Головна

Древньоруському поселенню села Бахмач-2 – 1035 років (Уривки з краєзнавчої книги Володимир соловецького «Рідне село»)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 04 лютого 2022, 09:25

Проблема виникнення та розвитку середньовічних українських міст та сіл завжди була під пильною увагою вітчизняних дослідників. Але, незважаючи на бурхливий поступ історичної науки, мусимо визнати існування чималої кількості «білих плям» у наших знаннях про минуле найдавніших населених пунктів Чернігово-Сіверської землі.

Багатовікову історію має Бахмаччина. У 9 столітті завершився процес утворення давньоруської феодальної держави – Київської Русі. Територія сучасного села Бахмача була складовою частиною ядра Київської Русі і входила до складу Чернігово-Сіверської землі. З цього періоду і розглянемо історію Чернігівської землі, так як село є невеличкою частиною славної Чернігівщини.

Після 1024 року утворилось величезне князівство з центром у Чернігові. Західним його кордоном був Дніпро, на південному сході кордони князівства сягали Північного Кавказу, а на північному сході – берегів річок Оки та Москви.

У 1098 році з Чернігівського князівства відокремилось Новгород-Сіверське, а в 1127 році – Муромо-Рязанська земля. В цьому нарисі про село Бахмач хочу детально заглибитись у період давньоруської чи Київської держави, оскільки про ті часи маємо документи давньоруських літописців.

Давнє городище Бахмач

Бахмач, давнє оборонне місто, є одним із найдавніших східно-слов’янських поселень. Перша письмова згадка про Бахмач датована 20 вересня 1147 року. У повісті «Временных лет» у Єпатієвському списку стосовно Чернігівського князівства записано, що у вересні 1147 року під час міжусобної війни київських і чернігівських князів між князями Ольговичами чернігівськими та Мстиславовичами київськими зруйновано «Бахмач», а жителів його, які тікали в Чернігів, взято в полон. У дійсності нашому селу-містечку набагато більше років, бо перша літописна згадка про нього говорить як про город, тобто укріплений пункт, який за одну мить не виникає. А передують заснуванню городів, тобто фортець, довгі та непрості роздуми, врахування великої кількості різних обставин історичних, природних, географічних та інших, що впливають на вибір укріплення.

Бохмач же, а саме таку назву він має в усіх історичних документах Київської держави, був складовою частиною бойової лінії, що прикривала Чернігівське князівство з північного сходу (Бохмач, Борзна, Уніжин, Біла Вежа, тощо) і контролювала шлях від міста Виря до Чернігова. Таких оборонних міст у давньоруських князівствах, особливо таких, що були сусідами зі степом, бувало інколи і декілька.

Згідно етимологічного словника літописних географічних назв південної Русі згадується 986 рік, коли до князя Володимира прийшли жителі поселення Бохмач просити захисту від половецьких набігів на їх поселення, тобто просили князя, щоб прислав дружину і покарав половців, які проживали в південно-східних степах. Це давало можливість на 10-20 років «утихомирити» половців. З цього дослідження видно, що поселення Бохмач існує більше 1035 років.

З давніх-давен слов’янські племена, а між ними й українсько-руські, жили кожен рід осібно, хуторами, бо простору тоді було доволі. Рід такий об’єднував кілька родин, велику сім’ю близьких чи окремих родичів. Усе майно в них спільне, порядок у такому роді давав старшина, «старець», звичайно найстаріший й найповажніший з усіх. Згодом такий рід збільшувався до великої родини.

Коли велика родина, рід уже розростався так, що далі вже важко було разом господарювати, то така родина ділилася на кілька менших, що сиділи собі окремими дворищами. Згодом, з таких родин-дворищ, які межували між собою й пам’ятали, що вони однієї крові, творилося село, громада, і всі сільські справи стали вирішувати на зборах. Для сіл потрібні були города (міста). Саме слово «город» показує, що то було огорожене безпечне місце. Город ставився для захисту, оборони, щоб було куди в небезпечну годину сховати своє добро й себе самого. У 1024 році утворилося величезне князівство з центром у Чернігові. На Чернігівській землі було не менше 150 городищ.

Одним із городищ був і Бохмач. Городище знаходилося в північній частині сучасного села Бахмач (села Бахмач-2). Це урочище дворець та городок (див. схему Древнєруського городища Бохмач).

В другій половині 13-го і 14-го століть поряд з Чернігівським князівством було Бахмацьке удільне князівство (також існували Новгород-Сіверське, Путівльське, Рильське, Липовецьке, Брянське, Козелецьке, Ніжинське, Борзнянське та інші, усього близько двадцяти). Але про Бахмацьке удільне князівство поговоримо далі. Давнє городище Бохмач розташовувалося на підвищенні (144м над рівнем моря) в межах сучасних вулиць Розумовського, Садова, Народна, Грушевського села Бахмач-2. Город з північної сторони омивали води річки Бахмачки, з південної – притока Рудка. Північна, східна і південні частини огороджувались земляним ровом, внутрішні городища опоясувалися подвійним земляним валом. Древнєруське городище на річці Бахмачка залишило нам деякі археологічні знахідки. Городище мало округлу форму (300 на 250 метрів), з трьох сторін оточене земляним валом висотою до 1.6 м та двома ровами шириною по 25 метрів. Серед знахідок – уламки кераміки 10-13 століть та 18-19 століть, уламки жорен з вулканічного туфу, бронзовий ювелірний пінцет, фрагмент бронзового дротяного браслета, залізні ножі, залізний ключ, залізна сокира-сікач та інші.

Слов’яни, а між ними і наші прабатьки,- споконвічні хлібороби. Сіяли пшеницю, овес, жито, ячмінь, просо, горох. Уживали до роботи рало, плуга, борону, заступ, ціпа. Зібраний хліб складали на «гумні» і там молотили «на току», а зерно зберігали в клітях (коморах).

Зерно мололи ручними жорнами, уміли товкти жорно (пшоно), багато випасали худоби та птиці. У багатих лісом та звіром східних частинах городища ловили звірів та птахів. На річці ловили рибу (лин, щука, осетр, окунь). Жили в «домах» із вікнами й дверима. Дім мав на два поверхи: на горі були «сіни» (холодна хата), унизу – комори (кліті) та тепла хата «істотка». Зброя для нападу така: спис, ніж, меч, сокира, лук зі стрілами; для оборони – щит, броня та шолом. Торгові шляхи вели на Київ та Чернігів.

Рятувальники продовжують проводити розёяснювальну роботу з метою попередження пожеж

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 04 лютого 2022, 08:53

ДСНС України у Чернігівській області продовжують проводити інформаційно-просвітницьку роботу серед населення, спрямовану на профілактику виникнення пожеж, загибелі та травмування людей на них.

Днями фахівцями Ніжинського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу серед мешканців м. Бахмач. Основною метою даного заходу було доведення до пересічних громадян основних вимог безпечної поведінки в побуті. Під час спілкування надзвичайники попереджали громадян про необхідність дотримання правил пожежної безпеки при поводженні з відкритим вогнем, не допускати перевантаження електричних мереж, не залишати без нагляду увімкнені електронагрівальні прилади, слідкувати за справністю опалювальних печей і димарів, вчасно очищати їх від сажі, не зберігати поруч із ними дрова, меблі та інші речі, які можуть спалахнути від теплового впливу.

Фахівці Служби порятунку не залишили без уваги й тему мінної безпеки та, користуючись нагодою, нагадали правила безпеки під час перебування на льоду..

На завершення розмови кожному учаснику бесіди рятувальники надали тематичні листівки та ще раз нагадали номери телефонів екстрених служб.

Віктор КРАВЕЦЬ,
Начальник Ніжинського
РУ ГУ ДСНС України
у Чернігівській області

Пам’яті Героїв Бахмача і Крут...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:32

29 січня Україна вшановуватиме День пам’яті героїв, що загинули в битві під Крутами. Однак далеко не всі до цього часу знають, що саме бої за Бахмач, які відбулися 25-27 січня 1918 року, передували відомому бою під Крутами, що посідає особливе місце в національній історичній пам’яті.

З військової точки зору вони були більш масштабні та стратегічні, але й кровопролитніші. Саме оборонці міста на 4 доби затримали основні групи московського агресора: північну - Берзіна, східну – Руднєва, південну – Муравйова. Більшість із них загинуло, вписавши власною кров’ю героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу.
Тож на знак данини пам’яті Героям Бахмача і Крут відбулось покладання квітів до пам’ятних дошок, що на станції Бахмач — Київський...

...Їх приклад — це зразок незламності та мужності. Серед крові та заліза вони засвідчили свою любов до України. Це воїни, для яких честь та Батьківщина не були простими словами. Приклад героїв має надихати усіх нас у боротьбі проти того ж самого ворога, що і понад сто років тому. Але найбільшим нашим обов’язком є пам’ятати про їх подвиг.

Слава Героям Бахмача і Крут!
Слава сучасним захисникам України!
Слава Україні!

Піски покликали на свято

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:30

На Водохреща до наших Пісок приїздить сила-силенна люду, у нас відбувається справжнє православне свято. Більшість хоче запастись свяченою водою. Хто вже відвідував, прибувають за неповторними враженнями. Чисельний гурт вдається до давнього козацького звичаю – занурюються у ополонку. У цьому році відвідувачів було менше, але все ж доволі. Може, остерігаються ковіду, а, може дізналися, що відсутній хрещений батько цього дійства – Валерій Петрович Колоша. Без нього, і справді, свято дещо втратило і в організації, і у видовищності. Проте все ж залишило приємні враження.

Ще напередодні у храмі Казанської ікони Божої Матері отець Віталій здійснив Богослужіння. А потім миряни вирушили на місце головних подій. Цьогоріч організатори потурбувалися про автобуси, адже серед моїх земляків чимало літніх людей.

Саме так було і минулого суботнього дня...

Пісків’яни вже кілька років святкують Водохреща у мальовничому сільському куточку.

Як завжди, свято продовжилося молитвами. До небес злетів церковний піснеспів, повітря сповнилося ароматами ладану та вощини. Усі перебували в очікуванні кульмінації дійства – освячення води. А згодом почалась і купель в ополонці. Сміливців знайшлося доволі, решта дивилася на них із захопленням та заздрістю.

Поруч можна було посмакувати запашним, пекучим козацьким кулішем, а хто бажав, то і зігрітися теплим вином. Ще раз переконалася, що наше пісківське Водохреща має водночас православне коріння і козацьке обличчя.

Мотрона Євченко,
позаштатний кореспондент „Порадника”

Зібрання бджолярів

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:29

На збори Громадської організації «Спілка пасічників Батьківщини Петра Прокоповича» потрапив майже випадково. На подібних зібраннях, коли підсумовувалася робота, траплялося бувати і раніше. Але захід бджолярів Бахмаччини справив особливе враження. По-перше, пасічники – народ дисциплінований і відповідальний, то відбувалося дійство організовано і передбачувано.

Доповідав Голова спілки С.В.Шарій. Зупинився на головних проблемах галузі. Сергій Володимирович нагадав важливість бджільництва, як складової аграрної галузі. Адже ринок меду має особливу вагу в економіці України, він виступає провідним гравцем на європейському ринку. Український мед користується стабільним попитом і з роками вже традиційно нарощує свій потенціал. Підтвердив сказане цифрами, проілюстрував діаграмами. Читачеві, очевидно, цікаво дізнатися, що в 2020 році експорт українського меду досяг позначки 80 тис. тонн.

Нагадав, у яких заходах спілка брала участь у минулому році. Так у березні зібрання пасічників, при участі старост та агрономів сільськогосподарських підприємств створило постійно діючу комісію по розслідуванню потрави бджіл. Там же проведено роз’яснення постанови про правила реєстрації пасік.

Відремонтовано пам’ятник П.І.Прокоповичу.

У липні урочисто відсвяткували річницю з дня народження Петра Івановича Прокоповича Запросили гостей з Української спілки пасічників, зі спілок Шостки, Чернігова, Новгорода-Сіверського.

Відділ культури влаштував змістовний концерт.

Значну допомогу у проведенні заходу надало ТОВ «СП «Агродім».

У серпні брали участь у Спасівському ярмарку. Вирішили рекламувати солодку продукцію вуликів, пропонуючи її дитячим садочкам, шкільним закладам.

На зібранні ділилися досвідом, пропонували варіанти догляду за бджолами. Особливо жвавим стало обговорення теми: «Стоп отруєнню бджіл». Одна з пропозицій - потрібно в селі вибрати старшого пасічника, звернутися до старости села, організувати зустріч з фермерами, де обговорити засоби захисту, які застосують. Переконатися у їх сертифікації, наполягати на повідомленнях не менш за 3 дні до початку обробітку.

З наданням безоплатної вторинної правової допомоги ознайомив директор Ніжинського місцевого центру БВПД В.Д.Бригинець.

Про нове в законодавстві щодо паспортизації та реєстрації пасік розповів начальник Бахмацької ветеринарної лікарні Ю.В..Кравченко.

Про підготовку до зимівлі та про породи бджіл ділився досвідчений пасічник Г.І.Киргизов.

«Роботи на пасіці по весняному догляду» - тема висвітлена пасічником з 40-річним стажем М.О.Тишенком.

Досвідом виготовлення та користування вуликами з очерету ділився Ярослав Гужівський.

На зібранні було ухвалено таке звернення.

АГРАРІЯМ ТА ВЛАСНИКАМ ПАСІК НА ЗАМІТКУ!

На сьогодні майже всіма аграріями для боротьби з бур`янами та шкідниками рослин використовуються хімічні засоби. Усі вони небезпечні для бджіл, оскільки їх застосовування співпадає з періодом активної життєдіяльністі бджолиної сім’ї. При цьому зовсім не враховують, що багато як бур’янів, так і сільськогосподарських культур приваблюють бджіл інтенсивним виділенням нектару і пилку. Таке застосування пестицидів призводить до масової загибелі бджіл.

Як уберегти своїх бджіл та як діяти при їх отруєнні? Перш за все, необхідно запам’ятати, що пасічнику, з метою охорони медоносних бджіл, необхідно виконувати вимоги Закону України «Про бджільництво» та зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях, або сільських, селищних, міських радах. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт. Без реєстрації пасіки практично неможливо здійснювати захист своєї пасіки та своїх прав, адже відповідальність за отруєння бджіл несе не тільки аграрій, який проводить обробки, але й власник пасіки.

Власників пасік мають сповіщати за три доби до хімічних обробок з зазначенням пестицидів, що будуть застосовані, місця (в радіусі 7 км), час, спосіб проведення обробки, вказують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл, у ранкові та вечірні години, після 21.00 та в нічний час. Не допускаються обробки квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. Після отримання повідомлення про хімічну обробку, пасічник повинен вивести пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл. У разі, якщо пасіка постраждала, і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні збитки, необхідно діяти швидко й оперативно, адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти. Першим кроком буде звернення до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського старости чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник. Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.

Проби рослин з поля разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Слід констатувати, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні. Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районній державній лікарні ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про бджільництво» - пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Без зазначеної реєстрації свою правоту довести в суді не можливо, бо суд вимагатиме доказів, що загибель відбулася саме в результаті обробітку, а не від хвороби. Ця вимога є обов’язковою.

Далі – необхідно комісійно відбирати проби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави. Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді. Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату, пасічник має право звернутись до суду з позовом про відшкодування витрат та стягнення моральної шкоди. Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого нерадивого фермера до відповідальності та відшкодувати збитки.

Борис Бобришев

Найбагатша у Голінці

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Цікаві люди - цікаві зустрічі

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:27

Обличчя літньої жінки на святкуванні Дня села у Голінці здалося знайомим, та не міг пригади, де зустрічалися. Допомогла вона сама, виявилося, із Марією Трохимівною Недбайло зустрічалися на її робочих місцях, навіть фотографував урочисту реєстрацію шлюбу її доньки Наталки. Згадав їх колоритне весілля. Тоді вже пригадав і весільного батька - Василя Васильовича, колишнього тракториста, у останні роки був завідуючим дільницею механізації. А тоді вже заговорили про її онука. Згадати Сергія Передеру було простіше, ще підлітком юний голінець заявив про себе, як про талановитого вокаліста. Пригадалися районні огляди художньої самодіяльності. Сергій неодмінно ставав переможцем. Одного разу був удостоєний приза, уручили двокасетний магнітофон – річ на той час досить коштовна. А ще надрукували портрет у районній газеті. Тепер голінець виступає у чоловічій капелі імені Л.Ревуцького у Києві.

- Цей талант ше від прадіда - Василя Петровича – мого свекра, фронтовика, помер у 1954. Як він співав! – ділилася Марія Трохимівна. – Чоловік мій, Василь Васильович, успадкував те вміння, і доньки голосисті. Сергій співочий талант розвинув, навчаючись в училищі, потім у Поплавського, - ознайомлювала співрозмовниця.

Від спілкування відволікають події на сцені. Голова Дмитрівської селищної ради Валентин Бойко передав школі найсучасніший принтер фірми Epson.

- Скільки учнів було у вашому класі? – запитую у співрозмовниці.

- Нас було 44, - здивувала Марія Трохимівна. А потім ошелешила. – Врахуйте, я вчилася у 1- Г. Тобто було нас чотири паралелі.

Вона помічає мій подив.

- Не дивуйтеся, мій Василь Васильович знав історію села, цікаві речі розповідав. На жаль, не все пам’ятаю. Вже мало хто відає, що у Голінці півтори сотні літ тому навчання проводили одне двокласне училище народної освіти та дві церковнопарафіяльні школи.

Двокласне училище відкрите ще за сорок літ до революції, а однокласне у 1884 році теж реорганізоване у двокласне.

У 1900 році навчалось майже 300 хлопчиків і близько півсотні дівчаток.

Церковнопарафіяльна школа грамоти при Михайлівській церкві відкрита у 1898 році. До неї прийшли 30 дівчаток. Навчання вчителі проводили безкоштовно.

А церковнопарафіяльна школа при Преображенській церкві відкрита на рік раніше, у 1897. Між іншим, наш клуб, де ми зараз, у стінах того храму.

А що дивуєтеся. У 1897 році, згідно перепису, населення Голінки складало більше 4500 жителів. Василь Васильович стверджував, що перед революцією 1917, нас було не менше 5000. Скільки люду, а які роботящі і міцні, могли гори звернути…

- Хтось з ваших однокласників живе в селі?

- Та де там! Я та ще подружка жили по сусідству на нашому сільському кутку, на Хруженківці. Тепер вона, Надія Василівна Юрченко, телефонує мені щодня. Пригадуємо молоді літа, ділимося новинами у сім’ях дітей, обговорюємо відомості з телевізора.

Залишаються ще наші однолітки з 1-А, наша подруга Ганна Борисівна Скрипка та Іван Іванович Ріпа. Теж передзвонюємося. Так і живемо…

- Гріх не запитати про онуків – правнуків.

- Спасибі, приємно відповісти. Їх у мене одинадцятеро. У цьому плані я найбагатша на всю мою Голінку.

Борис Седач

ДСНС нагадує громадянам правила безпечного обігріву помешкань

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:23

Статистика пожеж у помешканнях громадян, на жаль, упевнено тримається на високому рівні. До цього призводить необережне використання електрообігрівачів та опалювальних печей, їхня несправність, перевантаження електромереж, тощо. У більшості випадків пожежі трапляються з вини самих громадян. Адже слідкувати за правильною роботою котлів, печей, димоходів, а також обігрівачів до безпечної роботи — це обов’язок саме мешканців будинків.

Аби запобігти виникненню пожеж у період коливання температури повітря, варто неухильно дотримуватись правил пожежної безпеки:

• до початку опалювального сезону необхідно подбати про стан джерела обігріву: слід вчасно очистити димоходи та печі від сажі, перевірити піч на наявність тріщин, тощо;
• біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;
• печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій;
• не слід застосовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади;
• не можна розташовувати прилади обігріву безпосередньо під розеткою, а також на шляхах евакуації людей;
• не варто вмикати одночасно багато електроприладів у подовжувач, адже електромережа може не витримати перевантаження;
• не залишайте малолітніх дітей без нагляду та не дозволяйте їм бавитися сірниками;
• забороняється використовувати електрообігрівальні прилади для сушіння одягу та інших матеріалів;
• не залишайте ввімкненими електрообігрівальні пристрої під час виходу з будинку;
• не паліть у ліжку.

Пам’ятайте! Лише виконання елементарних правил пожежної та власної безпеки зможе зберегти ваше життя та майно від вогню!

Віктор КРАВЕЦЬ,
Начальник Ніжинського РУ ГУ ДСНС України
у Чернігівській області

Від екології душі – до екології планети…

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Цікаві люди - цікаві зустрічі

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:13

Як повноводну ріку живлять маленькі струмочки–джерельця, так і рівень загальної культури, держави, кожного її громадянина визначають працівники культурно–освітніх установ у кожному селі, селищі, місті.

Від їх професіоналізму, відданості своїй справі, вміння гуртувати довкола себе людей талановитих і небайдужих до історії свого родоводу, свого краю, місця і ролі людині в цьому житті залежить доля культурно-мистецького життя, його розквіт, чи занепад.

Саме до таких небайдужих людей і творчих особистостей належить бахмачанка Гросман Яна Семенівна, котра вже понад чверть сторіччя після закінчення Ніжинського училища культури працює у Бахмацькій центральній бібліотеці, з них 20 – бібліографом з питань краєзнавства. Вона особисто знайома з усіма авторами-земляками, хто видав збірку, написав гарну пісню, чи зібрав історико-краєзнавчі матеріали про рідне село.

Часом Яна Семенівна телефонує й мені, хоча живу тепер на своїй малій батьківщині – Вінниччині, цікавиться творчими задумами й звершеннями. Попри всі негаразди сьогодення, здоров’я, яке часто підводить, вона була і є оптимісткою з світлою вірою в те, що кращі ідеали даровані людині Книгою, Словом, все-таки переможуть у нашій свідомості над несуттєвим і скороминущим.

Для цього потрібна неабияка мужність. Адже, завдяки їй, у досягненні мети перемагають сильні духом. В досягненні справжнього ідеалу, а не простого задоволення матеріальних потреб. Бо звести будинок з ламаним дахом, придбати «крутий» автомобіль – це теж вимагає неабиякого напруження сил, але все ж не йде ні в яке порівняння з тим, щоб зберегти у святі совість душі, честь, справедливість, а в своєму світогляді – не сліпе поклоніння достаткам, а розумну повагу до того, з чого виріс, на чому стоїш, свою самодостатність.

Саме такими є обереги душі Яни Гросман, часом беззахисної на вигляд, але здатної побачити весь довколишній світ у краплині вранішньої роси, а прозу буднів перетворити в поезію свят. Хай же їх буде більше на її життєвому шляху.

Раїса Ніконова,
кореспондент журналу
«Соціальний захист»

P.S. Користуючись нагодою, вітаю бахмачан з новорічними святами. Хай приходять вони в кожен дім з братолюбством, миром, любов’ю!

Говорили без секретів

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 10:12

Зі Станіславом Діденком зустрілися на ринку, перекинулися словом, поділилися новинами. Вже збиралися розійтись, так Станіслав Олександрович угледів легковика Григорія Данька. Впевнений, депутата Чернігівської обласної ради Данька представляти зайве, Григорія Володимировича на Бахмаччині знають.

Данько і Діденко – однокашники, ще й досі підтримують приятельські стосунки. Станіслав запропонував зайти до гостя на хвилинку. Кілька раз був свідком їх спілкування, хоча належать вже до категорії людей поважного віку, приємно спостерігати за спілкуванням давніх друзів. Але погодився не лише з цієї причини, хотілося почути коментар про депутатський Звіт роботи у 2021 році, надрукований у попередньому випуску «Порадника».

Пропускаю моменти новорічних вітань і побажань, миті розмови, що не стосується інтерв’ю.

- Григорію Володимировичу, ви згадуєте про кошти виділені на виконання повноважень депутата на загальну суму 125 тис. грн. Читачів цікавить більш детальна розповідь про розподіл цих коштів. Для багатьох 125 тисяч – це неосяжний капітал.

- У мене й самого виникало бажання поділитися з виборцями подробицями використання грошей. Проте застали зненацька, документація по матеріальній допомозі у моєї помічниці. Зазначу лише, що левова частка коштів використана на матеріальну допомогу нужденним для лікування. Більшості із тих, хто звертався, навіть не запам’ятаю, бо не з усіма зустрічався, бачив лише їх зібрані документи. Значна сума, як вказував у звіті, пішла для Дмитрівського ФАПу, для ДЮСШ Бахмацької ОТГ, на облаштування вулиць Бахмача.

Коли звертаються за допомогою на лікування, завжди відчуваю себе ніяково, бо знаю, що депутатських коштів замало. Адже ділити потрібно серед багатьма.

- Вказували, що надавали допомогу й за рахунок особистих коштів.

- Справді, обходився не лише грішми депутатського фонду. Уявіть, фонд вже порожній, а заявилася людина у відчаї, життєва ситуація притиснула до краю – потребує допомоги. Як їй відмовиш? Відкривав власний гаманець, так розійшлося близько 50 тисяч. Серед цих людей чимало знайомих, міг би назвати, пам’ятаю їх проблеми, але не вважаю це етичним.

- Чи є статті депутатських витрат, які ви закриваєте більш приязно?

- Час від часу таке трапляється. Особливо це стосується, коли фінансував культурно-масові заходи, в першу чергу, як вони пропагують спорт, фізичну культуру, здоровий спосіб життя.

Не згадаю відразу: «Міський день бігу», «Марафон», «Новорічний забіг», інші спортивні свята. При можливості фінансую подорожі легкоатлетів на обласні і республіканські змагання. З особливою приємністю роблю це для ДМК «Гармонія». Ось кого потрібно брати за приклад.

Нещодавно вихованці клубу попросили домогти включитися у тренувальний процес Греті Машаріповій. Звертався її тренер Борис Михайлов. З думкою Бориса Валерійовича рахуюся, справжній «коваль» майстрів спорту, ще й міжнародного класу. Допоміг Греті, дівчина вдячна за довіру – старається, вже чемпіонка області. Хочеться і далі бачити її серед чемпіонів, а, може стане студенткою нашого Національного університету фізичного виховання і спорту України. Чому б ні.

У таких випадках стаю щедрішим, але це говорю по секрету.)

- Питання на засипку, читачі звернули увагу, що сесій облради було більше, ніж вказуєте на вашу присутність.

- Похвально, уважні, від таких не сховаєшся. Такими і повинні бути виборці. Справа у тім, що продовжую виховну тренерську роботу із провідними борцями України. Доводиться супроводжувати своїх підопічних на різні змагання, часом і за кордон. Минулі Олімпійські Ігри, наприклад, враховуючи і акліматизацію, залучили на два тижні. На жаль, графіки проведення сесій не узгоджуються із проведенням турнірів. Проте критику сприймаю, зобов’язуюсь відвідувати сесії частіше і, головне, стояти на захисті їх інтересів.

Спілкувався Борис Бобришев