Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Нехай зростає!
/ 0
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 25 травня 2018, 09:26
Як раділа минулої осені, коли до Щучої Греблі з’їхалися бажаючі засадити калиновий гай на честь усіх героїв, хто поклав життя за майбутнє України. Особливо приємно було стрічати матерів і батька полеглих на Донбасі атовців. Завітали на берег нашої річечки бійці-атовці і воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори наслідків Чорнобильської аварії, козаки і місцеві старшокласники.
Було заплановано засіяти міжряддя майбутнього гаю газонною травою. У житті, на жаль, не все виходить так, як хотілось би. Так нетерпляче чекала весни, тепло не квапилось, не поспішали і обіцяльники, а бур’яни тут як тут. Опустилися в мене руки, бачу не справлюся самотужки. До селищної ради дорогу забула, там підтримки отримати важко. Та якось побувала у центрі і не пізнала Дмитрівку. Ба, да у нас новий керівник. Господи, як не подумала раніше. Зразу ж і пішла до кабінету Л.П.Кудрявцевої. Виклала наболіле. Людмила Петрівна ообіцяла посприяти.
- Давайте попросимо старшокласників, вони гуртом швидко впораються. А ще буде це виховною годиною, нехай зростають патріотами, - слушно підмітила моя благодійниця.
Тут згадала про осінній сюрприз отамана Чернігівського округу Війська Запорізького Валерія Колоші, який не лише відрядив козаків на посадку калини, а й як водиться у їх колі, прибули з бутербродами, печивом, смачненним кулішем, запашним гарячим чаєм. Зігрівав тоді не стільки обпікаючий напій, як турбота про кожного з нас. Вирішила і я подбати про своїх юних помічників. Хоча нинішню юнь не здивуєш солодощами, все ж запаслась цукерками, печивом, шипучими напоями. Учні не підвели, прибули вчасно, хоча це інша околиця селища. Працювали завзято. Так хотілося обійняти кожного з помічників і помічниць, притиснути до серця, промовити найтепліші слова.
Спасибі всім-всім, нехай зростає калинове диво в пам`ять про героїв, а нас радує білим цвітом весною, багряним вбранням восени, червоними плодами взимку...
Світлана Прохорська
Детальніше...