Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


У суперечці народжується істина (Гортаючи сторінки „Порадника”)

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Читаючи деякі нотатки „Порадника”, мене дивує дилетантство дописувачів. Прочитавши нотатку у числі 2(403) „Порадника” від 10 січня 2014 року, яку чомусь редакція у передмові назвала аналізом (?!) «стану справ з демографічною ситуацією в Україні протягом певного часу..», мені стало соромно і за автора передмови, і за автора нотатки.


Чому за автора передмови? Та тому, що згадувана у редакційній передмові демографічна ситуація за визначенням – це прояв особливостей відтворення населення в основних його процесах у конкретному часі і місці (регіоні, країні). Сама ж нотатка В.Непийводи стосується не цього, а зовсім іншого демографічного показника - такого, як чисельність населення – це показник кількості людей, які проживають у певному населеному пункті, місцевості, країні. Залежить цей показник від: 1) народжування, 2) смертності, 3) міграції.


Повернемося до суті нотатки Василя Непийводи під кричущою назвою „Геноцид по-українськи?”, у якій робляться висновки що „років через 70 нашим дітям та онукам... розказуватимуть про геноцид епохи становлення незалежності”, і що „можна впевнено сказати, що здійснюється геноцид по-українськи”... Усі ці висновки В.Непийвода робить на основі зменшення загальної чисельності населення, забуваючи (або не розуміючи), що цей показник залежить від трьох вищезгаданих чинників. Геноцид, як відомо, це цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. Спробуємо відповісти на поставлене В.Непийводою питання: 1) коли в Україні відбувався геноцид?; 2) у чому причини зменшення населення України протягом 1990-2013 років на 6 мільйонів?


Я не маю намірів захаращувати пам’ять читачів „Порадника” цифрами (допитливий читач їх і сам знайде), але зазначу лише їх тенденції. Почнемо з коефіцієнта народжування (це кількість народжених на 1000 населення). Чому я беру для аналізу коефіцієнт, а не абсолютне число? А якраз для того, щоб провести об’єктивний аналіз, бо порівнювати можна лише відносні величини (у нашому випадку всі розрахунки наведені відносно 1000 населення). Найбільшого значення (40-50,0) цей коефіцієнт складав у 1860-1927 рр. Уже у 1940 році було 27,0; а у 1950-1990 рр. він знизився майже вдвічі - з 20,0 до 12,0. Станом на 2012 рік цей показник складав 11,4. Висновок: народжуваність в Україні за часи незалежності майже не змінилася. Заради об’єктивності треба зазначити, що у період з 1990 по 2012 роки цей показник падав майже вдвічі, до 7,8 (у 2000 році), але це падіння об’єктивно пояснюється зменшенням у ці роки кількості жінок дітородного віку. Чи винна тут незалежність і держава України зокрема, як це робить у своїх висновках В.Непийвода? Цілком зрозуміло, що це зменшення кількості жінок дітородного віку пояснюється низьким рівнем народження у „щасливі” часи „розвитого” соціалізму в 1970-1980-х роках, і жодного стосунку до незалежності України не має.


Йдемо далі. Проаналізуємо коефіцієнт смертності (кількість померлих на 1000 населення). У 1860 р. він складав 33,0; перед Першою світовою війною у 1911 р. – 23,0; у 1933-1934 рр. – більше 120; перед Другою світовою війною у 1940 р. – 14,3, а наприкінці 40-х років ХХ століття дорівнював 60. Найменшим він був у 1960 р. (6,9); потім поступово тільки збільшувався і станом на 1990 р. складав 12,1; станом на 2012 рік маємо 14,5. Основними причинами смертності населення України у 2012 р. складали хвороби серцево-судинної системи (66%) та онкологічні хвороби (14%). Висновки: поступове збільшення смертності у незалежній Україні в основі своїй пов’язане з поступовим старінням населення. Тобто у 1990-2012 рр. в Україні відбулося природне скорочення населення в результаті природних (а не штучних) хвороб і чинників. А де ж геноцид? Коефіцієнт смертності чітко вказує нам, коли в нашій країні відбувався геноцид: під час голодомору 1932-1933 рр. (смертність зросла майже у шість разів від звичайного рівня) та менш тяжкий голодомор 1947 року, коли цей показник збільшився лише втричі...


Нарешті розглянемо третю складову кількості населення – міграцію. Ось тут, як кажуть, „і закопана собака”... Як тільки у другій половині 1980-их рр. впала залізна завіса на кордоні, почалася (і досі триває) хвиля еміграції з України. Саме завдяки міграції і відбулося зменшення населення України протягом 1990-2013 років з 52 до 46 млн. осіб. У цей період були роки, коли з України емігрували близько 2 млн. осіб щорічно.


Загальний висновок: основним і домінуючим чинником зменшення населення України є міграція, а зменшення народжуваності і збільшення смертності мають природний, а не штучний характер, і разом складають лише близько сьомої частини причин зменшення загальної чисельності країни.


До чого я це все? Сподіваюсь, що Василь Непийвода цілком щиро вболіває за демографічні показники в Україні. Але це не повинно його (і таких, як він) звільняти від хоча б поверхового ознайомлення з демографічними поняттями. Можливо, тоді б і не було у його висновках без вини винуватої незалежності та „геноциду по-українськи”...


А хто винен, що люди тікають з України? Відповідь на це питання, як кажуть, лежить на поверхні. По-перше, (і головне) винна влада; це я гадаю всім зрозуміло. Але ж винні і ми, які обирали таку владу. Хіба ні? Хто винен (чужинці, інопланетяни, чи хтось ще), що ми з року в рік обираємо до влади олі-гархів, бандитів та комуністів? Ще жоден з бахмачан, наприклад, мені не відповів ствердно на питання: „Чи пустили б ви у квартиру (хату) переночувати особу, яка б представилися двічі судимою?..”


P.S. Усі демографічні поняття подані за виданням «Демографический энциклопедический словарь». – Видавництво: Советская энциклопедия. – 1985 р.


Усі демографічні показники взяті з сайту Інститут демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України та Вікіпедії.

З Різдвом Христовим і повагою
депутат Бахмацької міської ради
Михайло Виноградов

Від редакції: Як ми й очікували, дана тема є актуальною, про що й свідчить допис-відповідь М.Виноградова. Стосовно передмови. Нас, журналістів, часто критикують за «видьоргування» фраз з контексту. Можливо, є у декого така риса. Але як з речення «Ті цифри змусили допитливого нашого земляка проаналізувати стан справ із демографічною ситуацією в Україні протягом певного часу» зробити висновок про дилетанство і автора, і редакції? По-перше, чи займався В.Непийвода у свої статті саме аналізом? (Аналіз (від грец. — розклад) — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін.(http://uk.wikipedia.org) Безперечно. Про що свідчить навіть графік, до речі, правильно названий. По-друге, будь-яка стаття з демографічної ситуації розпочинається зі слів «Чисельність наявного населення в ... на ... стано- вила...» (Пошук Google) Тож в чому помилка В.Непийводи? В тому, що в своєму дописі розглянув саме його? Можливо, саме зараз він працює над іншими показниками і коефіцієнтами, щоб надіслати їх в наступний «Порадник»


До речі, у нашій газеті є рубрика «Демографічна ситуація» у якій ми подаємо дані з РАГСу про народжуваність та смертність у районі. Але не заморочуємося «проявами особливостей відтворення населення». Напевно, ми не праві, або ж усе-таки терміново потрібно починати описувати ці особливості бахмацького відтворення населення у цій рубриці. Ось і приклад «видьоргування» фраз з контексту народився.


Стосовно назви М.Виноградова, яку ми змінили (в оригіналі «Геноцид по-непийводськи»). На сторінках нашої газети ми можемо друкувати матеріали, з якими ми не згодні. Ми навіть не відповідаємо за точність кожного наведеного факту, бо на це не вистачає часу. Але взаємним образам, «переходам на особистість» на сторінках газети - зась! Ми поважаємо всіх наших авторів і читачів, у кожного з яких, звісно, є свої точка зору чи уподобання.


То ж з Хрещенням Господнім!

Коментарі   

0 #21 Н. В. М. 12.04.2017, 19:46
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і народилося 20 немовлят за рік. Отже, відносний коефіцієнт народжуваності Кн = 10 на 1000 осіб.
Наступного року у селі залишилось проживати лише 1000 осіб, а народилося 10 немовлят. Отже, коефіцієнт народжуваності не змінився (Кн = 10 на 1000 осіб). А людей стало УДВІЧІ менше.
Пан Виноградов забув сказати (або не розуміє), що показник коефіцієнта народжуваності треба порівнювати паралельно з коефіцієнтом смертності за той же самий рік.
+3 #20 Василий 04.04.2014, 22:09
Щодо гомеопатії
Згадую «зарядку» води А.Чумаком через телебачення, психатерапевта Кашпіровського.
Я у медицині – дилетант, якщо не сказати гірше. Але я вірю доказовій науці, медицині. Тому приведу витяг із Вікіпедії:
Гомеопа?тия … клинические испытания гомеопатических препаратов не выявили различий между гомеопатическим лекарством и плацебо (самовнушение)
Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) предостерегает от гомеопатическог о лечения инфекционных и любых других серьёзных заболеваний. Использование гомеопатии не имеет доказательной базы, а в качестве альтернативы основному лечению, оно несёт реальную угрозу здоровью и жизни людей.
Научное сообщество расценивает гомеопатию как мошенничество.
+2 #19 Елена 31.03.2014, 23:02
Судя по последнему комментарию, Виноградов уже сам запутался в своих "исследованиях" и этих злосчастных цифрах и не рад, что начал писать о том, что изучил так поверхностно)
Кстати, тот, кто создает шарики из сахара и продает их как "таблетки", называется не "опытным врачом", а немного другим словом.
progomeopat.ru/content/pochemu-nelzya-doveryat-gomeopatii
+2 #18 Василий 31.03.2014, 20:59
Цитата із статті " . Саме завдяки міграції і відбулося зменшення населення України протягом 1990-2013 років з 52 до 46 млн. осіб. У цей період були роки, коли з України ЕМІГРУВАЛИ близько 2 млн. осіб ЩОРІЧНО."
Питання:
В якому році? Звідки така фантазія? Адже за даними статистики за увесь період 1990 - 2013 рр ЕМІГРУВАЛО всього 1,734 млн
0 #17 Василий 31.03.2014, 20:11
До горбачовської «перекройки» К1 перевищував К2, тому крива графіка підіймалась. По «інерції» аж до 1993р Коли К1 став менший за К2 – крива різко пішла униз. Кому не зрозуміло – відгукніться
Висновки вчених: Нація поступово відродиться, коли К1 почне перевищувати К2.
0 #16 Василий 31.03.2014, 20:10
Абсолютні величини - округлено:
52 млн -було всьго
– 1,7 млн -емігранти
– 4,6 млн -вимерли
= 45,7 млн -залишилось
Відносні величини – смертність та народжуваність по Чернігівській області:
Роки К1-нар-ваності К2-смертності
1989 10,8 13,87
1995 8,2 19,04
1999 6,9 19,16
2005 8,1 21,72
2009 9,4 20,08
2012 9,3 18,81
0 #15 ННА 30.03.2014, 21:17
Василий абсолютно правий-нація вимирає.вийти з полоового будинку це перший крок.Як потім надатинаслідник ам професію,яка б забезпечила їм достойне майбутнє,а не змушувала займатися трудовою міграцією
-3 #14 Михайло Виноградов 30.03.2014, 16:18
Пані та панове, мої висновки грунтуються на висновки вчених (літературу, яку я використовував - я подав у нотатці). А в науці, щоб об"єктивно висвітити проблему, існують не абсолютні, а відносні величини, бо демографічний розріз України 1950, 2000, 2010 року - зовсім різний. Тому не зловживайте, будь ласка, абсолютними величинами - тоді і не буде хибних висновків.
+2 #13 Валентина 30.03.2014, 14:05
Считаю, что Виноградову лучше заняться медицинской практикой. Он опытный врач - гомеопат.

Оксана
+1 #12 Василий 29.03.2014, 22:00
Згадаймо, що в грудні 1991р. українці проголосували за незалежність, і це було б добре, та будьмо реалістами. Українці ще ніколи не були такими залежними, як за останні два десятки літ. Залежними від Заходу, від Росії, від Америки, від МВФ. Але найбільше залежними від влади, яка використала незалежність і пристосувалась грабувати народ України, при цьому не звітуючи ні перед ким. Оце і є домінуючим чинником вимирання нації.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове