Останні публікації
- Захід Всеукраїнського соціального проєкту «Ми українці — всі одна родина» від SWEET.TV і «Садиба Мьюзік»
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Нам би їх проблеми!!!
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 13:26
На минулому тижні тільки й новиною була відставка Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаєва. З цього приводу згадались дві обставини.
Перша – розмова із знайомим таксистом. Перевізник ділився своїми спостереженнями від спілкування з пасажирами. Враження найзаможніших, найвдоволеніших і найвпевненіших, на його думку, справляли прибульці з Казахстану.
Другою обставиною була розповідь колеги – позаштатної кореспондентки „Порадника” Мотрони Петрівни Євченко. Пісків’янка тоді щойно повернулася із Алма-Ати, була переповнена почуттями, ділилася враженями від побаченого. Хоча багато з її спогадів пам’ятав, вирішив зустрітися з оповідачкою, щоб почути про ту мандрівку ще раз.
- Доля порозкидала мій рід по всіх усюдах, у милій серцю Тростянці на Борзнянщині вже майже нікого не залишилося. Ото й тягнемося, хто ще живий, один до одного, зігріваючись теплом рідної крові. Одна з нас, Марія, що доводиться двоюрідною сестрою, живе у Казахстані. Дуже скучає за Україною, та вже не повернеться. І не тільки тому, що сестричці за 80. Її чоловік був військовим, там служив, там похований. Трагічно загинув син, то її доля - залишатися біля останнього пристанища найдорожчих, вартувати їх спокій.
Марія Іванівна вже давно гукала до себе у гості, особливо наполеливо в останні роки. Я ж все відкладала, хоча так хотілося зустрітися. На заваді поставали проблеми, найсуттєвіші дві: це коштовність проїзду, а ще стримує господарство. Адже сільське обійстя саме влітку потребує найбільшої уваги.
Знаючи про мій довжелезний трудовий стаж, сестра дещо скептично поставилася до розміру моєї пенсії.
- Неужели ты не заработала достойного пенсионного обеспечения, - виказувала в телефонній розмові. – У нас минимальная пенсия в перерасчете в доллари составляет более 130, неужто у вас меньше.
Чим могла їй заперечити, погодилася таки поїхати. Прикинула, добиратися поїздом потрібно через Москву, то тільки на дорогу у обидва кінці витратила б більше тижня. Полетіла.
Чую інколи скептичне „Азія”... Ні, дорогенькі, багато в чому мусимо повчитися у казахів, у громадян цієї республіки. Дивувала їх привітність один до одного, шанобливе ставлення до людей літніх. Не перекажу скільки разів скористалися попутками. Жодного разу з нас не взяли винагороду. Завжди чули:
- Что вы, не нужно ничего. Ві єтого заслужили. Мы в долгу у вашего поколения. Это вы все создали,- кожного разу після тих слів воложніли очі.
А як вони ставляться до Назарбаєва. Гостювала влітку, коли у тодішнього президента був день народження – республіка святкувала урочистість два дні. То вже не дивувало, що на виборах набирав він до 98 % голосів виборців. Життя там заможніше, а головне, спокійніше. Казахи знали про наші події і дуже переживали, як буде у них без Назарбаєва.
Це переказую коротенько, вражень на день розповіді. До речі, сестра поцікавилася, яку пенсію нарахували б мені у Казахстані. Не віриться й досі, втричі більше. От так, - ділилась Мотрона Петрівна.
Ось-ось вибори і у нас. Чи житимемо по-старому, чи спроможемося перемін, залежить все ж від нас. Казахи це демонструють, хоча були досить далеко від нас.
Борис Бобришев
P.S. Трапилось на очі інформаційне повідомлення: „Потяг приїхав на 5 хв 59 сек пізніше - і це вже спізнення. Німці сварять Deutsche Bahn за непунктуальність. Але чи справді ситуація критична? Німецька залізниця щодня перевозить 7 мільйонів пасажирів. У 24 тисячах потягів...” Нам би їх проблеми!!!
Хокейні баталії
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 12:42

1 квітня на льодовій арені в м. Бровари відбувся матч — відповідь з хокею на кубок мерів між командами Х/к Ромни та х/К Бахмач. Традиційно наша команда почала зустріч з пропущеної шайби, на яку ми відповіли шайбою Макаренка Ігоря. Двічі поспіль Ігнатенко Юрій змусив суперників виймати шайбу з сітки воріт. Наприкінці першого періоду роменчани скоротили рахунок до 2:3.
У другому періоді двома шайбами Юрія Ігнатенка, однією Олександра Малашенка та голом Сергія Живодіра наша команда довела рахунок до 2:7.
Третій період суперники відповіли двома влучними кидками, які і зафіксували на табло остаточний рахунок 4:7.
Ця зустріч відбулася завдяки, на цей раз, фінансової підтримки мера м. Ромни — Салатунова Сергія Анатолійовича, який, до речі, сам грає за свою команду і в цій грі забив першу шайбу.
По домовленості двох команд планується ще одна зустріч 16 квітня. Запрошуємо всіх бажаючих підтримати нашу команду.
Мицик М.О.,
голова БРО ФСТ «Колос»
Коли керівник не відривається від людей
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 12:09
Гостював у мене на хуторі знайомий. Працювали разом у бурякорадгоспі, я - механізатором, В.Г. Лященко - водієм. Володимир Григорович з приємністю відзначив прогрейдеровані польові шляхи.
- Он як, хоч лобом котись, - озвався колишній шофер. Я ж пояснив, що це директор СТОВ „Надія” В.М.Романенко відгукується на наші прохання і присилає техніку.
- Бач, не забуває, що Грушівка - колишня база Пролетарського відділення, - прокоментував приятель моє пояснення.
Тоді з його висновками погодився, а пізніше прийшов до думки, що справа не лише у приналежності хуторця до колишнього передового господарства. Просто у Володимира Миколайовича є совість і співчуття до потреб людей, от відгукується на наші прохання. Чи я не правий?
Давайте хоча б час від часу розповідати про таких керівників – меценатів, благодійників, людей відповідальних і відгукливих. Сподіваюсь, й інші стануть сприймати це, як норму.
Юрій Вовкогон,
депутат сільської ради, член ради районної
ветеранської організації, голова сільської
організації Аграрної партії України
Юні переможці
- Деталі
- Категорія: Зі школи й про школу
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 11:42

Нещодавно завершився ІІ тур обласного конкурсу виконавців на музичних інструментах серед мистецьких шкіл області. Конкурс відбувався у два етапи: 28 лютого виступали учні молодшої вікової групи (з 9 до 12 років) у м. Ніжині, а 19 березня у м. Чернігові – учні старші за віком (з 13 років).
Від відділу народних інструментів Бахмацької районної школи мистецтв ім. А. Розумовського на конкурсі виступали учні у двох номінаціях: як солісти і як ансамблі.
Всі учні школи виступили досить вдало – отримали 9 призових місць. З них : дві найвищі нагороди -- Гран-прі, 2 перших місця, 3 других місць, 2 третіх місця, п’ятеро учнів отримали грамоти за участь.
Гран-прі нагороджені: учень 6 класу Мальцев Ярослав (клас старшого викладача Тищенко Н.І.) і дует у складі: Винника Миколи та Винника Володимира (клас викладача – методиста Іванька О.П., Заслуженого працівника культури України), до речі , це вже друге Гран-прі у цього ансамблю, бо в минулому 2018 році вони також отримали цю нагороду.
Перші місця отримали: інструментальний дует «Дуолька» у складі Єрмоленка Костянтина та Пушенка Дмитра (викладачі Романова О.Г. і Головач Т.А.) та учениця 5 класу філії м.Батурин Кардаш Анна (клас викладача Романенко В.М.)
Другі місця отримали: ансамбль домристів у складі: Єрмоленка Костянтина, Данька Олександра, Соломеника Богдана, Ополонської Єлизавети, Лук’яниці Артема (клас старшого викладача Головач Т.А. , концертмейстер Головач О.А.); учениця 5 класу Орел Марина (клас викладача Сідя В.М., концертмейстер Леус О.О.), учень 4 класу Пушенко Дмитро (клас викладача Романової О.Г.)
Треті місця отримали: учень 4 класу Єрмоленко Костянтин (клас старшого викладача Головач Т.А., концертмейстер Головач О.А.) та учениця 5 класу філії м. Батурин Каширна Вікторія (клас викладача Романенко В.М.).
Грамотами за вдалий виступ у конкурсі нагороджені: учениця 3 класу Темчур Ірина , учень 4 класу Пасюра Олександр (клас старшого викладача Головач Т.А.), учень 4 класу Петройтіс Роман (клас викладача- методиста Бруханди Г.С.), учень 2 класу Данько Олександр (клас старшого викладача Головач Т.А., концертмейстер Удовичко Л.Є.), учениця 3 класу Туз Анна (клас викладача Сідя В.М. , концертмейстер Леус О.О.).
Висловлюю щиру подяку учням та їх батькам за довіру та старання. Бажаю подальших успіхів та перемог.
Тамара Головач, завідуюча відділом
народних інструментів Бахмацької районної
школи мистецтв імені Андрія Розумовського
Наклонись и сорви
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 11:11
C интересом прочел заметку травника Николая Жилы о целебных свойствах березы. Лечебным сырьём это дерево служило людям с незапамятных времен. Вспомните хотя бы ароматные банные веники. Мне же припомнились советы Александра Константиновича Кодакова о применении белокорого дерева в народной медицине. Тогда cлушал в полуха – был молод, ничто не болело и не беспокоило, не думал, что та наука сгодится. Да вот как-то заныли суставы, – известное дело, не обошлось без аптеки. Только проку от мазей и таблеток было немного. Вот и пришлось все же вспомнить батуринского народного целителя - нарвал мешок березовых листьев, дождался, когда они начали «гореть», воткнул ноги в теплую массу. Так просидел у телевизора, смотря фильм. Позже метод усовершенствовал – сшил два узких мешка, одел раздельно, так можно и передвигаться.
Уже после первой процедуры почувствовал улучшение, а через неделю ломота и в коленях, и в ступнях затихла.
Но этот метод пригоден весной-летом, на зиму же решил заготовить листья вместе с мелкими веточками. При потребности сухое сырье распаривал, потом прикладывал еще теплым, укутывая ноги. Практикую и такое: завариваю это же сырье в минимуме воды, настаиваю, отцеживаю и солю с избытком. Так храню отвар бесконечно долго, до полного использования. Кодаков высказывался о бытующем мнении, что соль исцеляет сама по себе, в нашем же случае дают эффект еще и целительные экстракты березы.
Хочу поблагодарить травника Жилу за его публикации. Есть предложение Николаю Александровичу, напоминайте нам, читателям, о начале сбора тех или иных лекарственных растений. Давайте пополнять домашние аптечки действительно целительными сборами. Ведь так поддерживали своё здоровье наши деды и бабушки. Это почти ничего не стоит, сэкономим и средства, и на время, зачем толпиться возле аптечных окошек, лучше отправимся за здоровьем на природу. Ведь прав Жила: «Навіщо користатися ліками сумнівної якості, коли вони поруч з вами на відстані простягнутої руки”. Я же добавлю: или просто под ногами - наклонись и сорви.
Павел Коротков
Більше 30 років пробігу! Приєднуйтесь!!!
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 10:49

Свято бігу відбудеться вже в тридцять перший раз. А започатковане воно в далекому 1988 році тоді ще молодим тренером, який тільки-но переїхав до міста, Борисом Михайловим. Потрібно було залучити молодь до занять легкою атлетикою, пропагувати фізичну культуру та спорт, от і народився такий пробіг. Траса в 3,5 кілометри пролягала парком, частиною міста і фінішувала на стадіоні в перерві футбольного матчу. У ті роки генеральним спонсором виступав відомий своєю смачною продукцією не лише на всю Україну, а на СРСР і закордон молочно-консервний комбінат. Пригадую, як переможці та учасники ласували згущеним молоком – справжнім, запашним і поживним.
З року в рік міський пробіг набував розмаху, популярності не лише в області, а й в Україні. По-перше, це один з перших весняних стартів - можливість розпочати біговий сезон, здійснити, протестувати свою підготовку, зустріти друзів. По-друге, чудова організація змагань, цікава культурна програма і, звичайно ж, пригоститись традиційними варениками, від яких і пішла назва «Вареничний пробіг». Ще слід згадати добрими словами подяки колишнього мера міста Олега Поліщука. Це з його «легкої руки» 20 літ тому, в 1999 році, пробіг винесли на центральні вулиці міста по колу в 3 кілометри. Спортивне дійство набуло сучасного формату - Бахмацьке свято бігу «Вареничний пробіг».
Невід`ємною частиною бігової історії міста є дитячо - молодіжний клуб «Гармонія», організований в 2001 році все тим же тренером Борисом Михайловим із спізасновниками – його ж вихованцями Сергієм Кровладісом та Юрієм Шурубурою. Кваліфікована тренерська допомога початківцям, організація змагань, поїздки на пробіги за межі району і навіть області, заняття з групою „Здоров’я” - це ще не повний перелік добрих справ ДМК «Гармонія». Сергій Кровладіс, Дарія Михайлова, Євгенія Прокофьєва виросли тут до рівня майстрів спорту з легкої атлетики, нині відстоюють спортивну честь України на світових і європейських доріжках. Є такі, хто перейшов у інші види спорту, але гарт клубу допомагає нашім колишнім колегам і там підніматися на найвищі сходинки п’єдесталів.
Незважаючи на примхи весняної погоди, а бувало по різному: і сніг, і дощ, і холодно, і вітряно, - пробіг відбувався завжди. Кожного року списки учасників прикрашають імена чемпіонів країни, призерів європейських та світових змагань. Гостями свята в різні роки, наприклад, були учасник Олімпійських ігор у Пекіні Александр Кузін, чемпіон світу серед юніорів, а потім і серед ветеранів Віктор Казанін, рекордсмен Європи Костянтин Лебедєв.
Географію України можна сміло вивчати по гостях пробігу: Київ, Суми, Чернігів, Славутич, Конотоп, Батурин, Ніжин, Кролевець, Бобровиця та інші міста і невеликі населені пункти. А у спокійніші часи, бувало, до нас приїздили легкоатлети з Донбасу і Криму.
Звичайно, така масштабна подія не відбувається без допомоги спонсорів та не байдужих земляків. А меценатів у пробігу чимало: міська і районна ради, районна організація аграрної партії, ГО «За майбутнє Бахмаччини», газета «Порадник», магазин «Кароліна», депутати обласної і районної рад Григорий Данько та Володимир Примак, підприємці В’ячеслав Риба, Олександр Олефіренко, Володимир Шевченко, Олег Поліщук, спізасновники ДМК Дар’я Михайлова і Сергій Кровладіс. Велика їм подяка від учасників за розуміння і благодійність, за небайдужість до здоров’я і молодого покоління, і ветеранів. Правильно відзначив мер міста Павло Шимко, що свято бігу для міста, як Пасха - масштабно, весело, з позитивним настроєм всіх присутніх. Адже задоволення отримують усі - одні спостерігають і вболівають, інші змагаються.
Депутат обласної ради, Почесний громадянин Чернігівщини Григорій Данько – неодноразовий учасник спортивного свята. З особливим задоволенням вручав колишній чемпіон винагороди та премії спортсменам, яким виповнилось 60 років, бо це флагмани будь-яких змагань, орієнтири для молоді. Олег Поліщук призерів пробігу найчастіше пригощає трилітровою посудиною запашного меду зі своєї пасіки.
Зазвичай, нагороди отримують переможці в абсолюті і в вікових категоріях, а також у номінаціях: кращі спортсмени Бахмаччини, найчисельніша команда, найстарші і наймолодші учасники. Усі, хто успішно фінішував, отримують медаль фінішера - традиційно у формі вареника, а від аграрної партії - пакет з набором ласощів. Також на учасників свята чекає розігриш лотореї. По завершенню офіційної частини бажаючих пригощають смачними варениками, чаєм з печивом, а любителів парилки чекає баня з березовими віниками.
Шостого квітня Бахмацьке свято бігу «Вареничний пробіг» знову відбудеться за будь-яких умов, хоч дощ, хоч навіть сніг. Запрошую, приєднуйтесь, будьте здоровіші.
Викладач - звучить гордо!
- Деталі
- Категорія: Зі школи й про школу
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 10:08
Районна школа мистецтв ім. А. Розумовського відома широкому загалу населення Бахмаччини. Адже мистецькому закладу в минулому році виповнилось 60 років. За цей час 1572 учні закінчило школу мистецтв. Наразі заклад очолює талановита людина, заслужений працівник культури України, композитор, директор школи – Іванько О.П.
Серед педагогічних працівників, фахівців своєї справи працює викладач першої категорії по класу скрипка, завідуюча оркестровим відділом, колишня випускниця Бахмацької дитячої музичної школи Крупська Ія Володимирівна, яка має 25 річний стаж роботи з дітьми. Навчалась у викладача Шевчуковського Юрія Миколайовича.
Крупська І.В. має фахову музичну вищу освіту. Закінчила Сумське вище училище культури і мистецтв ім. Д. Бортнянського у викладача Стичук Л.В., Сумський державний педагогічний університет ім. А. Макаренка у викладача Макарової В.А.
17 років поспіль пропрацювала в Липоводолинській ДШМ. Закохана в свою професію, добре знає психологію дітей, готує абітурієнтів до вступу у вищі мистецькі навчальні заклади, сама виступає на сцені та в складі оркестру «Дивограй».
Її учні, солісти та ансамбль скрипалів, постійно виступають на сцені РБК, беруть участь у концертах для загальноосвітніх шкіл та в школі мистецтв. Сивуха Анастасія, Дзюба Марія, Новікова Катерина, Оніщенко Діана, Кагадій Катерина, Лук’яненко Маргарита, Степаненко Алла, Кулик Світлана, Клімутіна Анастасія, Новосельцева Дар’я та інші учні кожного року займають призові місця в обласних конкурсах «Дебют», «Чернігівській камертон»; регіональних - «Зірковий дощ»; міжнародних конкурсах, фестивалях «Соняшник».
Ія Володимирівна вимоглива до своїх учнів, але й водночас любляча, уважна, добра та лагідна жінка. Вона знаходить особистий контакт з батьками, виховує у вихованців смак до скрипкового мистецтва.
Індивідуальна форма роботи на уроках сприяє розвитку неповторної особистості. Всі проведені та підготовлені тематичні концерти за участі оркестрового відділу завжди цікаві, після перегляду отримуєш справжнє задоволення і натхнення.
Ми, як батьки наших дітей, що навчаються в класі Крупської Ії Володимирівни пишаємося викладачем ,цінуємо її роботу, задоволені тим, що наші діти залучаються до світу прекрасного мистецтва.
Напередодні дня народження Її Володимирівни зичимо їй міцного здоров’я, особистого щастя, наснаги, талановитих учнів, нових творчих звершень та злетів на педагогічній мистецькій ниві.
Вдячні батьки: Шуршилова С.О., Кулик І.В., Доценко О.С., Найданович С.М., Підлузська Т.М., Шевцова А.О., Лук’яненко В.І., Лященко Я.П. та інші
Бежать с настроением
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 09:38

Знал, что Борис Валериевич Михайлов возвратился из Польши, где принимал участие в полумарафоне. В преддверии городского Дня бега хотелось поговорить с маститым спортсменом о впечатлениях.
- В полумарафоне в Торуне стартовало около 600 человек (420 мужчин и 180 женщин), правда, к финишу добрались только около 500 бегунов.
- Какими-то особенностями соревнования зарубежом отличаются?
- Это с какой стороны подходить. На самой трассе отключаешься от излишних эмоций, главное, не подвести команду, хочется показать лучшее, на что способен. Потому, с первых же секунд после старта мысли заняты только бегом. Здесь многое нужно учесть и темп, и возможность пристроиться за спиной соперника и не подставиться самому. Это целая тактика – отдельный разговор.
Город почти не видишь. Вот только сейчас вспоминаю колорит средневековых улиц, затиснутую старинными зданиями площадь возле ратуши. Крепостные стены ещё и сейчас обдают прохладой былых столетий. Между прочим, это город Николая Коперника, но там почему-то больше приходил на память сказочник Андерсен.
Организация полумарафона отличалась высоким уровнем подготовки мероприятия. Очень удачно участников разделили на стартовые блоки в зависимости от результатов предыдущих забегов, указанных при регистрации на соревнование. Ну и прочие бытовые проблемы от сохранности вещей, до организации питания и обеспечения водой на трассе были решены на европейском уровне.
- Из спортивной прессы наслышан об участии членов ДМК «Гармония» и в других международных соревнованиях.
- Да, мы народ не заносчивый, есть возможность поучаствовать – откликаемся. Дарья Михайлова только что возвратилась из датского Орхуса. Принимала участие в Чемпионате мира по кроссу. Заняла 24 место, для непосвященных это мало о чем говорит. Среди европеек она в первой пятерке, а среди украинок ее результат лучший за всю историю соревнований на 8-километровой дистанции.
Мы выступали на следующий день. Окрыленные её успехом, старались с удвоенным усердием, ваш покорный слуга, Борис Михайлов, и батуринец Сергей Пулинец, участвуя в уже упомянутом Чемпионате Мира по легкой атлетике среди ветеранов. Напомню, соревновались в польском Торуне. Мне удалось пробиться на 24 место, Пулинец пришел несколько позже.
Спасибо спонсорам, помогли городские советы, мне -Бахмачский, напарнику – Батуринский, и обоим – районный. Личная благодарность Павлу Шимко и Леониду Душе не только за материальную, а и за моральную поддержку. С настроением бежать легче.
Общался Борис Бобрышев
На снимке: чемпионы мира Дмитрий Лебедев, Василий Возненко, Константин Бондарев с Борисом Михайловым и Сергеем Пулинцом.
Демографічна статистика
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 09:00
За даними Бахмацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Чернігівській області кількість актових записів цивільного стану, зареєстрованих органами державної реєстрації актів цивільного стану по Бахмацькому району Чернігівської області протягом березня 2019 року становить: про народження – 14 (з них 5 хлопчиків та 9 дівчаток), про смерть – 68, про шлюб – 10, розірвання шлюбу – 1.
Імена дітей, які були зареєстровані органами державної реєстрації актів цивільного стану Бахмацького району :
жіночі – Віра, Анастасія, Каріна, Варвара, Софія, Вікторія, Анна, Емілія, Аделіна.
чоловічі – Ібрагім, Марк, Ярослав, Максим, Артем.
Вік матері дитини, народження якої зареєстровано органами державної реєстрації актів цивільного стану Бахмацького району протягом березня 2019 року: наймолодшої – 15 років, найстаршої матері – 41, наймолодшого батька – 24 років, найстаршого – 41 років.
Вік нареченої та нареченого, шлюб яких зареєстровано органами державної реєстрації актів цивільного стану Бахмацького району: наречена наймолодша – 19 років, найстаршої – 26, наймолодшого – 20 років, найстаршого – 44.
Бахмацький районний відділ ДРАЦС нагадує терміни державної реєстрації: народження – протягом місяця, смерті – 3 доби.
Шановні громадяни!
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 05 квітня 2019, 08:34

З 1 по 30 квітня 2019 року в Чернігівській області, як і по всій Україні, проводиться місячник добровільної здачі зброї. Усі, хто в цей період добровільно принесе та здасть у підрозділ дозвільної системи незареєстровану вогнепальну чи холодну зброю, боєприпаси та вибухівку, будуть звільнені як від адміністративної, так і від кримінальної відповідальності.
Для тих же, хто з якихось причин не бажає розлучитися із незаконною вогнепальною чи холодною зброєю, закон передбачає досить суворе покарання.
Варто зазначити, що мисливська гладкоствольна зброя, пристрої травматичної дії та газові пістолети, які не були раніше зареєстровані в ОВС, після перевірки (якщо зброя не викрадена і не була знаряддям злочину) може бути зареєстрована для подальшого володіння нею.
Тож закликаємо громадян з розумінням віднестися до вимог МВС. Усіх, хто має незареєстровану вогнепальну, холодну зброю, боєприпаси чи вибухівку просимо звертатись до Бахмацького відділу поліції з метою її реєстрації або здачі чи прийняття відповідного рішення.
Бахмацький відділ поліції

















Детальніше...