Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Голоси соснового лісу
/ 0
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2011, 17:58
Малята, а ви вмієте слухати ліс?
Ось білочка вогнистим хвостиком майнула. Безшумно, легко перестрибнула з гілки на гілку, на хвилинку зацепе-ніла, подивилася очима-намистинками антрацитовими і зацокотіла щось хороше. Їй подобається у лісі сосновому жити. Їжі доволі. Гризе шишки соснові, горішки ліщини, збирає гриби, ягоди.
У заростях бузини наспівують пташки. Несподівано над головою застрекотіла сорока. Це пташина веселої вдачі. По лісу побрехеньки розносить, бо скрізь встигла зранку побувати, а вдень про бачене розповідає.
Почувся голосок: „ді-ійє”, „ті-іллі-тілі” і таке швиденьке „тетте-рететт”. Так, це маленький чижик співає. Зовні він менший за горобця, колір оперення має сірий. І пісня його довга. Радіє пташка дню, сумувати нікому не дозволяє.
Стежина привела до великої калюжі. Вона немов невеличке озерце, схоже на блюдечко. По краях стрибають жаби. Кумкають, по-своєму щось одна одній розповідають. По поверхні води бігають водомірки, немов на ковзанах. Водомірки легенькі, а лапки їхні вкриті волосинками. Тому не намокають.
Раптом над головою почулося котяче нявкання. Придивилася. Ні, то не кішка. Жовта з чорними плямами вивільга імітує голос кішки. Далеко чути.
Обійшла я калюжу-озерце, почула шурхіт. Дивлюсь – пеньок. Навкруг нього бігає їжак. На пеньок сів щиглик і почав голосно виводити „дід-літ”, „піть-пілі-піть”. А їжачок кружляє навколо пенька. Наче під спів щиглика танцює. Ось така кумедна сценка утворилася.
„Ку-ку, ку-ку”, - почулося. Так говорить самець зозулі: „Ку-ку, ку-ку, всім допоможу!” Так його спів, напевно, розшифровується. Бо ця птиця – лісу захисниця: гусінь і в лісі, і в гаї всю старанно збирає.
Ось такі мелодії лісового дня почула я. А які ви чуєте, малята? Напишіть у „Порадник”.
Ліана Лещенко
Детальніше...