Пацієнт-орієнтований підхід до лікування хворих на туберкульоз – основа змін протитуберкульозної системи

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Здоров'я

Опубліковано: П'ятниця, 22 лютого 2019, 09:05

Для мене пацієнт-орієнтація – це забезпечення загального та рівного доступу населення до послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу, що спрямовано на ефективне використання наявних ресурсів. Це, власне, лікування у зручних для людини умовах, стаціонарно або амбулаторно, зокрема.

Але тут абсолютно принципово! Заразний туберкульозний хворий повинен бути ізольованим від оточуючих здорових осіб. Не ізольовані, не госпіталізовані у спеціалізовані стаціонари або хоспіси заразні туберкульозні хворі – це агресія не лише проти людства, але й проти довкілля – фауни.

Заразні туберкульозні хворі не повинні помирати вдома. Це повинно хвилювати не лише лікарів-фтизіатрів та медичних працівників первинної медичної ланки, але й широке коло громадськості.

Основоположник вітчизняної епідеміології Л.В.Громашевський заповідав: «Закони епідеміології вічні, вони жорсткі і невблаганні й не пробачають людських помилок, а нехтування ними обов’язково призведе до гіперспалаху інфекцій, епідемій». Тож, ізолювавши джерело інфекції, заразних туберкульозних хворих у протитуберкульозні стаціонари, ми не допустимо заражень здорового населення, не порушимо основну вимогу первинної профілактики туберкульозу.

А от хворі не заразні, із закритими формами туберкульозу, мають лікуватися амбулаторно, але за умов, що як стаціонарне, так і амбулаторне лікування відбуватиметься за пильним наглядом лікаря-фтизіатра та лікаря загальної практики сімейної медицини. Щоб не було перерв у лікуванні, щоб туберкульозна паличка не мутувала, не утворювались квазівиди її, які швидко пристосовуються до ліків.

МОЗ України передбачає впровадити низку змін, що дозволять реформувати підходи до надання допомоги населенню та встановити належний контроль над туберкульозом. Вони включають розвиток системи амбулаторної допомоги хворим на туберкульоз із дотриманням сучасних принципів інфекційного контролю, забезпечення соціального супроводу пацієнтів, впровадження та розширення застосування інноваційних методів лікування. Сьогодні критерії якості роботи лікаря є відгук пацієнта, та результат лікування (догляду), а не успішність виконання всіляких нормативів.

Боротьба з епідемією туберкульозу в Україні є предметом міжнародних зобов’язань України в частині виконання положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Українські експерти погодили застосування і амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз заради подолання епідемії захворювання в Україні. Лікування закритої форми туберкульозу поза стаціонарами, на рівні первинної ланки медичної допомоги та в домашніх умовах, враховує індивідуальні потреби пацієнтів. Це сприятиме більшій прихильності хворих до лікування та економії бюджетних коштів. Людям треба говорити чесно, що проблема не у «реформах», а у «фінансовому забезпеченні», а уже інше то від лукавого. Соромно, коли політика превалює над людськими цінностями. Треба рятувати народ, українську націю, а не гратися в політику.

Право достойно помирати має кожен, у тому числі і безнадійні туберкульозні хворі. Рада Європи вважає важливим напрямком розвиток паліативної допомоги у захисті здоров’я, прав і гідності тяжкохворих та помираючих. У відповідь на це в Україні уже створено ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги», на чолі якої обрано доктора медичних наук, колишнього Міністра охорони здоров’я України Василя Михайловича Князевича.

Якби люди були уважнішими до себе, взяли за звичку регулярно проходити медичний огляд, то туберкульоз, зокрема, можна було б виявити і діагностувати на початковій стадії, надати відповідну своєчасну спеціалізовану допомогу і тоді зменшилась би і кількість безнадійних хворих людей.

Крім того, за визначенням академіка, головного фтизіатра України Ю.І.Фещенка: «Туберкульоз – це хронічне, часто поширене і нерідко смертельне інфекційне захворювання з тяжким прогресуючим перебігом», та те, що за визначенням експертів ВООЗ: «Наближаться той час, коли туберкульоз, взагалі стане невиліковним захворюванням»…

Тож, усвідомлюючи це та переймаючись бажанням охопити якісною турботою тубхворих у термінальній стадії їх життя, стало основою моєї мотивації, (ще 6 років тому), у реорганізації Бахмацької міжрайонної протитуберкульозної лікарні у Обласний центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз. І з 1 жовтня 2018 року така реорганізація нарешті відбулась.

Колектив медичних працівників Бахмацького центру хоспісної допомоги хворим на туберкульоз чітко розуміє, що реформування – це процес, а не планка, яку взяв і настало щастя. Це сумлінна праця на удосконалення всього. Ми виходимо з того, що життя навіть безнадійно хворої людини повинно бути максимально насичене позитивними емоціями й комфортом. Звичайно, через брак коштів наш хоспісний центр ще не відповідає стандартам західноєвропейських хоспісів, ми над цим працюємо. Але атмосфера доброзичливості й уваги панує у нас завжди. Для психологічної підтримки лікування наших пацієнтів двічі на тиждень надає допомогу лікар-психіатр Юрій Володимирович Іваницький.

У Бахмацькому центрі хоспісної допомоги хворим на туберкульоз організовано два відділення: а) для хворих з бактеріовиділенням (заразних) та б) для хворих без бактеріовиділення (не заразних). Тож, є можливості лікувати, або доглядати і не заразних тубхворих із тяжким перебігом супутніх захворювань та вперше діагностованих у тяжкому стані.

У 2018 році за даними Центру медичної статистики МОЗ України в Україні рівень захворюваності на туберкульоз складає 70,5 на 100 тисяч населення, тобто епідемічна небезпечність туберкульозу не зменшується і загроза завжди є. Це не радіація, ступінь загрози якої можна виміряти. Аналіз соціальної структури вперше виявлених хворих у 2018 році демонструє, що 58,4 % пацієнтів – безробітні особи працездатного віку, 5% - особи без постійного місця проживання, 1% - люди які повернулись з місць позбавлення волі. Тільки 12,1% уперше зареєстрованих хворих на туберкульоз зловживали алкоголем, 7% - споживачі ін’єкційних наркотиків.

Життя довело, що все населення України має реальний ризик захворювання на туберкульоз. Ось чому потрібні суцільні профілактичні огляди населення, у тому числі і рентген-флюорографічні, яким альтернативи гідної допоки-що немає. Загальне (універсальне) охоплення послугами людей стане ключем до здоров’я нації та благополуччя держави.

Крім стаціонарної допомоги, Бахмацький центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз виконує ще й діагностичну функцію. Так, за консультативно-діагностичною допомогою звернулось до Центру у 2018 році 1058 амбулаторних пацієнтів, у яких було діагностовано: а) рентгенологічно – 7 випадків активного туберкульозу, 4 випадки неактивного туберкульозу, 9 випадків раку легень, 35 випадки – гострих пневмоній; 54 випадки – хронічні захворювання органів грудної порожнини, 58 випадки – захворювань серцево-судинної системи; б) бактеріологічно –довиявлено 8 випадків заразного туберкульозу.

Отже, медичні працівники Бахмацького центру хоспісної допомоги і надалі підвищують загальний доступ до діагностики особливо небезпечної інфекційно-соціальної хвороби, що у свою чергу неминуче вплине на покращення епідеміологічної ситуації у Бахмацькому районі. На що є суспільний запит не лише бахмачан, що також є пацієнт-орієнтацією.

М.П.Шимко, завідувач Бахмацьким центром хоспісної допомоги хворим на туберкульоз

• < Попередня
• Наступна >