Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ми повернулись у дитинство
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 30 жовтня 2009, 11:58
23 жовтня в Будинку дитячої та юнацької творчості, здавалося, працювали всі гуртки одночасно – стільки дітлашні разом давно тут не збиралося, напевне. Як і належить, власне, на день народження. І нехай ці 50 були не їхні, а ще їхніх бабусь-дідусів, але ж і вони були того дня іменниками – веселі, галасливі жителі будинку фантазії, таланту і натхнення. І ми, глядачі, немовби знов повернулись в своє дитинство...
50 років тому в Бахмачі розпочав своє творче життя Будинок піонерів – того часу так називалися школярі середніх класів. Та й молодші – жовтенята, і навіть найстарші – комсомольці відвідували цей будинок біля кінотеатру „Мир”, школярам різного віку було там заняття по душі. Згодом він отримав назву Будинок школяра і вже тепер – це Будинок творчості, що має і нову адресу – колишній клуб Леніна, залізничників. „І це найкраща назва для цього закладу, адже тут дійсно творять”, - справедливо підмітив у виступі ветеран педагогічної ниви, один з його директорів тих часів – Ю. М. Рубан. Теплим словом згадав Юрій Михайлович тодішнього керівника райкому партії, котрий сприяв відродженню закладу, Рябченка Івана Івановича. Не менш теплими словами згадувала в цій залі директора будинку піонерів Антоніну Костянтинівну Деркач, до котрої прийшла на роботу ще юною, Тетяна Михайлівна Руденко. Ділилися своїми спогадами керівники гуртків різних часів: П.Г.Левченко, О.Г.Харитоненко, Б.Т.Бобришев, Л.А.Бадай, М.Ф.Кириченко. Цікаву деталь підмітив Борис Тимофійович – якраз 50 років тому він, шестикласником, прийшов у той Будинок піонерів. А Микола Федорович винайшов навіть маленьку творчу династію: згадав свою колишню гуртківку Ірину Денисенко, яка тепер веде теж хореографічний гурток – і в ньому пречудово танцює вже її дочка! Приклад єдності поколінь продемонструвала і родина Левченків: Петро Григорович був зачинателем туристичного руху, який підхопила дочка Тетяна. Про себе, талановито і з гумором, розповідали її діти-гуртківці, сама керівник з гітарою біля імпровізованого вогнища на сцені. Прийшли вітати ювілярів і колишні гуртківці –гімназисти, під барабанний бій і з романсом у виконанні президента – Юрія Ситайла.

А на сцені, де яскраво демонстрували свої таланти гуртківці, палав невгасимий вогник – це Фея творчості передала його в руки директору цього творчого будинку, Наталії Дмитрівні Швидкій, що господарює в ньому вже 26 років. Одним з найкращих позашкільних закладів області назвав Будинок дитячої творчості А.П.Бондар, в.о.начальника відділу освіти. Від імені районної влади вітали іменинників заступники голів: районної ради – Ткаченко О.І. та райдержадміністрації – Допа О.І., спільний подарунок від влади – комп’ютер. А ще – обіцянка: з наступного року активно працювати над тим, щоб цей «храм творчості мав гідний вигляд».
А поки що, дійсно, „храмом” його можна називати лише у лапках. Хоча вже чимало зроблено, але ззовні він ще нагадує жертву бомбардування.
Та крім влади, варто було б і всім нам, шановні, відчувати відповідальність перед нашими дітьми. Як їх можуть навчити охайності наставники, коли поряд із своїм Будинком творчості вони бачать такий смітник? Сусіди з п’ятиповерхівок чи перехожі створили біля колишнього клубу залізничників стихійне сміттєзвалище, невідомо. А відомо одне: дитина вчиться на прикладі. І якщо з храму вона ступатиме в ... , вона просто перестане вірити нам, дорослим.
А завершити хочеться оптимістично, словами М.Ф.Кириченка:”Побажаємо, щоб завжди було гамірно в цьому домі”.
Н.Теплова
Детальніше...