Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Профілактика – головна умова покращення здоров’я нації
- Деталі
- Категорія: Здоров'я
- Опубліковано: П'ятниця, 20 квітня 2018, 10:19
На мій погляд, нині вся увага реформаторів медичної галузі зосереджена лише на реформі організації лікувальної допомоги та покращенні забезпечення ліками. Тобто, на превеликий жаль, реформа охорони здоров’я розглядається через призму лікування людей, а не через шляхи забезпечення здоров’я людини, підвищення якості та тривалості її життя. Тут багато важливих питань залишаються поза увагою, хоча саме вони визначають якість і тривалість життя населення.
Вважаю, що саме профілактика, а не лікування, є найважливішою ланкою у реформуванні, підтримці та збереженні здоров’я населення.
Передусім про власне здоров’я зобов’язаний турбуватися сам дорослий пацієнт, а про здоров’я дітей та осіб похилого і старечого віку – батьки й дорослі діти.
Отже, у центрі уваги усіх лікувально-профілактичних закладів, починаючи із Центрів первинної медико-санітарної допомоги, має бути профілактика.
Сьогодні, згідно зі статистичними даними, основна причина передчасної смерті України – захворювання серцево-судинної системи, факторами ризику яких є паління, уживання алкогольних напоїв, низька фізична активність, надмірна маса тіла, ожиріння й стреси. Досягнувши зменшення негативного впливу цих факторів, нормалізації артеріального тиску та рівня холестерину у крові, можна забезпечити зменшення смертності населення у 5-10 разів. Наприклад, у Фінляндії у 60-70 –ті роки минулого століття зафіксували найвищі показники смертності від серцево-судинних захворювань, то там скорегували культуру споживання їжі: у кожному закладі харчування розмістили вітамінні столи з безкоштовними салатами та фруктами – так звані, куточки здоров’я, почали пропагувати місцеві ягоди з антиоксидантними властивостями. І результат помітили уже через 20 років. Нині ж у Фінляндії – найнижчий рівень смертності внаслідок вказаних недуг.
Отже, реформа охорони здоров’я – це передусім реформа відносин між владними структурами та громадянами, метою якої є формування міцного здоров’я останніх, підвищення якості та тривалості життя завдяки дотриманням ними здорового способу життя, інших профілактичних заходів, а держава зобов’язана забезпечити своєчасне та якісне лікування в разі виникнення захворювання. Діяльність державних інститутів у реформуванні системи охорони здоров’я має бути спрямоване не тільки на створення та забезпечення умов отримання громадянами якісної медичної допомоги, а й на заохочення тих із них, хто про нього дбає! Йдеться про грошові премії, безкоштовні путівки на відпочинок тощо. Коли, наприклад, громадянин 30-40 років відпрацював на виробництві й жодного разу не хворів, не брав лікарняного, це означає, що він дбав про здоров’я і заслуговує на заохочення, адже не зловживає алкоголем, не палив, правильно харчувався, займався спортом.
Саме ці моменти, насамперед, і треба прописувати у реформах, адже ми говоримо про охорону здоров’я. Тож, про важелі, які впливають і стимулюють саме охорону, а не відновлення здоров’я – цебто елементи профілактики – і слід говорити у першу чергу.
Саме держава має дбати про розвиток інфраструктури для можливостей здорового способу життя (велосипедні доріжки, парки, стадіони, спортивні майданчики, туризм), забезпечувати екологічні умови, доброякісну питну воду, здорове дієтичне харчування своїм громадянам. Згадую, як колись у кожному місці у нас були дієтичні їдальні. А де вони тепер? Та й у лікарнях і санаторіях раніше було 15 дієтичних столів, нині ж тільки 5. Чому? Думаю тому, що наша держава зняла із себе відповідальність за здоровий спосіб життя своїх громадян. От і маємо те, що маємо!
Однак будь-які заходи не дадуть належного ефекту без безпосередньої участі у реформуванні охорони здоров’я самої людини. У суспільстві необхідно створити такі умови, щоб громадянин змушений був повсякчас піклуватися про своє здоров’я. Хворіти не має бути вигідно!
Якщо ж це станеться, людина повинна бути впевнена, що їй не доведеться витрачати останні заощадження на придбання ліків або на проведення оперативного втручання. Це зобов’язана гарантувати їй держава. Але така допомога забезпечуватиметься повсякденною працею кожного, його здоровим способом життя, фінансовим внеском у державну скарбничку здоров’я. Шлях до цього один – профілактика захворювання. Саме завдяки дотриманню громадянами правил здорового способу життя, гігієнічним навичкам, вчасному проведенні профілактичних щеплень, а також створенню для людей належних умов праці та побуту, їх участі в регулярних профілактичних оглядах і виконання ними рекомендацій сімейного лікаря можна досягти основної мети реформування – зробити життя українців довшим, а здоров’я – міцнішим.
М.П.Шимко, головний лікар Бахмацької МТЛ
Детальніше...