Не тьмяніють подвиги фронтовиків

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Нагадаю, Курінь відправила на фронти Другої світової війни 2340 своїх доньок і синів. Нині залишаються з нами лише двоє, старшому з них, Івану Івановичу Савченку, виповнилося днями 98. Вже багато літ керівники села, сільська ветеранська організація і активісти громадського життя вітають фронтовиків-іменинників, перевідуючи їх вдома. Було заведено прибувати з гостинцями, про це дбав директор ПСП „Авангард” Василь Миколайович Булах.


Зазвичай передав мішок цукру та щойно змелене борошно. А цього разу ледь не вийшла осічка. Справа у тому, що Іван Іванович мешкає на території іншого господарства, до того ж працював у місті. Було не зовсім зручно звертатися до керівника за „презентом” для іменинника зі сторони. І треба ж, В.М. Булаху стали відомі наші сумніви - непереливки.


- Втомився вже говорити, у нас не повинно бути своїх і чужих. Живемо в одному селі. А що стосується ветеранів війни, то навіть гріх ділити. Івана Івановича пам’ятаю, хоча вже давненько він не відвідував наших заходів. Це ж справжній фронтовик, честь і хвала, що захищав рідну землю і добивав ворога у лігві в роки Великої Вітчизняної.


Поспішіть до складу і мерщій до іменинника, він вже заждався. Із задоволенням приєднався б до гурту, хочеться зустрітися, та знову справи. Передавайте привіт, на 100-річчя обов’язково завітаю, так і перекажіть, - наставляв директор, він же і депутат районної ради.


З особливим задоволенням привітали з днем народження нашого колишнього воїна-артилериста. Іменинник теж був явно вдоволений, зрадів не стільки гостинцям, як візиту шанованих гостей. Літа вже даються у знаки і спілкуватися ветеранові вже важкувато. Але орденоносець відповів на запитання.


- Найпам’ятнішим днем на фронті було 9 травня 45-го.


- Найхвилюючі події у мирні дні - народження дітей.


- А болючішим у наш час стало повідомлення, що у серці країни, у столичному Києві українці стали проливати кров один одного. Від чорної тієї новини постарів остаточно, - ділився фронтовик-довгожитель.


Час дається взнаки, Іван Іванович далеко вже не той орел, яким знали у минулі роки. Але не тьмяніють бойові нагороди артилериста: медалі „За звільнення Варшави” і „ За перемогу над Німеччиною” та орден Червоної Зірки. Як не зблідне і наша вдячна пам’ять за вікопомний подвиг нашого земляка-орденоносця.


Василь Слабій,
голова сільської ветеранської організації


На знімку: портрет нашого іменинника занесено на стенд фронтовиків.