Головна

Слідуймо курінській традиції

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 11:46

Усе свідоме життя працював з людьми. Зараз опікуюсь найстаршими - очолюю районну раду ветеранів. Знаю, що найбільше літні люди цінують добре слово, турботу про себе, повагу до результатів їх колишньої праці. З нагоди Дня людей похилого віку побував у Курені, де сільська рада і ПСП „Авангард”, в особі своїх керівників - сільського голови Леоніда Васильовича Вдовенка і директора підприємства Василя Миколайовича Булаха, організували зустріч ветеранів праці. Запросили на урочистість і аграріїв, і сільських педагогів та медиків, і тих курінців, хто трудився у містах. Подібний захід відбувся тут водинадцяте. Треба сказати, що серед сіл Бахмаччини цю традицію у Курені запровадили першими. З прикрістю констатую, що, на жаль, їх починання підтримали не скрізь. Навіть сусіднє господарство - „Злагода” витримало десятирічну паузу.

У селі бував і раніше. Багатьох присутніх на святі впізнаю. Серед них - і Надія Андріївна Нагорна, колишня завідуюча тваринницькою фермою, кавалер ордена „Знак Пошани”.

Коли сумніваюсь, голова сільської ветеранської організації, колишній агроном, Василь Степанович Слабій підказує деякі прізвища. Ось доярка Лідія Романівна Шурубура. У гурті - і її чоловік Петро Якимович, він працював водієм камазу. Один з улюблених його маршрутів пролягав до сусідньої Білорусі, звідки повертався із трудягою МТЗ-80. Впізнав і Миколу Трохимовича Гришка. Ветерану праці вже - 86. Проте відгукнувся на запрошення, аби побувати серед колишніх колег. У минулі роки був знаним буряківником. За досвідом приїздили до нього механізатори з усієї Бахмаччини, він і сіяв, нерідко і доглядав, і збирав цукристі.

Коли самодіяльники поздоровляли піснями своїх земляків, то лунали вони і на адресу Ганни Степанівни Ільченко, трудівниці рільничої ланки, і Надії Василівни Табачок, вчительки місцевої школи, і Григорія Андрійовича Горбача, колгоспного шофера. Мало кому вдавалося випередити його у жнива по кількості перевезеного збіжжя. У передового шофера над його вантажівкою неодмінно майорів прапорець переможця. Свого часу ГАЗ-53, керований Григорієм Андрійовичем, сколесив усю Україну, побував у багатьох містах тодішнього Союзу.

На святковому концерті виконували задушевні українські пісні учасники хорового колективу ветеранів. У гурті і колишні колгоспники, і педагоги, і медики. Співочий ансамбль „ Полісяни” знаний тепер не лише на Бахмаччині, а й за межами району. Упізнаю без підказки серед самодіяльників і Оксану Василівну Поправко – жінку доброї душі, яка подарувала життя п’ятьом дітям. Знаю її дуже давно, ще коли працювала на колгоспній заправці. Робота була і відповідальна, і клопітка. Хто злічить скільки разів довелось терміново з’являтись на робоче місце серед ночі. Улітку в нагоді ставав велосипед. А у пізню осінь долала відстань, ховаючи обличчя від холодної мжички, а взимку пробиралась через намети.

Гостини в кафе «Зошит у клітинку»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 11:13

Осінь … Заплітає в коси різнобарвні стрічки, сипле золотом жовтень, багатий, щедрий на врожай. У першу неділю місяця та п’ятого числа вшановують працю педагога , відзначаючи День працівників освіти та Всесвітній День учителя. Це дні, коли з особливою увагою й шаною згадують учителів, цінують їхню працю, зичать усіляких гараздів. Учителі пишаються причетністю до того, що і з їхньою допомогою виростають розумні, талановиті діти, у майбутньому достойні громадяни нашої країни.

Напередодні свята учні Бахмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 запросили своїх наставників до незвичного кафе «Зошит у клітинку». Почесне право відкрити заклад та перерізати стрічку мала директор школи – Лариса Лемешко. Адміністратор кафе – Сергій Кобезький та офіціант - Юлія Шевченко чемно зустріли всіх відвідувачів та розсадили за столики.

Із захопленням та цікавістю ми, вчителі, знайомилися з меню кафе, а там: напій «Першокласний», який представили найменші кухарі - учні 1 класу. Гріли душу звертання офіціантів до вчителів, як до найчарівніших, найсимпатичніших, найдобріших, наймиліших, найчуйніших і розуміючих відвідувачів.

Страва «Букет вітань» від директора школи була наповнена побажанням безхмарних благословенних днів, творчої наснаги, нових педагогічних звершень заради рідного краю та України.

А далі пішли замовлення страв-вітань з піснями, танцями, сценками від кухарів усіх класів, які чергувалися з іграми, інтерв’ю, конкурсами та прекрасними словами вітань і побажань.

Дуже смакувало морозиво із збитими вершками «Фантазія» від учнів 6 класу

Приєднуйтеся до нашого гурту!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 10:51

У минулу неділю Бахмаччина, як вся Україна і навіть весь Світ, відзначала День людей похилого віку. Поняття „похилий вік” досить умовне. На думку спала Віра Пантелеймонівна Жолобко. За даними паспорта вона вже підпадає під згадану категорію, але за станом душі , за своєю енергійністю виглядає набагато молодшою. Уважний читач , очевидно, згадає це прізвище, яке вже з’являлось на сторінках „Порадника” у звітах із легкоатлетичних змагань. Саме там Віра Пантелеймонівна виходила переможцем, випереджаючи своїх ровесниць і на районних перегонах, і на турнірах у сусідніх областях. А ще вона - активний пропагандист здорового способу життя, постійних занять спортом і фізкультурою. Започаткований з ініціативи голови ради ветеранів залізничного вузла Надії Федосіївни Приходько клуб „Здоров’я”, який діє тепер при районному Будинку культури, невипадково довірили очолити саме чемпіонці –ветерану.

Клуб функціонує трішки більше року, але треба віддати належне учасницям (більшість серед нас - жінки), виглядають мої подруги молодшими за своїх ровесниць. І , як самі запевняють, це результат занять.

Віра Пантелеймонівна Жолобко і всі члени клубу запрошують бахмачан приєднуватись до нашого гурту. Це не гарантує вам чемпіонських лаврів, але стовідсотково додасть вам здоров’я, зробить вас бадьорішими, молодшими, енергійнішими.

Анна Махіна

Сила слова и исскуства

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 10:28

Обычно, во время праздников, участники самодеятельных концертов наблюдают за происходящим на сцене из-за кулис. Потому невозможно насладиться выступлением наших коллег в полную меру. А вот по случаю Дня людей преклонного возраста мы, ветераны, работники культуры, оказались в роли зрителей. Более того, именно нам адресовали свои выступления молодёжь районного Дома культуры и народный колектив - хор ветеранов. Старались и одни, и другие. Честно скажу, согрели до глубины души.

Нашли нужные слова поздравлений, пришедшие на прадзник первые лица района и города – Т.Н.Недилько, В.Ф. Мищук и П.Н. Шимко.

Растрогало обращение к нам председателя районного совета ветеранов И.Г.Соколова. Это и понятно - тот День - и Ивана Георгиевича праздник.
С приподнятым настроением уходил тогда из РДК. С той же приподнятостью пришёл на следующий день на репетицию духового оркестра. Кажется, давно уже не занимался с таким рвением. Все-таки много значит для нас доброе слово и уважительное отношение.

Николай Коропатник

Як село «городом» стало

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 10:01

Доброго дня, шановна редакція!

Мене звати Балашов Сергій, я працюю вчителем історії Дмитрівської ЗОШ Бахмацького району вже 20 років. Цікавлюсь краєзнавчими матеріалами та історією рідного краю. Мій учень, Борисенко Ігор, брав участь у конкурсі Малої Академії Наук у номінації «Історія». Ми презентували роботу про історію нашого селища від давніх часів до сьогодення. Весною 2017 року реорганізовано шкільний музей, який було прийнято районною комісією, тепер він є однією з візитних карток нашої школи. Спілкуючись з небайдужими людьми, я отримав можливість переглянути невідомі широкому загалу документи Конотопського архіву і вирішив на їх основі написати кілька статей, першу з них я й пропоную вашій увазі.

З повагою, Сергій Балашов

Тривалий час Дмитрівка залишалася звичайним рядовим селом серед десятків навколишніх сіл. Ситуація почала змінюватися з початком будівництва та введенням в експлуатацію Лібаво – Роменської залізниці, яка була збудована коштом бельгійських інвесторів і орієнтована на вивіз збіжжя, продуктів тваринництва, великої рогатої худоби в порт Лібава для подальшого експорту в Європу. Російська імперія зв`язала залізницею типово аграрний регіон з портом на узбережжі Балтійського моря.

Завдяки залізниці, збудованій на гроші бельгійців з використанням австрійських рейок, (оригінал такої рейки зберігається у шкільному музеї Дмитрівки і має оригінальне маркування «Оснабрюк, 1875» та станції, у селі Дмитрівка різко зростає кількість населення. Сюди на роботу їдуть селяни з навколишніх сіл найнятися на земляні роботи з будівництва насипу, дробити, перевозити і укладати камінь, шпали, тощо. Швидко «підтягується» інфраструктура – з`являється постоялий двір, збільшується кількість дрібних майстерень, торгових лавок, шинків, будується ветеринарна лікарня в зв’язку з необхідністю витримувати карантин перед вивозом худоби.

Але залізниця окреслила і традиційну «російську біду» - віковічну відсутність нормальних шляхів сполучення. Виявилось, що умовно з’єднавши північ (Бахмач) та південь (Ромни) навколо Дмитрівки, «відрізаними» залишались землі Красно-Колядинської округи від залізничної станції.

Святкували у Голінці

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Подорож Бахмацьким районом

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 09:41

На святкуванні Дня села в Голінці підійшов до літніх жінок.

- Чому не пишете про свій край ? - почав жартома , аби розпочати розмову.

- Ми вже і олівці забули як тримати, - відповіли вони в унісон моєму жарту. – Ви б похвалили наших листонош, - знайшлась одна з них. – Ми завжди раді їх візитам. І коли приносять пенсію, і коли несуть газети чи привітальну листівку, а то й просто, при нагоді, обмовимося словом. Хоча вулиць у нас небагато, та вони довжелезні, як ніде. І спробуй обслужити більше півтисячі жилих помешкань. У теплий період року виручають дівчат велосипеди, а в іншу пору сподіваються на власні ноги.

- Депутат Давиденко подарував новенькі двоколісні красені жінкам-кухаркам, - підмітила інша співрозмовниця, а про поштарок забули. Так ви хоч похваліть їх...

Цю розмову згадав нещодавно. Нагода повернутись до неї слушна - 9 жовтня у поштарів День професійного свята. То привітаємо голінських зв’язківців із Міжнародним днем пошти.

Борис Бобришев
На знімку: завідуюча поштовим відділенням Людмила Парафійник із колегами Ольгою Комлик, Катериною Передерій та Людмилою Гирман.

Новини футболу

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 09:26

1 жовтня команда «Ветерани» в передостанньому турі чемпіонату Чернігівської області з футболу зіграла на виїзді з командою «Талалаївка».

Результат матчу не став несподіванкою. Після першого тайму рахунок був 4:1 на користь нашої команди. Закінчилась гра з остаточним рахунком 7:1.

Але головна мета нашої збірної - це ігри плей-оф. З нашої групи виходить дві команди. Це «Бахмач» та «Прилуки». З другої групи ймовірно - «Сираї» та «Десна». Ось тоді і почнеться найголовніше та найцікавіше.

Наступна і остання гра в групі з командою «Прилуки» відбудеться 14 жовтня на стадіоні «Колос». Чекаємо наших уболівальників для підтримки нашої команди.

Микола Мицик,
голова БРО ФСТ «Колос»

Презентація книги

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Літературна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 09:01

26 вересня у Києві пройшла презентація книги «Платеро і я» Хуана Рамона Хіменеса, яка вийшла українською мовою у моєму перекладі.

Хуан Рамон Хіменес (1881-1958) – іспанський поет. Головним і єдиним змістом життя Хіменеса була поезія, центральна тема якої — пошуки та захист краси. Написав кілька десятків книг, за життя видав три антології вибраного, отримав 1956 року Нобелівську премію. Проте найвідомішим став його ліричний прозовий твір «Платеро і я», що був опублікований 1917 р. Через сто років уперше в Україні виходить ця дивовижна книга про сріблястого віслючка, який був для Хіменеса свідком його самотності, а водночас тим ідеальним слухачем, майже другим «Я» поета.

Хто хоче почитати цю книгу, може звернутися в нашу Бахмацьку бібліотеку. А хто хоче її придбати, може замовити її тут - http://discursus.com.ua/books/122/.

А якщо з’явиться такий добродій, що замовить примірників 20, то можна було б зробити презентацію книги і в Бахмачі.

Юрій Ананко

Рейдове відпрацювання!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 06 жовтня 2017, 08:21

З початку року на території району виникло 65 пожеж (в 2016 році – 41 пожежа, збільшення становить 58,5 %) у тому числі 26 пожеж в природних екосистемах. Внаслідок пожеж 1 людина загинула та 2 людини травмовано.

Так, 26 вересня поточного року в м. Бахмач сталася пожежа житлового будинку.

Для попередження виникнення пожеж фахівцями Бахмацького районного відділу У ДСНС України у Чернігівській області було рейдове відпрацювання помешкань непрацюючого населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних і неблагополучних родин та осіб, які зловживають алкоголем.

При рейдовому відпрацюванні були доведені під підпис протипожежні інструктажі з врученням відповідних пам’яток та було доведено до населення правила поведінки у лісопаркових зонах та на водоймах, а також порядок дій при виявленні вибухонебезпечних предметів часів Другої світової війни.

Отже, щоб лихо не прийшло до вашої оселі, дотримуйтесь правил безпечної поведінки в побуті. Будьте більше уважними та обережними.