Дмитрівчани з Рябух

Рейтинг користувача:  / 5

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 19 лютого 2021, 09:55

Сьогодні поговоримо про «олігархів» села Рябух, сусіднього з Дмитрівкою. Ці села тісно пов’язані не тільки територіально. У 19 столітті і раніше всі навколишні села переважали Дмитрівку і за чисельністю населення, і, особливо, за площею с/г землі. Одним з таких великих землевласників були Рябухи. Угіддя, що належали Рябухам, простягалися від Красного Колядина до Займища та Кропивного. У селі була своя церква, кілька вітряків (на карті Шуберта за 1860-і роки їх у селі шість) . Тому рівень добробуту жителів був високим. А за кількістю довгожителів Рябухи вирізнялись дуже помітно від усіх сусідів. Цьому феномену ще не знайдено пояснення, але він таки мав місце.

Узяти дівчину з Рябух за дружину було дуже вигідно. За неї давався посаг – земля й худоба, як мінімум, тому дівчат охоче брали заміж, зокрема у Дмитрівку.

З часом, коли у Дмитрівці почали будувати залізницю, з’явилося дуже багато робочих місць. Необхідною стає праця землекопів, які або зрізали грунт, або насипали його, «плануючи» профіль майбутньої дороги. Чого вартує тільки гребля через річку Хвощова. Там, де й досі є тунель для стоку води у котлован, чи як у нас кажуть, «Катлаван». Зрізану майже від дмитрівського залізничного переїзду і викопану з самого котлована землю уклали в греблю і на ній проклали залізничну колію. В часи, коли головною технікою була гарба й воли чи коні, а екскаватором був дядько з лопатою, роботи було дуже багато. А згодом потрібно було возити камінь і щебінь, шпали і рейки. Це перетворило Дмитрівку у місцеву транспортну розв’язку, особливо після побудови мосту через ріку Ромен, що зв’язало всі навколишні села залізницею і шляхом від колишнього сотенного містечка Красний Колядин та навколишніх сіл у бік теж колишнього сотенного села Кропивна і його хуторів. Тут з’явилась постійна робота, а значить сенс переселитися сюди постійно, не втрачаючи, однак зв’язок із землею, власниками якої жителі колишніх, наприклад, Рябух залишались. Почалось «велике переселення народу» у Дмитрівку.

Саме шлях з Красного Колядина, точніше міст, як можливість користуватися цим шляхом будь-якої пори року і залізнична станція перетворять Дмитрівку з маленького села у місцевий промисловий центр у майбутньому. Усі підприємства, які існуватимуть у селі, були «прив’язаними» до залізниці. Усі вони стануть магнітом для робочого люду, який селився у Дмитрівці.

Якщо уважно поцікавитися корінням своїх дідусів та бабусь, то у багатьох виявляться родичі з сусіднього села. Сьогодні мова про Рябухи.

Згідно «Згідно Польового Журналу опису меж земельних ділянок за 1879 р.» села Рябух найбільшими землевласниками там були такі родини:

- Родина Дмитренко, 23 особи роду володіли 118 наділами землі. З них одна записана «солдатка», решта – козаки.

- Чоботько, 14 козаків, 1 солдат, 68 ділянок.
- Іваненко 10 осіб, всі козаки, 65 ділянок.
- Смілик, 20 осіб, всі козаки, 56 ділянок.
- Лисачов, 13 осіб, всі козаки, теж 56 ділянок.
- Шевченко, 8, козаки, 40 ділянок.
- Кириченко, 11 осіб, всі козаки, 32 ділянки.
- Педько, 9 осіб, 1 солдат, решта козаки, 31 ділянка.
- Мазепа, 7 козаків, 31 ділянка.
- Гриценко, 8 козаків, 30 ділянок.

Це так би мовити «топ 10» землевласників села Рябух. Нижче список власників ділянок, родина яких мала 26 і менше ділянок землі у користуванні.

Палаус, 7 власників, 26 ділянок.
Косяк, 5 власників, 24 ділянки.
Півторацький, 7 власників, 22 ділянки.
Жила, 6 власників, 21 ділянка.
Садовий, 5 власників, 21 ділянка.
Гузенко, 6 власників, 20 ділянок.
Назаренко, 6 власників, 20 ділянок.
Михайленко, 7 власників, ділянок 19.
Ващенко, 6 власників, 16 ділянок.
Береговий, 4 власника, 13 ділянок.
Луценко, 8 власників, 11 ділянок.
Борисенко, 3 власника, 8 ділянок.
Бухкало, 5 власників, 7 ділянок.

Крім них, власниками земель були: Андрієвький (поручик), Артюх, Баляба, Бегма, Белих, Бондаренко (міщанин), Бороденко, Борсуков (надвірний радник), Васильченко, Велентій (дворянин), Вівчаренко, Гайко, Гирман, Герасименко, Гоувальд (дочки поручика), Горбань, Дігтяренко, Денисенко, Діденко, Забіла, Золотаренко,Зражевський (міщани), Зуб (дворяни), Ігнатьєв (дворянин), Касян, Касяненко, Карпенко, Козацький, Коломієць, Кольчевський (псаломщик), Кондратович, Костирко,Котляревська (дворянка), Кошарний, Кравченко (дворова людина), Кузьменко, Кунденко (міщанин), Курдатов (можливо Фурдат), Лабалій, Лисенко, Лисенчук, Мартинець, Ми(і)рошніченко, Міщенко, Мусієнко, Новакова, Обозний, Онищенко, Парпура, Панасенко (можливо Панащенко), Панасійська, Петренко, Петрій, Плюта, Приймак, Приходько, Пустова, Райко (можливо Гайко), Ревенко (дворова людина), Рибальченко, Рябко, Сахновська, Сергієнко, Сологуб (дворяни), Сохань, Соханська, Тарасенко, Ткаченко, Третяк, Федоренко (дворянин), Федорович (вдова підполковника), Фролова (дружина гвардії поручика), Чепель, Черниш, Чигиринець (Чегринець), Чорнодуб, Шарудило, Ясичевський (титулярний радник), Яресько.

Більшість з них записані, як козаки, зрідка як солдати (солдатки), іноді казенні селяни.

Кількість та номери земельних ділянок іноді повторюються, у випадках, коли власність була спільною, кількох представників одного роду.

Цікавими є ще й списки осіб, які додатково згадуються в Межовому Журналі в якості понятих, повірених, підписантів польового журналу за себе і за неписьменних.

Наприклад:

Деревня Грицівка (мова оригіналу):
Бурба; Дорошенко; Іваненко; Іщенко; Касьяненко; Коваль; Козей; Кунденко; Курдій; Лупівка; Луценко; Ништа; Оніщенко; Паниченко; Постний; Пустовий; Скрипка; Тимченко; Трепачка; Чмуть; Ширина; Шупитько; Яресько.

Містечко Красний Колядин:
Баско; Бурда; Василюха; Кармалига; Климуша; Литовченко; Мигурь; Пасічниченко; Скрипка; Салогуб; Рева; Харецький; Чмуть.

Як приклад можна навести зразок такого документу:

КЛЯТВЕННОЕ ОБЄЩАНІЕ

Я ниже именованный обєщаюсь и клянусь Всемогущимъ Богом, предъ святымъ Его Евангліем, в томъ, что о всємъ случившемся во время проведенія Государственнаго межеванія и снятія плановъ, а также и при спорахъ, о чемъ только у меня спрашивано будетъ, показывать имєю самую истину, такъ какъ предъ Богомъ и судомъ Его страшнымъ, всегда въ томъ отвєтъ дать могу. - Въ заключеніе же сей моей клятвы, цєлую Слова и Крестъ Спасителя моего. Аминь.

1879 года, Июня, 13 дня. По сему Клятвенному обещанию

У сей присяги были Черниговской губернии Конотопскаго Уезда понятые люди, а именно:

Села Дмитровки: козаки Кондрат Дмитриевич Билецкий, Михайло Ефимович Мирошниченко ; казенные крестьяне Кирило Фомич Шейко и Григорий Яковлевич Яковенко.

Деревни Грицовка: временно – обязанные крестьяне Ефим Антонович Кунденко, крестьянин - собственник Елисей Гаврилович Паниченко.

Местечка Красный Колядин: казенные крестьяне Флор Пантелеймонович Пасечниченко и Степан Демянович Климуша;
И Полтавской Губернии, Прилукского уезда, села Ярошовки : временно – обязанные крестьяне Александр Иванович Ромашко, Емельян Михайлович Муженко.

К сему обещанию вышеименованных людей к присяге приводил приводил Священник села Рябух Александр Назарычев.

И ниже вышеупомянутые лица присягу выполнили, а за их неграмотных по их личной просьбе расписался козак Дементий Педько.

1879 года, Июня, 13 дня. Начальник Землемерной Партии Яков Ветров. При сем были и подписались: Ефим Якимович Приймак и временно – обязанные крестьяне Василий Наумович Гапон, и за них неграмотных по их личной просьбе расписался Дворянин Василий Суходольский. А прочие Господа Земледельцы по посыланию к ним повесток ни сами не прибыли ни поверенных от себя с Законными доверенностями не выслали, что и свидетельствуют нижеподписавшиеся понятые: Михайло Ефимович Мирошниченко, казенные крестьяне Кирило Фомич Шейко и Григорий Яковлевич Яковенко; деревни Грицовка временно – обязанные крестьяне Ефим Антонович Кунденко, Сергей Антонович Онищенко и Роман Иванович Постный и крестьянин - собственник Елисей Гаврилович Паниченко, местечка Красный Колядин: казенные крестьяне Флор Пантелеймонович Пасичниченко и Степан Демянович Климуша и Полтавской Губернии, Прилукского уезда, села Ярошовки : временно – обязанные крестьяне Александр Иванович Ромашко, Емельян Михайлович Мусиенко и за их расписался козак Дементий Педько.

Пройдени пашни с утверждением 14 верст 160 саженей.

Поставлено межевых столбов 95.

Носії цих прізвищ і досі мешкають у селі Дмитрівка та сусідніх селах, їхні нащадки роз’їхались світами, але деякі і взагалі зникли, особливо це стосується дворян, яких чимало мешкало в наших краях. Вони масово або були винищені радянською владою, або емігрували. Лише деякі, як наприклад, Білецькі, збереглися у бурхливому 20 столітті.

Сергій Балашов, Сергій Климусь.
смт.Дмитрівка

P.S. Для тих, хто проґавив публікацію про найбільших землевласників Дмитрівки – дивитись тут: http://poradnik.org.ua/category/21-regional/5943-2021-02-04-14-31-52?hitcount=0

• < Попередня
• Наступна >