Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Залишиться з нами назавжди

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

„Героям слава”, - з такою назвою на Сумщині видали книгу, присвятивши її пам’яті загиблих земляків на фронтах неоголошеної війни 2014-2017 років. На Правлінні Білопільськой районної організації воїнів АТО вирішили відвідати батьків своїх полеглих побратимів і вручити видання з дорогими іменами їх синів.


Заминка виникла, коли стали шукати маму загиблого Олександра Ровного. Нагадаю про долю нашого земляка. Родом Саша з мальовничої Матіївки - з передмістя Батурина. Містечко ж на Сумщині стало йому другою малою батьківщиною, там він зустрів своє кохання, там став батьком. А потім пішов на АТО, повернутися було не призначено. Поховали бійця, що відстоював цілісність України, у білопільській землі. Про героїв пам’ятають, свідоцтво тому - згадана книга, присвячена тим, хто не повернувся до рідних осель.


...Жанну Василівну Ровну відшукали у Бахмачі. З досвіду попередніх зустрічей, білопільські атовці знали, що неминучі і сльози гіркоти, і незгладимі спогади, і обмін думками. Так було і цього разу. Жанні Василівні хотілося довше розповідати про Сашу, її оповідь ніби на мить воскрешала загиблого сина.


- Ми поділилися тим, чим живе наша організація. Спасибі Небесам за цю незабутню зустріч, - ділився Сергій Куцомеля, керманич Білопільской районної організації воїнів АТО. – Багато що залишилося б невпізнанним, коли б не афганці-інтернаціоналісти, що були присутніми на зустрічі. Вони і повідали про громадську роботу матері, що осиротіла. Виявилось, Жанна Василівна очолила районну організацію “Родина воїна”. Турбот з цим у неї безліч. Нещодавно завершилися Новорічні свята, скільки дітей учасників АТО включалися в ялинкові заходи. Треба було організувати і саме свято, і подарунки, і всілякі конкурси.


- Невитрачене материнське тепло жінка, що втратила сина, віддає чужим дітям. Хоча слово “чужі” якось не відповідає даному випадку. Ваша Бахмацька організація атовців, яка працює в тісній співдружності з районним Центром воїнів-інтернаціоналістів (афганців) турбується про багатодітні сім’ї бійців. І для зовсім маленьких, і для підлітків, і майже повнолітніх благодійні організації передають одяг, - включається у розмову співголова районної організації білопільських атовців Євген Єфіменко. - Знаю, це не лише горезвісний “секонхенд”, хоча частково і підношена одежина теж затребувана. Багато “гуманітарки” надходить абсолютно новою, навіть з етикетками. Уявляю, як радіють таким обновам діти. Не важко уявити щасливі обличчя і їх мам.


Схвально, що організація турбується і про культурне дозвілля своїх підопічних. Навіть замовляли театралізовану виставу, а якщо у Бахмачі гостює цирк, творчий колектив або артист-одинак, намагаються роздобути хоч би декілька квитків.


А нещодавно надали можливість побувати на концерті в обласній філармонії в Чернігові і дорослим, забронювавши місця для учасників АТО і їх дружин.


Приємно здивувалися, що атовці - учасники об’єднаної з воїнами-інтернаціоналістами організації забезпечені землею. Це передбачено Законом, але часто ігнорується владними структурами на місцях. До болю знайома нам проблема. Безумовно, багаторічний досвід афганців у відстоюванні своїх прав зробив добру службу і сьогоднішнім захисникам України.


Але повернемося до вашої землячки. Скільки енергії приховано в цій небагатослівній, крихкій жінці, як Жанна Василівна скрізь устигає. А все від бажання допомогти тим, кому нелегко. Невитраченим материнським теплом вона зігріває інших. За це вдячні Ж.В.Ровній, її досвід постараємося використати у себе в районі.


На рідній Сумщині обов’язково розкажемо про матір з надламаними крилами. Спасибі їй, що не поникла від потрясіння долі, не зігнулася від горя, що знайшла сили стати в лад патріотів України замість сина. Тому Саша, її рідна кровинка, стрілець-гранатометник, Олександр Олександрович Ровний залишається з нами.


Спілкувався Борис Бобришев

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове