Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Гончарні скарби Батуринського музею

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Важливе значення у побуті українського народу ХVII та XVIII століть відігравав глиняний посуд. Асортимент глиняних виробів у той час був досить різноманітним: глечики, горщики, макітри, тарілки, миски, кухлі, покришки, тощо. З-поміж них універсальним глиняним виробом була ринка для приготування різноманітної їжі у печі. За масштабами використання ринки не поступалися найбільш уживаним горщикам. Недарма в народі виникла приказка: “Кричить, верещить, як у ринці кипить”. Загалом на Чернігівщині побутували різні види ринок, адже цей вид посуду виконує дуже багато функцій. Зокрема, в ринці з тулійкою (трубчастою ручкою), яка стояла на трьох високих ніжках, за визначенням етнографів, смажили овочі, готували печеню, вергуни (смажене печиво), бабу. У ринках витоплювали смалець, збивали з сметани масло за допомогою качалки чи спеціальної “колотушки”. Велика ринка з високими стінками і звуженим денцем називалася “репаником” і застосовувалася для вичинення тіста та тримання води. Також у таку форму посудини доїли кіз, корів та овець.


Ринки були поширені і у побуті мешканців Батурина. Зараз вони є численною категорією археологічних знахідок. Під час досліджень у 2008 р. території Батуринської Фортеці археологи натрапили на фрагмент ринки ХVII cт. Вона округлої форми, з невисокими стінками та трубчастою ручкою, і має діаметр 16,8 см. Усередині виріб покритий поливою зеленого кольору. У такій посудині готували засмажку — овочеву заправку для різних страв, тому в народі її так і звали — “засмажка”. Відновлена штатним художником-реставратором III категорії заповідника “Гетьманська столиця” Наталею Кривулею, ця ринка прикрасила експозицію Музею археології Батурина.


У музеї також представлена ринка ХVIII cт., в якій колись запікали невеликих, “молочних” поросят. Посудина була виявлена в ході етнографічної експедиції у мешканців Батурина завідуючою відділом “Будинок-музей Генерального судді В. Кочубея” Н. В. Дробязко. Ринка – “поросятниця” має невисокі боки, видовжену округлу форму, з торцевого боку якої знаходиться “вухо” — дугоподібна ручка, а з іншого “пипка” — кругла заглибина для стікання жиру. Внутрішня поверхня посудини покрита зеленою поливою, а зовнішня - теракотова. Виріб має довжину 48 см та ширину близько 24 см. Інколи, якщо не було іншого посуду, у “поросятниці” готували і птицю, але зазвичай для приготування таких страв використовували ринку зовсім іншої форми — видовжену з приплюснутими боками та високими стінками, яка за своєю формою нагадувала миску з глибоким дном.


На сьогодні значну кількість гончарних виробів, знайдених у Батурині, представлено в Музеї археології Батурина. Тому всіх поціновувачів історії запрошуємо відвідати музей та особисто познайомитися з унікальними речами давніх часів.


Каріна Солдатова,
науковий співробітник
відділу археології НІКЗ “Гетьманська столиця”

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове