Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Німкеня

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Події мали місце
у Вінницькій області
Бершадського району
На рибалці
 
Риба не клювала. Янек тихенько ввімкнув транзистор і слухав пісні групи «Ялла». А я продовжувала спостерігати за поплавками. Може, нарешті риба почне проявляти активність.

Коли це за спиною почула крякання качки. Озирнулась і побачила: стежкою, що тягнулася вздовж берега річки, йшла висока статечна жінка і вела велосипед, на багажнику якого була прикріплена мотузками до сидіння чимала корзина, виплетена з лози. На правій стороні руля висіла трохи менша, а з неї стирчала голова білої качки. І саме ця голова видавала веселе голосне крякання. Певно, пташині подобалося знаходитись у корзині, їхати і бачити все навколо.
 
„Мадеузель”
 
 - Янеку! Хто це? – запитала дружка.
 Хлопець підняв голову від транзистора, озирнувся.
 - А-а-а , - радісно гукнув він, - це мадеузель.
 - Здрастуйте! – закричав Янек  і помахав рукою жінці.
  Та в свою чергу відповіла помахом руки, а качка ледь не вивалилася з корзини, бо занадто витягнула шию і перегнулася через край.
  Жінка вправно поправила корзину і погладила крикунку по голові. Від дотику руки птах заспокоївся.
 - Там далі є кладка. Певно, мадеузель прийшла полоскати білизну.
- Слухай, - звернулась я до хлопчини, - мадеузель - це що, її прізвище?
 - Прізвисько. Її справжнє ім’я Магда. Давно, десь на початку ХІХ століття, тут заснували поселення німці. Потім деякі сім’ї виїхали, інші залишились. Багато загинуло під час Першої світової війни. Так що тьотя Магда українка німецького походження. А називають її „мадеузель” від німецького мадемуазель.

Улов

Тут почала клювати риба. Штук вісім карасів, саме ка-ра-сів, а не карасиків ми витягли. Шість із них Янек поклав у відро. Два ж загорнув у великий лист лопуха.
 - Буде повертатися Магда, то я їй ці рибини дам. Добре? 
 - Ще питаєш. Звичайно, пригости людину свіжим уловом.

Стійкість

… Почулося крякання. Поверталася Магда.
- Тьотю! Зачекайте! – гукнув Янек, узяв загорнутих у лопух карасів і побіг до жінки.
- Ось візьміть, юшки зварите.
   „Мадеузель” закивала головою, замумутіла. Мумутіння заглушило качине крякання.
- Янеку! Вона німа? – запитала у хлопчини, коли той повернувся.
- Від народження  - ні. Грамотна, писати вміє. Але під час фашистської окупації відмовилась співпрацювати із  німцями. Добре знала  їхню мову... - Янек замовк.
- І що далі?
- Так фашисти за відмову розпеченими кліщами їй частину язика вирвали.  Відтоді говорити  вона не може.

Я поглянула вслід Магді. Біла хустинка виблискувала на сонці. Мені запекло в очах, я мовчки ковтала сльози. Хустинка ще кілька хвилин маячила і розтанула в зеленому мереживі верб.

Ліана Лещенко, с. Курінь

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове