Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606 (далі — Закон) підставою для відкриття виконавчого провадження є відповідна заява стягувача про відкриття цього провадження та виконавчий документ (виконавчий лист, що видається судом на підставі прийнятого рішення). Виконавчі листи про стягнення аліментів пред’являються на виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби за місцем роботи або проживання боржника. У разі, якщо виконавчий документ відповідає вимогам, визначеним ст. 19 Закону, державним виконавцем відкривається виконавче провадження з примусового виконання рішення суду та вживаються заходи примусового виконання.

При виконанні рішення суду за місцем роботи боржника державним виконавцем виноситься та направляється до підприємства, установи чи організації, де працює боржник, розпорядження, в якому головному бухгалтеру пропонується проводити щомісячні утримання у визначеному розмірі із заробітку боржника після відрахування всіх податків, а також вказується термін, протягом якого необхідно проводити ці утримання. У разі наявності заборгованості з виплати аліментів, головному бухгалтеру також вказується на стягнення цієї заборгованості. Розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника. Платник аліментів повинен негайно повідомити державному виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також про інші доходи. У разі неповідомлення з неповажної причини зазначених відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому числі й на платника алі-ментів, може бути накладено штраф. Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз’яснює йому права, встановлені ч. 1 ст. 87 Закону.