Головна

Порядок зміни прізвища громадянином України за власним бажанням

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 11:57

Змінити прізвище в Україні може кожен громадянин країни, який досяг 16-річчя. Стаття 28 Цивільного кодексу України визначає - ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не впливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Причинами подібних рішень щодо зміни прізвища виступають різні фактори: усиновлення або його анулювання; зміна прізвища після заміжжя або розірвання шлюбу; власне бажання.

Громадяни старше 14 років також можуть змінювати прізвище, але тільки з дозволу обох батьків або піклувальника. Актовий запис про зміну імені є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.

Порядок зміни прізвища громадянином України регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по-батькові фізичної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 915. Даними нормативно-правовими актами визначено, що громадянин України, який бажає змінити прізвище за власним бажанням (далі–заявник) подає за зареєстрованим місцем проживання до територіального відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС) установленого зразка заяву про зміну прізвища (далі – Заява). До заяви додається: довідка з місця проживання заявника; свідоцтво про народження заявника; свідоцтва про шлюб та розірвання шлюбу (у разі коли Заявник перебуває у шлюбі та коли шлюб припинено);

свідоцтво про народження дітей (у разі, коли Заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтво про зміну імені Заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено; фотокартка заявника, розміром 3Х4; квитанція про сплату державного мита (розмір 0,3 неоподаткованого розміру доходів громадян = 17 грн.Х0,3= 5,1 грн.)

На підставі запиту ДРАЦС територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу ДРАЦС. На основі отриманих даних ДРАЦС готує висновок про дозвіл змінити прізвище або відмову у цьому і направляє його заявнику. Підставами для відмови у наданні дозволу на зміну прізвища є: здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом; наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника; подання заявником неправдивих відомостей. Інших підстав для відмови у зміні прізвища законодавством не передбачено. Державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім’я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків. На підставі складеного актового запису та у точній відповідності до нього заявнику видається свідоцтво про зміну імені, яке є підставою для звернення до органів міграційної служби для обміну паспорта громадянина України. Зміни до актових записів про народження вносяться на підставі заяви про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згоди дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України, заяви про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згоді дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України. Актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини за відповідною заявою батьків(чи одного з них), поданою за місцем їх реєстрації.

Привітання від вдячних учнів

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 11:24

День вчителя за умов незалежної України зустріла у двадцять п’яте. Найчастіше cвято згадувалося ароматними букетами айстр і хризантем, білими фартухами і сорочками, усміхненими обличчями педагогів і учнів. Ювілейна ж урочистість набула ще яскравіших фарб і сповнилась благодатним людським теплом. Посприяли цьому наші колишні учні - подружжя Слабченків – Валера і Алла (у дівоцтві Тищенко). Вони - власники сучасного кафе, вирішили зробити давнім своїм вчителям приємний сюрприз.

Почалося все з візиту Валерія Миколайовича і Алли Миколаївни до директора школи. Поділилися задумом подарувати педагогам до їх професійного свята вогник з оригінальним сценарієм у власному кафе. Ірина Олександрівна Оніщенко запропонувала запросили до їх затишного закладу вчителів-пенсіонерів. Мовляв, більшість на заслуженому відпочинку, бачаться тепер не часто, буде приємно побути у звичному для них колі.

Так і вийшло. Запам’ятається той вогник у кафе „Буржуй„ надовго. Були там гостинно накриті столи, чекала змістовна розважальна програма, та найбільше розчулила зустріч у гурті колег. А все це завдячуючи нашій спільній вчительській роботі, бо не лише грамоті вчить школа, Альма-матер ще і виховує. Як приємно, що про нас не забули.

Не можу не похвалитися, Валера і Алла – колишні мої учні. До того ж Валера, Валерій Миколайович Слабченко, – учень мого випускного класу. Спасибі ВАМ, наші дорогі вихованці, за ваші добрі серця. Все згадую напівзабуті слова мелодійної пісні: „Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались...” Як здорово!!!

Віра Кокодій, вчителька, ЗОШ І-ІІІ ст. №5.

Свято співдружності

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 10:53

День учителя – це свято учительської та учнівської співдружності. Свято вдячності, уваги і підтримки. Цей день в Бахмацькій гімназії розпочався нетрадиційно. О 7-30 вчителів на порозі гімназії зустрічали і вітали одинадцятикласники в театралізованих костюмах. Музика, квіти, вітання створювали святкову атмосферу. Голосне учнівське «Вітаємо!» звучало часто і щиро. А по обіді учні 11 класу запросили своїх учителів до Нової Української Школи, школи Мрій і Бажань.

У цей осінній святковий день діти виступили у ролі вчителів і провели вітальний інтегрований урок з теми «Учителем бути чи не бути?» з різними формами навчальної і виховної роботи. Урок проходив у вигляді різноманітних конкурсів і змагань. Учителям було запропоновано за хвилину згадати і записати якомога більше назв існуючих у світі наук, дати відповіді на логічні запитання; із газет виготовити якісну і найдовшу вказівку, а під час самостійної роботи команди змагалися у виготовленні ланцюжка із скріпок. Як підсумок уроку – командам необхідно було зібрати портфель до школи за запропонованим розкладом.

Розмаїття музичних, танцювальних та театралізованих номерів дозволили створити неповторність святкового настрою та гарних емоцій. Щиро вдячні учням і батькам за теплі слова.

Педколектив Бахмацької гімназії

На фото: учні 11-го класу зустрічають учителів святковим театралізованим дійством.

Перемога над Менянами

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 10:24

5 жовтня відбувся шостий тур другого кола Чемпіонату області з футболу серед команд першої ліги.

Наша команда грала на виїзді з командою СК «Мена».

Початок гри для нашої команди видався дуже тяжким, але команда витримала натиск суперника.

На 22 хвилині бахмачани відкрили рахунок, та на 32 його подвоїли. Але наприкінці тайму за 5 хвилин пропустили 2 м’ячі (в роздягальню).

Другий тайм був також не простим, але в середині тайму наші хлопці спромоглися забити третій гол та через 10 хвилин забили четвертий вирішальний гол в цій зустрічі. З чим ми і вітаємо наших хлопців.

Наступна гра повинна відбутися 12 жовтня на стадіоні «Колос» з командою з міста Корюківка.

Також запрошуємо всіх вболівальників прийти підтримати команду «Ветеранів U35», яка буде приймати ФК «Прилуки» на стадіоні «Колос» 13 жовтня о 15.00.

Гра не лише для юнаків

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 09:57

Маю дві пристрасті – це музика і футбол. Тривалий час працював у ДЮСШ, спостерігав, як наша юнь дорослішала, ставала майстрами. Дуже здивувався, дізнавшись, що тренер-викладач Володимир Васильович Марченко набирає футбольну команду з дівчат. Для мене це здавалося чимось кумедним. Проте кілька раз спостерігав тренування дівчат-любительок гри в шкіряний м’яч. Дивно, але в них щось виходило.

З весни у спортивній школі не працюю – пішов на відпочинок, але життям ДЮСШ все ж цікавлюсь. Так от про дівчаток-футболісток. Трохи більше року їх команді, а вже встигли про себе заявити. Треба ж, стали одними з кращих на Чернігівщині. У травні дівчата 2008-2009 р.н. стали чемпіонами області з міні-футболу. Кращими гравцями визнано Дашу Колодій і Настю Клімутіну. Дашу до того ж названо найкращим бомбардиром турніру.

Команда ДЮСШ «Єдність» Бахмач-Плиски серед дівчат 2006 р.н. і молодші створена трохи більше року назад

Нещодавно завершився обласний турнір на призи клубу «Шкіряний м’яч» серед дівчат 2006 р.н. і молодших. Бахмачанки посіли ІІ місце. Найкращим гравцем турніру стала Настя Стахнюк.

Вже згадані мною Даша Колодій і Настя Клімутіна у складі збірної районів стали чемпіонками області. Даша й тут пробилась у найкращі гравці турніру.

А Настя Стахнюк і Марина Осадча у складі збірної області на чемпіонаті України на Івано-Франківщині сприяли своїй команді вибороти 5-те місце серед 18-ти команд-учасниць.
Крім уже згаданих виходять на зелене поле стадіону Світлана Матісько, Альона Кошмал, Вікторія Зінченко, Вікторія Ткаченко, Соня Копа, Діана Аліксіюк, Бридковська Інна, Воронченко Юлія, Настя Ведмідь, Катерина Красна, Альбіна Тарасенко, Марина Сеніч, Сніжана Нікітенко.

Хочу сказати добре слово на адресу Михайла Миколайовича Голиці. Саме за його сприяння створена і виступає наша команда «Єдність» Плиски. Михайло Миколайович подбав про повну екіпіровку, м’ячі і все необхідне знаряддя для тренувань. Звісно, дівчата вдячні меценату за турботу і увагу.

Знаю, на досягнутому юні бахмачанки не зупиняться, мріють про ще вагоміші перемоги. Тепер з гравчинь вже не кепкую, вони свого досягнуть, бо крім завзяття у них ще і талановитий тренер. До речі, ДЮСШ запрошує до команди дівчат 2006 р.н. і молодших. Спробуйте, виявляється, футбол - це гра не лише для юнаків.

Микола Коропатник

Чемпіонат області з легкої атлетики

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 09:29

03 жовтня у м.Чернігові відбувся відкритий чемпіонат області з легкої атлетики. Наша команда зайняла почесне друге загальнокомандне місце. В особистому заліку команда виборола чотири перших місць: чемпіонами стали Карацюба Яна (спис), Кисіль Іван (спис), Дандель Марина (спис) та Лисенко Антон (спис) тренер Георгій Небощицький; Шість других місць: Саєвський Ілля (спис), Городненко Дарина (спис), Шевченко Максим (спис), Волницька Дарина (спис), Шевченко Максим (стрибки у довжину) – тренер Георгій Небощицький та Чирва Максим (біг) – тренер Іван Малашенко. Також наша команда завоювала шість бронзових медалей: – Брагінець Дар’я (спис), Карацюба Яна (ядро), Башук Владислав (спис), Карацюба Яна (метання диску) – тренер Георгій Небощицький, Швиденко Вікторія (біг), Білецький Владислав (ядро) – тренер Григорій Мартиненко.

Вітаємо переможців змагань та їх тренерів Георгія Небощицького, Івана Малашенка та Георгія Мартиненка і бажаємо їм подальших легкоатлетичних успіхів!

 Сектор сім’ї, молоді та спорту
райдержадміністрації

Бахмачане будут на Олимпиаде - 2020!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Спортивна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 09:00

«Белоцерковский марафон» впервые был проведен ещё в 1987 году как Кубок СССР по марафонскому бегу. Ныне он уже приобрел статус международного. Стал настолько популярен, что этой осенью «Белоцерковский марафон» был вынужден установить лимит участников на дистанциях марафон и полумарафон, чтобы сохранить скоростные особенности трассы и обеспечить комфортный бег претендентам, которые квалифицируются на Олимпийские Игры-2020.

Нам, спортсменам ДМК «Гармония», трасса пробега довольно знакома – выступали здесь неоднократно. Кто бывал в этом богатом на историю городе, припомнят его улицы. Старт – перекресток бульвар Александрийский – Сквирское шоссе до перекрестка бульвар Александрийский – ул. Героев Небесной Сотни и обратно к перекрестку бульвар Александрийский – ул. Сквирское шоссе по кругу. Живописный, впрочем, маршрут. В этом году забег моих одноклубников был особенно удачен.

Первой финишировала Евгения Прокофьева, второй пришла к финишу Дарья Михайлова. Обе подтвердили нормативы мастеров международного класса. Сразу обе завоевали право на участие на Олимпийских Играх-2020! Здорово!!!

Не остался незамеченным и наш наставник Борис Михайлов, который среди ветеранов занял третье место.

Просто обязан сказать доброе слово в адрес городского главы Павла Шимко. Спасибо, Павел Николаевич, без вашей поддержки не было ни рекордов, ни право выступления моих одноклубниц на Олимпийских Играх-2020.

Сергей Кровлайдис, мастер спорта

Не успела, прости...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Історія з життя

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 08:30

С родственницей прощались навеки на старом погосте. Уже расходились после траурной церемонии, когда взгляд выхватил строки черной ленты венка на соседней могиле: «Миколі Володимировичу від колективу школи мистецтв...». Печальные слова резанули душу – да, это ему, почувствовала сердцем, ему, моему учителю и наставнику…

Училась в «музыкалке», но взрослую жизнь планировала связать с заводом. Родители работали инженерами на «Химмаше», по их стопах пошел и старший брат. Я мечтала о КПИ…

На заводе тогда уже не ладилось, родители зарплату получали от случая к случаю, цехи простаивали. Как-то случился разговор с моим преподавателем Николаем Владимировичем Кокодием. О проблемах химмашевцев он знал. Знал и о модном течении уезжать за рубеж.

- Музыка понятна везде, нотной грамоте излишен перевод. Свяжи свою судьбу с искусством, - советовал педагог.

В семье еще раз заговорили о моей судьбе. Отец был зол и на завод, и на свою профессию. Он и дал добро на мое отлучение от семейного призвания «технаря».

Сначала было музучилище, потом Киевский институт музыки им. Р. Глиера. Там еще раз познакомилась со своим будущим супругом.

В родной город наезжали не часто и только летом, а вот утрата позвала в дорогу средь учебного года…

Столько раз вспоминала Николая Владимировича. Знала, что он болел, все надеялась проведать его выздоровевшим. Не сложилось, а так жаль. Ведь это он определил направление моего жизненного пути. Даже не представляю, как бы жила без музыки.

А учитель-наставник остался в моей памяти немного старше, чем я сейчас. Со своей застенчивой улыбкой и добрыми глазами, и отзывчивой душой. Ах, как много сказала бы ему, как благодарила бы… Не успела… Прости меня, УЧИТЕЛЬ!

Светлана Т.

Многая лета

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Понеділок, 07 жовтня 2019, 12:37

Случайно сохранившееся черно-белое фото напомнило о праздничном огоньке в клубе железнодорожников, где чествовали ветеранов. Было это за долго до официального признания Международного дня пожилых людей. Прошло четыре десятилетия, узнаю некоторые лица, а вот имена запамятовал. На фотоснимке и Алла Андреевна Иванько – неизменная активистка профсоюзной организации станции на протяжении многих-многих лет, молодая и стройная, чуть улыбается с давнего снимка, словно передаёт привет из того прошлого в наше настоящее. Дай, Бог, ей здоровья. Как изменилось все за эти годы, уже и сам стал представителем пожилого возраста. Потому и в свой адрес воспринимаю слова ведущих праздничной встречи ветеранов-железнодорожников, которая традиционно проходит в первый день октября по случаю торжества людей почтенного возраста.

- Люди старшего поколения - опытные, мудрые, добрые. Мы собрались вместе в этом щедро наполненном душевным теплом зале, встретились в прекрасном обществе на празднике труда, празднике судьбы, празднике жизни. Отдаём дань и уважение людям, за спиной которых долгий возрастной и жизненный путь, чтим вас - нашу гордость и славу…

Здоровья Вам и долгих лет жизни. Пусть дети будут для Вас гордостью, а внуки радостью…

Но «отмотаем» события немного назад. Поприветствовать ветеранов труда прибыли глава райадминистрации Татьяна Недилько, председатель райрады Николай Иванюк, городской глава Павел Шимко. Теплыми аплодисментами приветствовал зал появление депутата облсовета Григория Данько, который по такому случаю оставил все столичные дела и приехал в родной город. Рады были и зампредседателю теркома Конотопского отделения Юго-Западной ж.д. Наталье Макаренко.

Отдают последние распоряжения организаторы торжества. Это неизменная Надежда Приходько - председатель ветеранской организаций узла. Здесь же руководители ветеранских организаций: Ольга Золотарева – станция, Татьяна Стоцкая - дистанция сигнализации и связи, Валерий Радченко – дистанция лесонасаждений.

Особое внимание к Михаилу Яковлевичу Гросману - Почётному железнодорожнику, Почетному гражданину Бахмача. В первую очередь тянутся к бывшему руководителю легендарного ПМС-285, ныне председателю ветеранской организации путейцев, бывшие его колеги, с которыми создавал предприятие, проложил тисячи километров железножорожного полотна, с которыми столько пережито...

Рады собравшиеся и друг другу, многие видятся нечасто, обсуждают новости и перемены в собственной жизни.

На протяжении всего торжества не умолкал голос Василия Квокши – певца-самородка, возвращавшего своими песнями в нашу солнечную молодость. Василий Васильевич, кроме того, - председатель ветеранской организации пассажирского вагонного депо, постоянный участник всех торжеств железнодорожников.

Первые пропетые им куплеты начинались словами:
И нисколько мы с тобой не постарели,
Только головы немного побелели…

Это правда, не постарели. Видел это в глазах собравшихся – искрящихся, смеющихся, счастливых. Так хотелось, чтобы кто-то спел: «Многая лета…»

Борис Седач