Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Ярмарок над Cеймом

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Уже згадував, що до мальовничого Обмачева маю давню прихильність. Справа не лише у тамтешніх краєвидах і поруч річка – тут живуть особливі люди. Коли дізнався, що у селі відбудеться ярмарок, захотілося відвідати. А як напередодні зустрівся з художнім керівником сільського будинку культури Наталкою Вігерт, рішення прийняв остаточне, бо Наталія Михайлівна розповіла, що на дійство запрошені умільці народних промислів. Якраз вони мали стати головною родзинкою задуму. Говорила із запалом, із особливою цікавістю слухав про тамтешніх вишивальниць, про майстринь давніх років. Тоді користувалися іншими нитками, це стосувалося і фактури матеріалу і кольорів, бо часто нитки фарбували самотужки. Напівзабуті, а то і зовсім втрачені орнаменти, незвична для сучасних вишивальниць кольорова гама тодішніх вишивок викликаєють зацікавленість. Одним словом, заінтригувала, бо говорила ще і про сільських майстрів, здатних з гілляччя змайструвати легесенькі вила чи граблі для заготівлі сіна. Кошики і кошовки теж виготовляють присеймівські умільці.


І ось дістався села над Сеймом. Гучномовці розносять віршовані куплети:


Теплий день і небо синє
І доречне свято нині.
Хай лунають жарти, сміх!
Обмачівський Ярмарок веселий
Вас запрошує усіх!


Осіннє село порадувало золотистим вбранням і приємними зустрічами з давніми знайомими. Першою угледів Надію Завадко. ЇЇ, між іншим, хотів побачити, бо мав передати привіт від харків’ян, які зупинялися у Надії Іванівни ще влітку. На День села не склалося, а телефоном – не розмова.


...Випадково зустрівся із завсідником подорожей до Батурина – організатором туристичних мадрівок. Розговорилися, він і розповів про жінку-добрячку з Обмачева. Мовляв, після екскурсій у музеї харків’яни перевідують монастир, а потім заїжджають на річку. Якось зупинилися з ночівлею, прихистила літня обмачівка. А як співрозмовник згадав про смачненні її вареники, автор запитав, чи не про Надію Іванівну мова...


Такі от пироги, тобто вареники. Розповів все те своїй знайомій, вона зашарілася.


- Я й сьогодні вирішила прийти на Ярмарок з гостинцями. Захотілося наліпити смакоти з сиром і ягодами. Згадала, що вродив гіркий перець, то прихопила і цей врожай. Любителі гострого додають перчику до страв, а хтось готує домашню „Українську з перцем”. Таку, знаєте, гарно вжити з морозу.


Звертаю увагу на шкатулку, що неподалік з товаром моєї знайомої. Та дізнаюсь, що скриньки з дерева залишив на прилавку бахмачанин Михайло Заєць. Сам пішов подивитися на роботи інших.


Милуюся різьбляним орнаментом з точними геометричними фігурами. Ларчики виготовлені так досконало і зі смаком оздоблені всередині, що хочеться побачити їх сповненими коштовностями. Тут же вирізаний з дерева образ святого Миколая Чудотоворця .


Помічаю ще одну знайому, Надія Горіла - осічанка, вона і директорка клубу, і бібліотекарка. Сьогодні Надія Петрівна допомогла приставити речі на виставку-продаж. Її земляк Олександр Єрмаков виготовив кошики з розрізаної і суцільної лози. Про далекі роки дитинства нагадали кошовки з рогози – обов’язковий атрибут для покупок на тогочасному базарі. Легкі, зручні і в екологічному плані без жодних проблем.


На „ти” з деревом Микола Горілий, він представив різьблення. Звірі, квіти – від троянд до ромашок і гвоздик, інші рукотворні дива привертали увагу ярмарувальників. А Людмила Силка свої творчі вподобання втілює у життя за допомогою акварельних фарб. Під її пензлем оживають лебеді і балерини, казкові птахи і пишні квіти.


Як розповіли осічани, живе у їх селі Марія Михайлівна Лебідь. Її помешкання – справжній музей вишивок. На жаль, не змогла взяти участь, а раніше роботи умілиці привертали увагу своїм досконалим виконанням.


А от носелівці з Борзнянщини вишивки своїх землячок - бібліотекарки Людмили Курінської і пенсіонерки Галини Гнатівни Савченко на виставку привезли. Здавалось би, поруч Носелівка, а різняться і орнамент, і візерунки, і техніка вишивання. Взяли участь гості і у концерті, особливо сподобалася присутнім жартівлива сценнівка із сільського життя.


Як заговорив про концерт, то мушу сказати слово і про бахмачан, які відгукнулися на запрошення. Звісно, більшість виступів підготували самі обмачівці. Уже звик до мелодійного співу місцевого гурту „Присеймівські джерела”. Усе впевненіше почуває себе біля мікрофонів юне покоління – учні місцевої школи. Кілька раз виходила на імпровізовану сцену вже згадана художній керівник Будинку культури Наталка Вігерт. Це завдячуючи її ентузіазму, відбулося і це дійство, зібравши багатьох обмачівців і гостей села.


Загальне пожвавлення викликала поява двох частувальніць – одна пригощала чарчиною, її напарниця пропонувала бутерброди. Щедрість душі – притаманна риса характеру тутешнього люду.


Борис Сєдач

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове