З цікавістю прочитав  допис  «Хочу предложить», актуальну проблему піднімає  в публікації автор.  Приєднуюсь до поради О.Білошапка не поспішати у придбанні як продуктів, так і ліків та речей. Ціни досить різняться.  Хай часом і не набагато, але за місяць вдається зекономити помітну суму. Згаданий  «Грант»  часто відвідую і сам, бо нерідко тут продукти пропонують за  нижчими цінами.  От і за цибулю  плачу тут  по 7,5 грн., коли скрізь дорожче.  А ще  заходжу у  «Бумімаркет», бо тут  продукти завжди свіжі.

 

Поділюсь власним досвідом, як ми, пенсіонери, облаштовуємо своє життя. У нас на кутку п’ятеро сімей, всього семеро душ. Знаємо, що  дешевші ціни  в Конотопі, то добираємось туди електричкою по черзі.  Їздимо найчастіше по двоє. У сусідньому містечку доступніші за ціною і риба, і молоко, і м’ясо. А згадану у статті  «Хочу предложить» морська капуста навіть у центрі  коштує 12 гривень.

Якось познайомився з бахмачанами, що їхали  купувати своїм випускникам костюми. Від них дізнався, що у Конотопі дешевші  і сукні нареченим, і опалювальні  електроприлади для осель.
Маємо ми досвід  і колективної передплати.  Збираємось і гуртом визначаємо, що б хотіли читати наступних півроку.  Складаємо відповідну суму. Тепер до наших осель приходить  районна газета і «Порадник», «Сільські вісті» і «Чернігівський вісник», «Гарт» і «Сіверщина», які читаємо по черзі.

Редакція «Порадника» робить правильний крок , даючи шанс читачам  формувати обличчя газети.  Цікаву тему зачіпає один з прихильників  «Порадника»  Білошапко. Він згадує  про підказку бабусі Параски, на цю публікацію, між іншим,  звернув увагу ще тоді і навіть почав готувати  листа до газети, бо моя теща теж Парасковія і давала чимало порад грунтуючись на своєму багатому життєвому досвіді. Перелічу дещо з того, що спало на думку.  Наприклад, як вона боролась з мишами.

У коморі ставила коробку з якимось борошном, в яке кидала кілька  засмажених насінин соняшника. Щоранку перевіряла чи не залишили сліди  непрохані гості.  Як тільки виявлялась присутність гризунів,  відразу поновлювалась принада у пастках, «мобілізувався» на охорону збіжжя кіт...

Досить довго  безуспішно  переконувала Парасковія Йосипівна  у раціональності використання для миття посуду звичайного мила.

- То хімія, - огидливо  обурювалась стара на застосовану нами «Галу». Якось цей засіб миття вичерпався, то вимушено мав взяти до рук губку, намилив її і вимив тарілку...

З тієї пори користуємося лише милом.  Краще застосовувати без ароматизаторів, для цього підходить «Дитяче», або навіть звичайне  господарське.
Спробуйте і преконаєтесь.