Ніяк не думала образити гарну людину, але вийшло. Звикла довіряти, а виходить, що треба кожне слово ще й перевіряти. Що і вам усім раджу. Особливо – слово людей публічних.

А справа ось у чому. У солі.

В одному з репортажів із сесії міської ради автор процитувала виступ депутата В.Воскобойніка, який мотивуючись турботою про міський бюджет, „порекомендував” комунальникам закуповувати дешевшу сіль у сусідньому Конотопі, ніж везти її з далекого Донбасу. Сіль, яку використовують для посипання зимових доріг. Узагалі, депутат уже неодноразово вимагав представляти сесії усю фінансову документацію. Здавалось би, добра мета – економія, турбота про наші з вами гроші. Та ось тільки „неув’язочка вийшла”: виявляється, зекономив саме керівник КП „Комунальник”. Ринкова економіка такі фокуси дарує: їхати далі, а продають дешевше якраз з Донбасу. Леонід Іванович Ігнатко представив усю фінансову документацію на профільних комісіях міськради, тим самим довів необґрунтованість заяв депутата В.Воскобойніка. Чиста економія „донбаських” закупівель в порівнянні з рекомендованими конотопськими – близько 5 тисяч. Наскільки знаю, депутат перед Леонідом Івановичем вибачився на засіданні комісії, автор репортажу робить це зараз. Але ж погодьтеся, кожне слово депутатське перевірити нереально – на сесіях зазвичай питань по 30 буває. І виступи обранців народних грунтуються на фактах, а не на роздумах з приводу. Я так думала до того...