Зима все ж таки повернулася, як і обіцяла. Та наші лижники ще до цього снігу встигли вийти на лижню – її заздалегідь підготували у м.Кролевці до Чемпіонату України зі спортивного орієнтування на лижах, що відбувся протягом тижня з 5 по 12 лютого.  І приїхали додому з вагомими результатами!

Змагання включали 4 види дистанцій , від спринту до довгої, що сягає 30 кілометрів, та естафети, і в усіх видах наші продемонстрували справжній спортивний характер. Чого лише варте було 1 місце в естафетних змаганнях, не зовсім звично зароблене! Справа в тому, що естафета була чоловіча, а до складу нашої команди у цьому виді змагань входив тільки один чоловік – 13-річний (!) і двоє... дівчаток. І вони: Василь Сидоренко, його 12-річна сестра Настя та 14-річна Настя Симоненко – зірвали майже овації тренерів інших команд, ті своїм докоряли: ”Що ж ви, мужики, дівчатам поступилися?” Своєю перемогою всі троє підлітків виконали 1 дорослий чоловічий розряд.

Усі інші дистанції також  легко підкорилися нашим спортсменам. 

 

За результатами у лідери вийшла Анастасія Симоненко, яка чотири рази посіла 1 місце та одного разу була другою. ЇЇ молодша тезка – Настя Сидоренко виборола тричі всі призові місця, від першого до третього. Серед юніорів Олександр Гайдай посів 1 місце, на двох  дистанціях - друге і на одній – третє; Тарас Стадник був двічі першим і другим, та одного разу посів 3 місце. У цій самій віковій групі Віталій Кондрашов став першим в естафеті, на різних дистанціях двічі приходив до фінішу 4-им. Четверте та сьоме місця серед старших юнаків посів Володимир Коваль.  13-річний Василь Сидоренко за своїми індивідуальними результатами, говорить тренер Арсен Журавель, вже “переріс” однолітків, тож змагався у групі юнаків до 18 років і був серед них 5-им. І за цим результатом хлопцю не вистачило лише 15 секунд до нормативу кандидата у майстри спорту! А сам тренер, майстер спорту з орієнтування на лижах, був першим серед чоловіків на всіх чотирьох дистанціях.

З такими відмінними індивідуальними результатами загальнокомандне місце у наших спортсменів аж 8-ме. Чому? Бо ж мали у команді лише 6 чоловіків, проти 21 – повного складу інших команд, тож знову переваги виключно кількісні – результати красномовно свідчать. Чому лижний спорт, у якому маємо такі високі показники, не має широкого розвитку в Бахмацькому районі? На це питання спробуємо дати відповідь пізніше, а поки що – з розряду, можна сказати, вже традиційних (і з попереднім, звісно, тісно пов’язаним): яким коштом  на змагання вибиралися? Арсен Миколайович говорить, що частково витрати відшкодовані відділами спорту районної та обласної адміністрацій, але особисті кошти, як завжди, склали значну перевагу. “Просто дивуєшся інколи, як знаходять таку змогу наші батьки, жоден з котрих не має великих статків; сім’ї, в яких дітей виховують самі мами. Адже одні лише лижні палки, наприклад, коштують, як мінімум, 300 гривень, а вони мають таку прикрість частенько ламатися.  А коштів, що нам виділяються, не вистачає навіть на проживання і харчування на всі дні змагань. Не будемо вже говорити про лижі...”  Для цікавості – спортивні лижі по мінімуму обійдуться вам у 200 євро (так, купуємо за кордоном, бо своє виробництво втратили). А ще – усе відповідне спорядження. А ще – лижна база для тренувань. Ця база в Батурині... - будинок тренерів Миколи Дмитровича і Арсена Миколайовича Журавлів, який давно і гостинно приймає  батуринських і митченківських лижників.

Звичайно, вибір зробили самі батьки – майбутнє своєї дитини. Але ж привозять перемоги ці діти в наш район, тобто працюють на імідж району. Тож  хіба не логічно було б  нашим переможцям мати  більше уваги та підтримки від влади районної?