Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Казки курінського лісу
/ 0
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:01
Льодові дзвіночки
Зимою холодно. Рослини на цей період року скидають листя, не квітують. Вони засинають.
Якось мій дружок Сосновичок запитав мене:
- Хочеш побачити літо?
- Літо?.. А де воно?
- Пішли зі мною. Покажу тобі літо.
І привів мене Сосновичок...знаєте куди? У печеру!
Коли я зайшла у неї, так і ахнула. Що за краса в ній була!
Стіни печери виблискували усіма кольорами веселки. І було видно, наче вдень, хоча ні свічки, ні ліхтаря у нас не було.
- Ой! – скрикнула я, - скільки тут скарбів!
Сосновичок засміявся, а потім пояснив. – Це дійсно скарби. Тільки вони живі. Називаються вони схистостега периста, - це такий мох, що світиться у темноті.
- Який чудовий мох, - відповіла я.
Пройшли ми далі вглиб печери...І серце моє завмерло. Я побачила квіти. Справжнісінькі лісові квіти! Вони квітували!
-Сосновичку, як же вони тут ростуть без сонця?
- Знаєш, в цій печері живе мій знайомий протей. Протей – це така тварина, котра живе у печерах та підземеллях. Так от: мій знайомий протей не простий, а учений. Він із печерного льоду та мінералів вирощує ось такі чудові рослини.
Я підійшла до льодових дзвіночків, доторкнулася. Почувся тихий кришталевий дзвін.
- Тобі подобаються ці квіти? – запитав Сосновичок. – То візьми собі на згадку.
- А вони не розтануть?
- Ні, - відказав Сосновичок.
Я взяла один дзвіночок. Ще трохи ходили ми із Сосновичком по печері і милувалися чудовими витворами природи і фантазії.
Коли ми вийшли з печери, я поглянула на льодову квітку.
- Сосновичку, ця квітка – справжній витвір мистецтва, але жива все-таки краща.
- Так, - погодився Сосновичок. – Льодова квітка – копія живої. А копія ніколи не замінить живого.
Я подякувала Сосновичку за цю екскурсію.
День народження
У Сосновичка був День народження. Він запросив усіх своїх друзів. І мене теж. Під сосною зібралось багато лісових мешканців. Тут були і лисички, і миші, і жабки, білочки, ящірки, павуки, їжачки, синички, сови, дятли, сороки, цвіркуни, Лісовик-Чарівник.
Вже була холодна пора року, проте всі прийшли, навіть ті, хто повинен був залягти в зимову сплячку. День народження друга – велике свято, тому всі щиро поздоровляли Сосновичка. А треба сказати, що Сосновичок не любив, щоб йому дарували різні речі. Все було навпаки. Він сам дарував радість запрошеним.
Сосновичок виніс із своєї домівки маленький програвач і платівки. Він сам зробив його і записи теж. Заграла чарівна музики. В ній всі почули спів лісу: листя співало, вітер, пташки.
Мишки-кухарочки пригостили гостей пирогами, медом, грибами, нектаром з квітів.
Маленьке зайченя привітало Сосновичка віршиком:
Ой, у лісочку, під сосною
Живе Сосновичок маленький.
Живе Сосновичок гарненький,
Наш дружок любенький.
- Спасибі тобі, малюк, - подякував Сосновичок. – Ось я тобі подарую рукавички теплі. Зроблені вони з лісового моху.
Цвіркуни-скрипалі заграли веселого танка.
А потім Лісовик-Чарівник почав показувати фокуси: змії танцювали, а з’ясувалось, що то стрічки були, листя кружляло, а то не листя було, а метелики.
Під кінець Лісовик-Чарівник пригостив усіх діамантами. А то не діаманти були, а застигла квіткова роса.
Їжак запропонував загадки:
Без крил летять,
Без ніг біжать,
Без води пливуть
Першою загадку відгадала білочка. Їй Сосновичок подарував парасольку, зроблену з соломи. Цю парасольку можна використовувати і як кошик.
Потім всі танцювали і гралися в різні ігри.
Коли День народження завершувався, то він подарував усім по сосновій гілочці.
- Друзі, - звернувся він до гостей, - коли вам потрібна буде моя допомога, то зламайте гілочку і я прийду вам на поміч.
- Спасибі, - закричали всі у відповідь.
Так і закінчився День народження.
Але соснової гілочки не прийшлося нікому ламати. З цими гілочками лісові мешканці зустрічали Новий рік.
Ліана Лещенко,
с. Курінь
с. Курінь
Пошук по сайту
Детальніше...