Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Спадкування за законом і за заповітом

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Спадкування – це перехід майна від померлого до інших осіб. Сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна від померлого до інших осіб, називають спадковим правом.


Спадкування буває двох видів – за законом та за заповітом.


Інколи частина майна успадковується за законом, інша частина – за заповітом.


Спадкування за заповітом є поширеним видом спадкування.


Заповіт – це розпорядження власника своїм майном на випадок смерті. Заповіт набуває чинності лише після смерті спадкодавця.


Вимоги до заповіту:


– може бути укладений лише дієздатною особою;
– укладається у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто спадкодавцем і нотаріально засвідчений;
– спадкоємцем за заповітом може бути будь-яка фізична особа, юридична особа чи держава.


Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.


Заповідач може в будь-який час змінити чи скасувати заповіт, як правило, шляхом складання нового заповіту.


Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померпого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше-двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом. (обов’язкова частка).


Якщо спадкодавець через фізичні вади не може власноручно підписати заповіт, то за його дорученням заповіт може бути підписано іншою особою, при цьому робиться помітка про причини, через які громадянин не зміг сам зробити підпис. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено. Заповіт повинен бути укладений так, щоб розпорядження спадкодавця не викликало непорозумінь чи суперечок після відкриття спадщини.


Після відкриття спадщини державна нотаріальна контора за місцем її відкриття чи за місцезнаходженням спадкового майна вживає заходів з охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців, відказоодержувачів або кредиторів (ст. 558 ЦК України).


Спадкування за законом настає в таких випадках:


– заповіту немає;
– заповіт визнано недійсним;
– спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися її прийняти.


У коло спадкоємців за законом входять діти (в т. ч. й усиновлені), дружина, батьки (усиновителі), брати і сестри, дід, бабуся (як з боку батька, так і з боку матері), утриманці померлого, а також держава.


Спадкування за законом відбуваєтьсяв порядку черги.


До першої черги спадкоємців належать: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому члену родини. Між спадкоємцями першої черги спадщина ділиться порівну.


До другої черги спадкоємців належать: брати і сестри померлого, дідусь та бабуся. Спадкоємці другої черги запрошуються до спадкування, якщо нема жодного спадкоємця першої черги. Між спадкоємцями другої черги спадщина також ділиться порівну.


До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. У разі наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.


Держава стає спадкоємцем у таких випадках:


– у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом;
– всі спадкоємці відмовилися від спадщини;
– всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;
– ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини.


Спадкоємець повинен прийняти спадщину чи відмовитися від неї протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини.


Спадкоємцям, які прийняли належну їм за заповітом чи за законом спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шестимісячного терміну від дня відкриття спадщини.


Наталія Дорошенко,
приватний нотаріус

У зв'язку з активізацією спамерів коментарі тимчасово відключено

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове