Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Слідами публікацій

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
В „Пораднику” друкувалось про участь чехів в боротьбі з німцями у  березні місяці 1918 року, а я згадав, як про ці події розповідав мені у 1952 році залізничник Пушенко Василь з села Піски.

Він говорив, що рух поїздів був тоді нерегулярним. Газет про події в світі майже не було, лише прокламації та листівки різних партій. Зв’язок тільки між залізничними стан-ціями по телеграфу і телефону. Серед населення були розмови, що Ленін для встановлення радянської влади на Україні послав зятя відомого українського письменника М.Коцюбинського В.Примакова, сина – Юрія Коцюбинського та їхнього друга, чернігівця, Антонова-Овсеєнка. В листівках було: „Підтримайте своїх земляків”.

Крім радянських військових, чехів і словаків, були ще й поляки, австрійці, які потрапили в полон під час війни (хотіли пошвидше попасти додому, до родини). Чехи воювали активно і серед них були жертви. Пушенко розповідав, що ешелони з німцями стояли по ст.Плиски і Логачове, а чехи – в Бахмачі. Бачив, як чехи на військовій платформі на Київській готовили собі їжу.  Пушенко з Бахмача до Пісок йшов пішки, оглядаючи колію, як робітник. Його наздогнали чехи.
 
Відбувся бій між чехами і німцями. Останні йшли зі ст.Логачове (тепер Черемушки, а Логачове тому, що там був бурякопункт поміщика Логача. За успішне вирощування цукрових буряків Логач був нагороджений золотою бороною „Российского економического общества” і носив у петлиці тужурки як орден).

Посадок, лісосмуг тоді не було - їх по залізничній колії почали висаджувати в 1935 році. То німці йшли по сніжному полю на Піски, орієнтуючись на хрест Пісківської церкви. Чехи підпустили їх до села і там   зав’язався бій, в якому загинуло багато німців. Селяни з Пісок роздягали трупи до підштаників: війна тяглася з 1914 до 1918 року, у людей не було одежі. Серед чехів також були втрати. Покинули вони Бахмач 14 березня 1918 року – не захотіли проливати кров за владу Рад. Вони побачили, що через Київ, Вінницю додому не доберуться, так у Бахмачі створили ешелон з бронепоїздом.  У вагони грузили цінні речі, від Бахмача до Владивостока, там погрузились на пароплави і за рахунок награбованого добра на Україні та Росії добралися додому.

15 березня німцями був взятий Бахмач і Батурин. Без чехів радянські війська почали відступати. Та про це не можна було говорити.

А Юрія Коцюбинського, В.Примакова, Антонова-Овсеєнка було розстріляно своїми ж, більшовиками, у 30-ті роки сталінських репресій.
 
І.О.Ковтун,
с. Бахмач (Іван Опанасович – фронтовий медик,
після війни - роз`їздний фельдшер залізничної поліклініки; аматор-художник і краєзнавець)

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове