Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


У наших землякiв

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Як не квапився, все ж на електричку запізнився і мав перспективу нудитися у Ніжині майже чотири години. Аби згаяти час, майнула думка повештатися місцевим базаром, чи відвідати центр міста. Згадався нереалізований задум підготувати кілька репортажів із промислових підприємств сусідніх районів. Вже почав якось опрацьовувати інформацію про Парафіївський цукровий завод, доля якого тісно пов’язана із нашим бурякосійним краєм, та цукроварня закрилася. Так і не вибрався на Менський сирзавод, де переробляють і молоко з Бахмаччини. Доречно б розповісти про Борзнянське лісове господарство, у структурі якого перебуває і Батуринське лісництво…


- Ніжин… Що в мене по Ніжину, - потурбував власну пам’ять. Згадав гомінкий Спасівський ярмарок у рідному Бахмачі, людну чергу бажаючих придбати олію ПрАТ «Ніжинського жиркомбінату».


- Ось тут із користю для справи і використаю час, - вирішив остаточно. До підприємства добирався лише кілька хвилин – комбінат зовсім поруч зі станцією.


Мій візит виявився доречним, тут погодилися розповісти про своє підприємство у Бахмацькій районній газеті. Прийняли виробничники по-діловому. Слухати про олійний завод було цікаво.


Свій відлік комбінат почав ще у далекому 1896 році, і має великий професійний досвід у переробці насіння олійних культур. Зараз на території заводу будується новий екстракційний цех потужністю 1200 тонн соняху за добу, почне діяти вже у лютому 2018 року. Впровадження нової технології підвищить вихід масла на 4%, що знизить собівартість олії. Зараз комбінат працює як мультикультурний: переробляє 500 тонн за добу насіння соняху, ріпаку або льону. Підприємство імпортує продукцію в 30 країн світу під торговими марками «Ніжинська», «Чумацький шлях» та «Олія від баби Дусі». У наступному році продовжать будівництво другої черги екстракційного заводу ще на 1200 тонн за добу, яка додатково перероблятиме і соєві боби. Загальна потужність комбінату в 2019 році подвоїться і становитиме 2400 тонн за добу. Уже є визначені споживачі соєвої олії, яку експортуватимуть Китай, Індія та низка країн Африки.


А соєвий шрот поставлятиметься тваринницьким комплексам та фермерським господарствам для відгодівлі свиней та великої рогатої худоби.


Відверто кажучи, згадані відсотки мене вразили не дуже, що візьмеш з нефахівця. А от потужність 220 тонн олії за добу – справила враження. Навіть перепитав, чи не вчулося. Крім того, тут мають 35 тонн за добу лише одного лушпиння. При сьогоднішніх технологіях воно стає ефективним енергоносієм, саме цим «сміттям» повністю замінили газ. Чим економлять значні кошти – до 10 млн. гривень на рік. Левову частку відходів пресують у брикети і гранулюють у пілети, це паливо охоче купують і господарники і населення. Не варто забувати про ще один супутній продукт – макуху – цінний високопротеїновий корм для птахокомплексів, якого виробляють 250 тонн за добу.


Та повернемося до рослинного масла. Уже назвав добовий його добуток. А у найближчий перспективі цього цінного продукту отримуватимуть до 500 тонн за добу. Переробляють не лише соняшник, давлять олію з ріпаку і льону. Розфасовують у тару 0,75; 1; 3; 5; 18,7 літра.


Цікаво, що у роздріб надходить не весь обсяг здобутого. Значна частина відвантажується переробникам у сусідню Білорусь, у країни Європейського союзу, Китаю, Ізраїлю та США. Почувши це, збагнув, чому на майданчику підприємства припаркувалися багато машин з контейнерами для флекситанків з іноземними номерами. Висловив припущення, що згадані покупці перероблятимуть сировину на біопаливо. Ніжинці поправили, насправді, закуповують у них олію і для лакофарбової промисловості. Особливим попитом для виробництва екологічно чистої фарби для операційних залів лікарень та дитячих закладів користується льняна. Екологія у Євросоюзі на першому місці.


Відволіклися від головної теми нашої розмови, висловивши нерозуміння, а чому б в Україні не налагодити виробництво екологічних лакофарбових матеріалів з власної сировини? Скільки коштів економили б, скільки робочих місць створили б?


Мене, потенційного споживача, цікавив фасований продукт. Як пояснили, на прилавки магазинів надходить олія двох видів – рафінована та нерафінована. Перша – це продукт високого очищення, що легко визначити за прозорістю соняшникового масла. Найкориснішим для харчування дієтологи вважають саме цей рослинний жир. Не дає осаду навіть при тривалому зберіганні. Не має запахів. Він придатний для використання у багатьох галузях харчової промисловості від виготовлення консервів до кондитерської справи. Господарки не обійдуться без рафінованої олії для смаження. Проте є гурмани, які цінують саме неочищену олію, яка зберігає і характерний аромат підсмаженого насіння, і неповторний його присмак. Як раз цією олією здобрюють салати із свіжих овочей, годиться вона під квашену капусту, солоні огірки. «Ніжинська нерафінована» апетитна навіть із шматочками звичайного хліба, досить лише трішки підсолити.


Усе згадане цікаве для рядового споживача. Фермерам підприємство пропонує співпрацю по спільному вирощуванні олійних культур та надає послуги з переробки давальницької олійної сировини, зберігання насіння, сушіння, фасування макухи у біг–беги – м’які поліетиленові сумки одноразового використання зручні для транспортування. Тут надають послуги перевезення автозерновозами і автоцистернами. Елеватори комбінату працюють як трейдери і зацікавлені у закупівлі, крім олійних культур, ще і кукурудзи, пшениці, гороху, сої.


Напросився на екскурсію заводськими цехами. Найбільше враження справило фасування – останній ланцюг виробничого циклу, де золотистий продукт наповнює пляшки. Що колектив комбінату здебільшого молодіжний, підтверджує і героїня знімку Вікторія Блащук, яка готувала чергову партію апетитної, цілющої, поживної олії.


Уже коли залишав підприємство, звернув увагу на стелу, присвячену колишнім олійникам, полеглим на фронтах Великої Вітчизняної війни. Уповільнив крок, учитуючись у незнайомі прізвища героїв.


Хоча колектив трудиться тут не вельми чисельний, усе ж кільком комбінатівцям довелося брати участь в АТО. Тому хочеться побажати ніжинським олійникам миру.


Борис Бобришев


P.S. Про всяк випадок подам контактні телефони: (04631) 3-14-31, 5-50-44, моб. 050-444-27-83 комерційний директор Ступак Олександр Миколайович. Може, когось з наших земляків зацікавить співпраця з ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»

У зв'язку з активізацією спамерів коментарі тимчасово відключено

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове