Головна

 

На свято Покрови в Батурині відкрили після реконструкції будинок культури. Тихо, без пафосу, але з “високими” гостями – районною і обласною владою. Значну подію в житті громади вирішили чомусь дуже не афішувати, то й було не вельми людно. А може виною була холодна погода? Тож і промови були недовгими, селищному голові Іващенку М.В. вручили символічного ключа, перерізали стрічку і вже в залі концертом грілися. Отже знову буде де танцювати й співати батуринцям. Сходки селищної, щоправда, не проведеш: зал малуватий, а селище (та ще й з найактивнішим народом!) чимале. Зате вже ж все – за останнім словом техніки і дизайну. Краса! 

Мы погрязаем в быте, забывая напрочь о смысле жизни, а как вам вот такие слова: «Человек – существо очень способное развиваться и совершенствоваться…» Вы относите себя к таковым? – Тогда эта информация для Вас. Хотя бы просто – к размышлению. Автор – наш земляк.

День вчителя, як завжди урочисто і красиво святкували. Виступали всі, кому належить виступати, вручалися грамоти, співали-танцювали-смішили артисти, дорослі й малі. І так, мабуть, мусить бути – потрібно свято душі. І вчителі, як власне, люди всіх професій, на нього заслуговують. Але мені подумалось інше: а чи не замало ми говоримо про величезну відповідальність вчителя? Чи не забагато дифірамбів? Ми звикли говорити про цю, дійсно святу професію, патетично й піднесено. Так і треба. Коли вчитель дійсно їм є. А як часто буває навпаки! А якщо то була перша вчителька, перші уроки життя? Можливо, комусь вони скалічили душу. Як часто ви, вчителі, замислюєтесь над цим, коли раните учня словом і неправедним вчинком? Я згадала свою першу вчительку. Мої роздуми вийшли несвятковими.

«До нас звертаються багато громадян з питаннями щодо соціального захисту сімей тих військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, але після її проходження» - говорить начальник Бахмацького районного управління юстиції В.І.Ткаченко.

 

12.10.2007 закінчується строк сплати:

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів юридичними особами за ІІІ квартал 2007 року;

- вартості патенту на здійснення торгової діяльності/ на надання побутових послуг за листопад 2007 року. 

Згідно з реорганізацією ДАІ, начальником Бахмацького відділення державтоінспекції з обслуговування адміністративної території Бахмацького району та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції) при УМВС України в Чернігівській області призначено капітана міліції Гудиму Сергія Григоровича.

Як повідомила нам ст. інспектор по роботі з населенням Бахмацького райвідділу внітрішніх справ капітан міліції Ж.І.Шитік,

 

05.10.07 року в Бахмачі вбили людину. Гр.М., 1951 р.н. знайдений мертвим по вул.Східній. Міліція вже виявила злочинця. Порушено кримінальну справу, ведеться слідство.

Того ж дня у раніше судимого мешканця смт.Батурин, гр.Д., знайдено наркотики рослинного походження. Проводиться перевірка.

А 10 жовтня в селищі Дмитрівка вилучено зброю -міліція зупинила гр.А.,мешканця с.Гайворон, в колясці мотоциклу якого була малокаліберна гвинтівка. По даному факту також проводиться перевірка.

14 жовтня вони відзначатимуть своє професійне свято. Про історію і сьогодення галузі в Бахмацькому районі нам розповів головний державний санітарний лікар району В.Ю.Савенко.

- Бахмацька санітарно-епідеміологічна станція орга-нізована була приблизно в 1935-37 рр., розміщалась в примітивному будинку по вул.Петровського, який на початку війни був зруйнований. Пізніше, в 1945, її розмістили в колишньому приміщенні поліклініки по вул. Жовтневій,38. Керувала службою Клименко Зінаїда Іванівна, яка повер-нулась з фронта. В повоєнний період були керівниками і Троценко Є.С., Головач В.І. Боролися тоді з малярією, тифом, педикульозом та багатьма іншими інфекціями – складний час був, а персоналу лише 5-7 чоловік, з транспортних засобів - повозка і 2 коня. В 1950 році перейшли в будинок по вул.Б.Хмельницького, а в 1953, коли головним лікарем був Жигадло Михайло Макарович, прибудували ще 2 приміщення. З приходом головного лікаря Литвяка Леоніда Федоровича в райСЕС було проведено реконструкцію, побудовано нові господарчі приміщення. Але на даний час гостро стоїть питання про новобудову як лабораторії, що має чималий вік (початку ХХ ст.), так і самої СЕС. Є надія, що на це виділяться кошти.

Стало традицією у курінців восени святкувати День села.

Голова Курінської сільської ради – Вдовенко Леонід Васильович сказав (я брала у нього інтерв’ю), що головною ціллю цього заходу є духовне об’єднання людей різного віку, пошанування тих, що відійшли у потойбічний світ, але залишили слід в історії села, висловлення подяки нині живущим пенсіонерам, працівникам усіх сфер життєдіяльності, творчим людям, учням шкіл.

Фінансову допомогу надали керівники сільськогосподарських підприємств та приватні підприємці.

СТОВ “Злагода“ виділив транспорт для підвозу на свято жителів з віддалених куточків села.