Образливо за селян

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Різдво - одне з найулюбленіших свят нашої родини. Колись під Новий рік кололи порося, готували ковбик, домашню ковбасу і кров’янку, інші смачності – все те, про що дбають у більшості сільських сімей. Крім цього, люблю готувати копчене сало. Сам до нього не дуже охочий, шматочок-два скуштую - і досить. А ось пригостити шанованих гостей завжди приємно. Не скромно себе хвалити, але і правди діти ніде – такої шинки у магазині не купите. Вона золотиста, ароматна, у роті прямо тане. Для коптіння використовую деревину вишень, абрикос, слив. Дрова з цих порід дають найароматніший дим.


У цьому році вигодувати порося до Різдва не вдалося, то подався за свіжиною на базар.


Подумав, що вчулося, перепитав. Перехопило дух, як дізнався, що за кіло стегна правлять 80 гривень. Вже з острахом поцікавився ціною на сало з проростю – майже 50 гривень.


Їхав додому із «золотим» салом і все ламав голову: як так виходить, що ціни продажу вже сягають європейських позначок.


А почім закуповують живність у селян? Виявляється, що бабці, яка цілий рік доглядає, годує свого кабанчика, заплатять по 25 (у кращому випадку по 27 грн за 1 кілограм живої ваги).Образливо стало за селян, праця яких знецінена,як то кажуть, до рівня плінтуса.


Шинку таки закоптив. Робив все, як завжди, але чомусь звичайної смакоти не відчув. Здавалось, сало набуло присмаку гіркоти.


Юрій Вовкогон,
хутір Грушівка