Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Не тьмяніють подвиги фронтовиків
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 26 лютого 2021, 13:26
Нагадаю, Курінь відправила на фронти Другої світової війни 2340 своїх доньок і синів. Нині залишаються з нами лише двоє, старшому з них, Івану Івановичу Савченку, виповнилося днями 98. Вже багато літ керівники села, сільська ветеранська організація і активісти громадського життя вітають фронтовиків-іменинників, перевідуючи їх вдома. Було заведено прибувати з гостинцями, про це дбав директор ПСП „Авангард” Василь Миколайович Булах.
Зазвичай передав мішок цукру та щойно змелене борошно. А цього разу ледь не вийшла осічка. Справа у тому, що Іван Іванович мешкає на території іншого господарства, до того ж працював у місті. Було не зовсім зручно звертатися до керівника за „презентом” для іменинника зі сторони. І треба ж, В.М. Булаху стали відомі наші сумніви - непереливки.
- Втомився вже говорити, у нас не повинно бути своїх і чужих. Живемо в одному селі. А що стосується ветеранів війни, то навіть гріх ділити. Івана Івановича пам’ятаю, хоча вже давненько він не відвідував наших заходів. Це ж справжній фронтовик, честь і хвала, що захищав рідну землю і добивав ворога у лігві в роки Великої Вітчизняної.
Поспішіть до складу і мерщій до іменинника, він вже заждався. Із задоволенням приєднався б до гурту, хочеться зустрітися, та знову справи. Передавайте привіт, на 100-річчя обов’язково завітаю, так і перекажіть, - наставляв директор, він же і депутат районної ради.
З особливим задоволенням привітали з днем народження нашого колишнього воїна-артилериста. Іменинник теж був явно вдоволений, зрадів не стільки гостинцям, як візиту шанованих гостей. Літа вже даються у знаки і спілкуватися ветеранові вже важкувато. Але орденоносець відповів на запитання.
- Найпам’ятнішим днем на фронті було 9 травня 45-го.
- Найхвилюючі події у мирні дні - народження дітей.
- А болючішим у наш час стало повідомлення, що у серці країни, у столичному Києві українці стали проливати кров один одного. Від чорної тієї новини постарів остаточно, - ділився фронтовик-довгожитель.
Час дається взнаки, Іван Іванович далеко вже не той орел, яким знали у минулі роки. Але не тьмяніють бойові нагороди артилериста: медалі „За звільнення Варшави” і „ За перемогу над Німеччиною” та орден Червоної Зірки. Як не зблідне і наша вдячна пам’ять за вікопомний подвиг нашого земляка-орденоносця.
Василь Слабій,
голова сільської ветеранської організації
На знімку: портрет нашого іменинника занесено на стенд фронтовиків.
Детальніше...