Олімпік» (Курінь) внічию з рахунком 1:1.

Друга зустріч між ФК «Гайворону» та ФК «Ветерани» закінчилася сенсаційною перемогою господарів з рахунком 6:2. Це дало змогу команді «Гайворон» очолити турнірну таблицю.

У попередньому турі команда «Ветерани» зіграла в нічию з командою ДЮСШ (Голд-Нафта) з рахунком 1:1.

Наступний тур відбудеться 29 липня, в якому зіграють команди «Совхоз» - «ДЮСШ» (Голд-Нафта) на стадіоні «Совхоз», ФК «Ветерани» - ФК «Олімпік» на стадіоні ДЮСШ. 

Запрошуємо всіх вболівальників підтримати свої команди.

Микола Мицик,
голова БРО ФСТ «Колос»

У Бахмачі взяли під варту палія житлових будинків

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 27 липня 2018, 08:35

Бахмацькою місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом умисного знищення майна шляхом підпалу.

Встановлено, що у червні чоловік в с. Бахмач Бахмацького району умисно підпалив житловий будинок своєї односельчанки, який повністю знищено вогнем. Продовжуючи злочинний намір, також намагався спалити ще один будинок, але пожежу вдалося відвернути.

Завдячуючи злагодженій роботі, злочин розкрито по «гарячих слідах».

Зловмисника відразу після вчинення злочину затримано. За вказаним фактом слідчим за погодження з процесуальним прокурором Бахмацької місцевої прокуратури зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

На час досудового розслідування слідчим суддею підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

За вчинені дії палію загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Бахмацька місцева прокуратура Чернігівської області

Запитали - відповідаємо!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Здоров'я

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 11:57

Спору нет, здоровье – самое ценное наше достояние. Жаль, настоящую его стоимость осознаем, только когда его теряем. Потому трудно не согласиться с Григорием Данько и Кондратом Бреусом с их отношеним к данному вопросу. Действительно, наше здоровье не в аптеках. В своё время после сильнейшей простуды заработал „лихорадки” и я. И пошло-поехало, обострился остеохондроз, забарахлили почки, поправлю одно – всплывет другое. Таблетки стали частью рациона. Пошел организм в разнос. Старший товарищ по работе посоветовал собирать лекарственные травы, заняться спортом и приступить к водным процедурам. Не сразу прислушался к мудрым словам, но он оказался настойчивым, ненавязчиво склонил к своей философии. В конце-концов осознав бесполезность посещения аптек, пошел к нему „сдаваться”. Не ставлю задачей передать личный опыт борьбы с недугами, скажу только: народная медицина нередко и дешевле, и безопасней, и эфективней. Определите только точный диагноз. Вот тут и начинаются противоречия, снова как бы идет разговор об официальной медицине. Да, никуда не денешься. Здесь сокрыт еще один момент. Мне, еще работающему, случись заболеть, больничный лист выдадут только в поликлинике. Вот недавно столкнулся с неразберихой, куда следует обращаться. Мне то что, живу в центре, а как быть прибывшему с окраины, или даже из села? Больной и так жизни не рад, а тут ходи из поликлиники в поликлинику. Расскажите нашим землякам, с чего следует начинать посещение врачей. Уверен: большинство читателей поблагодарят за такую информацию.

Николай Кузьменко

За роз’ясненням звернулися до завідуючого поліклінічним відділенням Бахмацької ЦРЛ Б.В.Старости. Борис Васильович дав вичерпну відповідь.

- Спочатку хворі повинні звертатися до районного центру первинної медико-санітарної допомоги, або як за звичкою називаємо старою поліклінікою. Лікарі сімейної медицини призначать лікування. Якщо ж потрібна буде більш кваліфікована допомога, направлять до поліклініки ЦРЛ, тобто у нову поліклініку.

Зазначу, у випадках, коли пацієнт потребує допомоги невропатолога, окуліста чи травматолога, хворим слід відразу звертатися до нас, у нову, консультативну поліклініку.

Тут же діє і кабінет флюорографії.

Сподіваюся, більшість потенційних пацієнтів уже уклали угоди з лікарями первинної допомоги. То вони, звісно, звертатимуться впершу чергу до своїх докторів.

Зазначу, що згідно наказу МОЗ з 1 липня до компетенції лікаря первинки додалися спостереження за вагітними та дітьми до трьох років. Ваш лікар має виписати рецепт, видасть потрібну довідку чи листок непрацездатності. Лікар сімейної медицини здійснює відвідування хворих на дому, надаватиме послуги паліативної допомоги. Під його контроль підпадають і профілактичні щеплення.

Спілкувався Борис Бобришев

Літо – чудова пора

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Літературна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 11:26

Приїхав Юра на літніх канікулах у село до бабусі відпочити. Бабуся хлопчика, Рита Михайлівна, весь вік працювала у школі вчителем. Вона мала досить поважний вік і доводилось Юрчикові прабабусею. Але ця жінка була бадьора, утримувала господарство, яке складалося з курей, півня, двох кіз, поросяти, трьох котів і двох собак. Також був город, невеликий фруктовий сад.

Рита Михайлівна завжди раділа кожному родичеві, який приїздив до неї або провідати, або ж відпочити та допомогти порати господарство. Юрасик закінчив три класи. Цікавився усім на світі, по натурі був добрим, готовим в будь- яку хвилину прийти на допомогу іншим. Хлопчик не вперше гостював у своєї прабабусі. Але завжди знаходив час і для розваг, і для праці на городі, допомозі у приготуванні їжі, і для цікавих розмов з бабусею.

Якось сиділи Юрчик з бабусею у веранді, ліпили вареники з вишнями. Зайшла у них розмова про канікули: коли вони виникли, що означають. Хлопчик сказав, що літні канікули,- улюблений час усіх дітлахів- школярів,- виникли не так вже й давно. Бабуся Рита ствердно кивнула сивою головою і додала: «Слово канікули сягає сивої давнини. Уяви собі Стародавній Рим. З двадцять другого липня по двадцять третє серпня Сонце перебуває у сузір’ї Пса, а поява над горизонтом зірки Сиріус із цього сузір’я збігається з початком великої спеки. Тому в цей час римський сенат робив у своїх засіданнях перерву, яку називали канікулами. Чому саме так називали? Ось тут і зарито собаку. Якщо з латини перекласти слово канікули, то й вийде назва нашого чотириногого друга. Пізніше канікулами почали називати літню перерву в роботі навчальних закладів, а ще пізніше- узагалі будь-яку усталену перерву в навчанні учнів і студентів».

Ліана Лещенко,
с.Курінь

Вдячні депутатам

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 11:00

Що є приємним для дитини? Звичайно, любов та підтримка батьків, дружба однолітків, розуміння та піклування вихователів, які докладають багато зусиль для того, щоб наші діти почувалися затишно і комфортно, а ігри на свіжому повітрі були цікавими та ефективними. Надзвичайно приємно, коли про дітлахів турбується ще й не байдужі люди. Пощастило і нашим дітлахам - вихованцям групи «Ромашка» ДНЗ «Рукавичка».

Завдячуючи небайдужості та фінансовій підтримці депутатів Бахмацької районної ради Рубана Олега Геннадійовича (фракція Радикальної партії) та Іванюка Миколи Михайловича (фракція партії «Наш край»), придбано матеріали для поточного ремонту групи та пісочницю з дахом.

Батьки висловлюють щиру подяку депутатам за надану допомогу. Ця підтримка - свідчення вашого небайдужого ставлення до дітей і розуміння важливості дошкільного виховання.

Бажаємо вам, Олеже Геннадійовичу та Миколо Михайловичу, міцного здоров’я, успіхів та натхнення у подальшій діяльності, щоб ще багато років ви могли радувати людей добрими справами. Хай усе добро, зроблене вами для дітей, повернеться до вас сторицею.

Батьківській комітет

Первый блин и не комом

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 10:34

Пригласили на «Первый Петропавловский полумарафон» в Киев. Настораживало известное: «Первый блин комом». Все же рискнули, отправились. Надо сказать, что организовал праздник бега спортивный клуб «Науковець» Академии Наук Украины. Ученые и есть ученые – получилось у них все по высшему разряду.

Участников собралось около тысячи. Кроме 21-километровой дистанции были предложены ряд более коротких. Это и десять, и пять километров. Для самых маленьких участников забега, а были 6 – 8 летние и старше, предусматривались детские старты в 2 км. Кстати, самым старшим оказался 78-летний участник, да еще как пробежал.

Получили удовольствие не только от спортивного заряда, а и от созерцания живописных пейзажей Петропавловской-Борщаговки и автодрома «Чайка».
А хлебосольное содержание праздника не передать словами. Вдоволь предоставили шипучие напитки и кулиш полевой кухни, сладости, фрукты и овощи. Мороженое же так подошло к знойной погоде, что съели целую машину лакомства. Все бесплатно – как побывали в коммунизме.

Бахмачский ДМК «Гармония» представляли Сергей Кровлайдис и Иван Мусияко. Первый показал лучший результат на 21 км, его напарник, кстати, двоюродный брат, повторил успех на 10 километрах.

Ваш покорный слуга, Борис Михайлов, пришел к финишу пятым, а Сергей Пулинец – седьмым, это среди ветеранов. При такой массовости результаты далеко не плохие, но хотелось лучшего.

Самой счастливой возвращалась со столицы Ира Иванова, 8-летняя наша одноклубница получила первую в жизни медаль, с ней и спала.

Участники праздника, все спортсмены ДМК «Гармония», выражают искреннюю признательность депутату облсовета Валерию Колоше за спонсорскую помощь в организации нашей поездки.

Борис Михайлов

Відзнаки знайшли мецената

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 10:02

Минув досить тривалий час від завершення тактичних навчань з територіальної оборони „Північна фортеця-2018”, але ще й досі десятки наших земляків- резервістів згадують дні, проведені на Гончарівському полігоні. Там вони шліфували, чи набували заново навички поводження з бойовою технікою. Захід вагомий, сам Міністр оборони України Степан Полторак заявляв, що створення бригад територіальної оборони підвищить боєздатність країни вдвічі.

Зокрема резервісти виконували комплексні тактичні вправи з веденням бойових дій як у місті, так і лісових масивах з протидії диверсійно-розвідувальним силам противника.

Армія, як відомо, потребує не лише озброєнь. Хоча сьогодні український боєць і взутий, і одягнутий, і нагодований, все ж місце волонтерству залишається. От і депутат райради, щедрий меценат, директор ПСП „Авангард” В.М. Булах допомагав необхідним для повноцінного проведення навчань на Гончарівському полігоні. Добрі справи спонсора не залишилися непомітними. Нещодавно Василю Миколайовичу було вручено Подяку.

„За небайдужість та підтримку Української армії, особистий внесок у справу підвищення обороноздатності держави, а також посильну допомогу, надану для проведення тактичних навчань з територіальної оборони „Північна фортеця-2018”, - зазначено у тексті, підписаного військовим комісаром, підполковником Олександром Григорчуком.

Цікаво, що майже того ж дня до Курені дісталась ще одна відзнака. Тепер бійці 58-ої окремої піхотно-механізованої бригади передали Василю Булаху прапор із підписами ООСівців.

Почесну місію виконав заступник військового комісара, майор Віктор Московченко.

Микола Крайненко

Відкрийте для себе Музей археології Батурина!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 09:31

Сучасний Музей археології Батурина - це перлина історичного міста. Не античний “храм часу”, де відвідувачі могли б просто поклонитися історії і побачити древні артефакти - це своєрідний “театр”, а відвідувач в ньому - активний учасник дійства. Наш музей по праву можна назвати музеєм нової формації, де основним принципом роботи є діалог, ставка на емоції, самопізнання.

На жаль, до наших днів дійшло дуже мало писемних та археологічних матеріалів про Батурин XVII - XVIII ст.. То ж про планування, фортифікацію та архітектуру столиці Гетьманської дізнаємося переважно із археологічних джерел.

Уже перша зала вражає найдревнішими експонатами - викопними рештками велетенського мамонта, що підтверджує існування цих дивовижних тварин на теренах нашого краю. Інші предмети стосуються діяльності людей, які проживали на території міста та його околиць понад 3 000 років тому. Предметний ряд яскраво ілюструє періоди неоліту, бронзи, слов’янську добу та період Київської Русі. У вітринах не просто частинки речей повсякденного вжитку людей того часу, а вдало відтворені майстрами-реставраторами горщики ямково-гребінцевої кераміки, ранньозалізного віку та слов’янської доби. Цікаво підібрані експонати розповідають про достатньо довгий період освоєння нашого регіону, дають уявлення про найдавніші стоянки наших пращурів, їхні заняття та вподобання.

Увагу всіх відвідувачів привертає друга зала, що ілюструє литовсько-польську добу в долі нашого Батурина, коли місто належало польським князям. Саме в цей період на високій лівобережній терасі річки Сейм зводиться укріплення -“замок”. Так виникло місто Батурин! Тут можна доторкнутися до вікової історії просто долонями, адже в експозиції представлені законсервовані дерев’яні колоди із рову Цитаделі батуринської фортеці XVII ст..

У вітринах представлені багатослівні експонати. Це і металеві предмети, за допомогою яких зводились перші укріплення майбутньої фортеці в XVII ст., повстанська зброя, що допомагала відстоювати віру, права та свободу українського народу у боротьбі з поляками. У цій же залі ми маємо можливість оглянути ряд експонатів козацького періоду, які повідомляють про місто, яке звільнившись від польської влади досить швидко перетворилося в осередок козацького формування - Батуринську сотню.

Жили б інакше!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Подорож Бахмацьким районом

Опубліковано: П'ятниця, 20 липня 2018, 09:01

Раз на рік відзначаємо День села, для багатьох це чи не єдина можливість зустрітися у гурті, бо Фастівці досить розгалужені, а нашим старожилам навіть стежка до власної хвіртки – довга дорога. Колись з особливою шаною стрічав тут фронтовиків Великої Вітчизняної війни. На жаль, ветеранів серед нас вже немає. Останнього з них, кавалера бойових орденів Григорія Йосиповича Фостія, провели у вічність ще у березні.

Як заведено вже роками, сільський голова розповіла про кількість сельчан, а нас все менше і менше. В пору, як 45 літ тому був випускником, у школі навчалося 560 учнів. Тепер майже стільки фастівчан - 876. Всього. А до школи у вересні чи прийде хоча б десята частина. Чому тут дивуватися, ось і за минулий рік народилося п’ятерко, а залишило цей світ 22. Чи лелека забув про свої обов’язки, чи щось коїться з нашою державою, не чути в українських родинах дитячих голосів, як це було раніше.

Не дуже затишно було мені на святі, та добре, що цього дня домовилися зустрітися колишнім нашим класом. От там серед давніх шкільних друзів відвів душу. Узгодили розповісти кожен про своє життя-буття. Звісно, у кількох словах не викладеш перепетій власної долі. Тут хоч повість пиши про кожного...

Ось прибула аж із Харкова Раїса Шкребко і Чемикоз Ольга, наша класна гордість – хорошистка, самодільниця, спортсменка. З Сумщини приїхала Ольга Мірошниченко, з Вінниччини завітала теж Шкребко, тільки Віра. Працювала будівельницею. Микола Мушницький – киянин, зводив столицю. Валя Рибка – майстер одного із продовольчих комбінатів Шостки. В’ячеслав Фурса – чернігівець, електрик радіозаводу.

Любов Кочерга, Микола Ясько, Валентина Пащак залишилися на рідній стороні. Перша працювала біля зерна, Микола вік прошоферував, а Валя ходила у передових майстрах машинного доїння. Ольга Ярош, хоч тепер і на Ічнянщині, не зрадила хліборобському роду. Костянтин Шевелило – теж з нашої когорти, не став шукати щастя на чужині, трудився агрономом.

Ольга Фостій, Віра Орловська – вихователі дитячих садочків, Павло Качан, Ніна Орел і Володимир Яременко – залізничники. Микола Шкребко – кращий мій шкільний товариш, став комунальником. Усі вони тепер бахмачани.

Віра Шкребко і Петро Грушко продовжили шкільну дружбу, навчаючись у сільгопінституті, побралися, працюють у сусідній Березні.

Як гарно, що на наше свято завітали наші дорогі вчителі: Клавдія Миколаївна Фостій і Марія Григорівна Полковніченко. Остання була Заслуженим вчителем СССР, тепер усвідомив, чому на її уроках було так цікаво.