Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Бахмач у 1919 році
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 06 лютого 2009, 14:32
(Нариси Дороша Д.Д. „Місто моєї зрілості”.
Примітки та редагування М. Виноградова. Продовження.)
Примітки та редагування М. Виноградова. Продовження.)
...Действовавший совместно с частями 5-го Конного корпуса легкий бронепоезд “Орел” двинулся на рассвете 8 сентября из района узловой станции Бахмач в северном направлении. Бронепоезду удалось дойти без боя до станции Дочь, примерно в 20 верстах к северу от Бахмача, между тем как блиндированный поезд “Полковник Гаевский” и тяжелый бронепоезд “Князь Пожарский” находились в нескольких верстах позади. Между станцией Дочь и следующей станцией Бондаревка бронепоезд “Орел” вступил в бой с двигавшимся навстречу бронепоездом красных. После короткой перестрелки неприятельский бронепоезд, по-видимому подбитый, начал отходить. Бронепоезд “Орел” преследовал противника, не дожидаясь подхода остальных наших бронепоездов. За станцией Бондаревка с отходившего неприятельского бронепоезда стали сбрасывать бревна на полотно железной дороги. Затем бронепоезд красных остановился. Продолжая обстреливать противника, бронепоезд “Орел” подошел к препятствию на пути и должен был тоже остановиться. До противника оставалось меньше 100 сажен.
Не ожидая военной хитрости красных, чины команды бронепоезда “Орел” спустились на полотно и стали сбрасывать бревна. В это время из-за поворота двухколейной железной дороги внезапно появился другой бронепоезд красных под названием “Советская Россия”, сильно вооруженный. Он открыл огонь в упор из двух 42-линейных орудий. Один из его первых снарядов попал в орудийную башню головной бронеплощадки бронепоезда “Орел”, который не мог больше стрелять вперед. Следующий снаряд противника сорвал командирскую башенку, в которой находился командир бронепоезда капитан Муромцев. Обезглавленное тело командира упало на пол площадки. Еще один неприятельский снаряд попал в сухопарник паровоза. Машинист был убит, а офицер-механик бронепоезда выброшен взрывом. Из паровоза стали вырываться клубы пара. Противник продолжал яростный обстрел бронепоезда “Орел”, который не мог обороняться. Примерно в 2 верстах показалась конница красных, рассыпавшаяся в лаву. Команда бронепоезда “Орел” сошла с боевых площадок, взяв с собой раненых, и стала отходить под обстрелом противника. При этом команда вновь понесла потери убитыми и ранеными. Отойдя примерно на 2 версты, команда бронепоезда “Орел” встретила блиндированный поезд “Полковник Гаевский”, на который она была посажена и доставлена в Бахмач. Всего за день 8 сентября из состава команды бронепоезда “Орел” были убиты командир капитан Муромцев и пять нижних чинов, ранены два офицера и шесть нижних чинов. Разбитый боевой состав остался у красных. В скором времени, после занятия нашими войсками станции Бондаревка, тело капитана Муромцева, уже погребенное крестьянами, было вывезено и отправлено в Севастополь. Там оно было предано земле на братском кладбище 13-й артиллерийской бригады. База бронепоезда с командой первоначально отошла на станцию Прилуки. Затем было приказано следовать в Харьков, где находилась в ремонте одна орудийная площадка бронепоезда.”
Зробивши такий великий й, сподіваюсь, цікавий відступ про панцирники Громадянської війни, які воювали у наших краях (на жаль, такої ж ґрунтовної розвідки, але яка б стосувалася панцирників Червоної армії, немає), повертаємося до нарисів Дмитра Дороша, до моменту раптового партизанського наскоку на Бахмач наприкінці жовтня 1919 року. - М.В.
...Денікінці довго не могли оговтатися після партизанського прочухана. В Бахмач вони повернулися лише через тиждень, вночі, немов якісь злодії. А їхній пацирник “Орел” вже нікуди не від`їжджав, постійно переміщуючись по обох станціях. Але довго попанувати денікінцям у Бахмачі вже не довелося. 19 листопада 1919 року частини 60-ї стрілецької дивізії визволили Бахмач [«Гражданская война на Украине. 1918-1920. Сборник документов и материалов в 3 томах». – Том 2. – К., 1967. – сторінка 337]. Громадянська війна ще тривала на теренах України до початку 1920 року, а в Бахмачі вже розпочався відбудовчий період. За роки Першої Світової та Громадянської війн у селищі при станції майже нічого нового не було збудовано. Лише можна згадати новий пасажирський вокзал, зведений у 1917 році. Та ще церковна громада селища спромоглася прибудувати церкву з північного боку жіночої дерев’яної школи, звівши три стіни до основного об’єму школи.
ДАЛІ БУДЕ
СТАРЕ ФОТО
На знімку початку XX ст. чоловік у формі невідомої нам армії, до нарису стосунку ніякого - просто ілюстрація до історії.
Детальніше...