Відкритий лист Ветерана протитуберкулоьозної служби Шимка Миколи Павловича

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Здоров'я

Опубліковано: П'ятниця, 31 січня 2020, 09:00

Міністру охорони здоров’я України Скалецькій З.С.,
Т.в.о.Голови Національної служби здоров’я України Мовчан О.С.,
В.о.генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» І.Кузіну,
Народному депутату Верховної Ради України Зубу В.О.,
Директору ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Яновського НАМП України» Ю.Фещенко,
Керівникам громадських організацій

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Ветерана протитуберкулоьозної служби
Шимка Миколи Павловича

Пішов 57 рік мого професійного життя, яке присвячую боротьбі з туберкульозом. За ці роки я пережив уже п’ять реорганізацій протитуберкульозної служби.

Причиною усіх цих реорганізацій було постійне загальне недофінансування медичної галузі України, у тому числі і протитуберкульозної служби. Про це свідчать і фахівці Європейського регіонального бюро ВООЗ. І чиновники у медичній галузі вимушені були рятувати бюджет, а не як слід рятувати життя та здоров’я людей, українську націю.

І от дореформувалися до триєдиної епідемії, у структурі якої переважає мультирестентний туберкульоз, поєднана інфекція, туберкульоз плюс ВІЛ-інфекція/СНІД, з гепатитами С, наркоманією, алкоголізмом, тощо. Маємо ситуацію, коли туберкульозна паличка постійно мутує, утворюючи квазівиди її, які швидко стають стійкими і до новітніх ліків. А це уже дійсно трагедія для українського народу та загроза національній безпеці України.

І тут винні не фтизіатри, а політика держави. Забуваємо заклик нобелівського лауреата Альберта Швайцера: «Від стану справ у медицині залежить загальний стан справ у державі. І якщо влада цього не розуміє, то така держава приречена».

Тож, на тлі такої страшно- загрозливої епідемії туберкульозу, зміни у системі протитуберкульозної служби у жодному разі не повинні призвести до скорочення кількості протитуберкульозних закладів та лікарів-фтизіатрів. Адже неминуче збільшиться кількість заражень мутованими паличками Коха здорового населення, тобто відбудеться гіперспалах страшної епідемії. Спалах поліеміеліту, кору здаватимуться квіточками у порівнянні з гіперспалахом сучасної епідемії туберкульозу.

Нам треба ніколи не забувати і заклик батька вітчизняної епідеміології, мого вчителя академіка Л.В.Громашевського: «Закони епідеміології вічні, вони жорсткі і невблаганні й не пробачають людських помилок, а нехтування ними обов’язково призведе до гіперспалаху епідемії. Вказівками зверху не подолати будь-яку епідемію, по-скільки обов’язково послідує окозамилювання та збентеження кадрів».

Звідси, абсолютно принципово: джерело сучасної туберкульозної інфекції повинно бути ізольованим лише у протитуберкульозні стаціонари, хоспіси, де доступніше лікування, догляд та кращий інфекційний контроль.

Це дійсно потребує немалі бюджетні кошти на закупівлю дороговартісних новітніх ліків та для довготривалого (місяцями або роками) лікування, догляду у протитуберкульозних стаціонарах, хоспісах.

Але пам’ятаймо народну мудрість: «Скупий платить двічі».

Тобто, краще не допустити масове розповсюдження сучасної туберкульозної інфекції, коли, не доведи Боже, будуть ліквідовані госпітальні ізолятори (протитуберкульозні стаціонари, хоспіси). По-скільки за визначенням експертів ВООЗ, кожен хворий на відкриту форму туберкульозу заражає протягом року 25-30 чоловік здорового населення. Тоді реально відбудеться страшний гіперспалах цієї сучасної триєдиної епідемії туберкульозу, яка пожиратиме сотні тисяч людей і кожного року їх кількість буде збільшуватися. А це уже трагедія переросте у геноцид українського народу та у масштабну загрозу національній безпеці України.

«Порочне коло» у боротьбі із сучасною епідемією туберкульозу треба розривати і належною відповідальністю людей за стан свого здоров’я та відповідальністю усіх медичних працівників. А відповідальності не буває без постійного контролю і вимогливості. А це здійснюють якраз лікарі-фтизіатри, вони були і повинні залишитися каталізаторами у боротьбі з епідемією туберкульозу.

Взагалі, без фтизіатрів, коли випадає їх функція як організаторів та консультантів, відбудеться розбалансування, дезінтеграція у взаємодії усієї медичної спільноти в реалізації заходів із протидій епідемії.

Таким чином, намагання усунути лікарів-фтизіатрів від боротьби з епідемією, означатиме визнання поразки у бою з триєдиною епідемією.

Сьогодні відокремлені структурні підрозділи КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб», як Бахмацьке паліативно-хоспісне відділення хворим на туберкульоз, Ніжинське та Прилуцьке амбулаторно-поліклінічні відділення підвищують загальний доступ до діагностиики туберкульозу, до лікуванння та догляду за тяжкохворими, помираючими пацієнтами, особливо бідним верствам населення. Вони є реально каталізаторами у протидії наступу епідемії туберкульозу у своїх округах. Без них, як і без інших райфтизіатрів буде відсутня ділова взаємодія, вимогливість і контрорль за виконанням заходів з протидією епідемії на місцях.

Бахмацьке хоспісне відділенні хворим на туберкульоз надає мультидисциплінарну допомогу, а саме:

1. Лікарський догляд.
2. Сестринський догляд середнім і молодшим медперсоналом.
3. Психотерапевтичну допомогу.
4. Соціальну допомогу.
5. Духовну допомогу.
6. Рентгенологічний та бактеріологічний супровід.

Так, історично склалося, що тубхоспісне відділення організоване на базі колишньої Бахмацької міжрайонної протитуберкульозної лікарні і мешканці, особливо Бахмацького району, традиційно здійснюють диференціальну діагностику захворювань органів грудної порожнини, як рентгенологічно, так і бактеріологічно.

Маємо ренгендіагностичний апарат РУМ-20 з томографом, клініко-діагностичну лабораторію з посівним бактеріологічним пунктом.

У 2019 році рентгенолгогічно було дообстежено 902 амбулаторних пацієнтів: консультації рентгенограм, флюорграм органів грудної порожнини, здійснювались оглядові, бічні, націлені рентгенограми та томографії. При цьому, було діагностовано уперше: активного туберкульозу легень – 5 чоловік, новоутворень - 14 чоловік, гострих пневмоній - 56 чоловік, хронічних неспецифічних захворювань органів грудної порожнини - 381, захворювань серцево-судинної системи – 183 чоловіки, іншої патології - 18 чоловік, із яких один випадок саркоїдозу.

Клініко-діагностичною лабораторією з посівним бактеріологічним пунктом дообстежено амбулаторних пацієнтів методом мікроскопії мазка 158 чоловік, із яких у 7 виявлено вперше мікобактерії туберкульозу, а методом посіву на тверде біологічне середовище Лівенштейна-Єнсена – 158 чоловік, в яких вперше довиявлено 8 позитивних результатів.
По-друге, право гідно помирати мають і туберкульозні хворі.

Празька Хартія (2013 рік) визнала паліативну допомогу правом людини. Рада Європи вважає важливим напрямком: «Розвиток паліативної допомоги у захисті здоров’я, прав і гідності тяжкохворих та помираючих». Це стосується і туберкульозних хворих.

Ось чому функціонування Бахмацького паліативно-хоспісного відділення хворим на туберкульоз необхідне, як це доведено наукою і нашою практикою, зокрема, для догляду за бідними тяжкохворими на хіміорезистентний туберкульоз, поєднану інфекцію, туберкульоз плюс ВІЛ-СНІД з гепатитами С, наркоманією, алкоголізмом, діабетом тощо: безхатченками, одинокими особами, прикутими до ліжка, ампутантами-колясочниками, сліпими тощо, які є пожиттєво висококонтагіозними.

Я з цього приводу направив 16 січня 2020 року Звернення на ім’я Міністра охорони здоров’я Зоряни Степанівни Скалецької, т.в.о головни Національної служби здоров’я України Оксані Сергіївні Мовчан та народному депутату ВР України Валерію Олексійовичу Зубу, сподіваючись на їх людиноцентризм, гуманізм.

Життя засвідчує: повинна бути людина в центрі, а не бюрократія.

А фінансування протитуберкульозної служби повинно бути тільки за рахунок бюджету України, по-скільки туберкульоз - це не лише медична, а й соціальна проблема. Це загальнодержавна біда!

М.П.Шимко, завідувач
Бахмацького паліативно-хоспісного відділення, депутат Чернігівської обласної ради VI скликання

• < Попередня
• Наступна >