Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Хотів би зустрітися
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 29 травня 2020, 10:25
Із задоволенням прочитав спогади Віктора Комісарова за колишнє Петровське відділення бурякорадгоспу. Наше Пролетарське і його Петровське в моїй уяві були відділеннями-близнюками. Уперше потрапив туди ще учнем, коли переганяли на відгодівлю стадо бичків. Наш гурт підлітків верхи доставили молодняк до петровської ферми, добирались довго, за те назад примчались на баских конях умить. За добротно виконану роботу нам підготували сюрприз – організували показову вечерю. Особливо сподобалися скибки хліба щедро намазані вершковим маслом, а зверху ще і медом. Може тоді і захотів стати бджолярем.
Читав про Петровку, а в уяві поставали височенні тополі вздовж центральної вулиці і розлогі в’язи, що сторожували старезну панську будівлю. Нині залишилося лише дві тополі, які вартують в’їзд до села. Згадав затишний клуб, петровські неповторні весілля – хлібосольні, урочисті, гамірливі.
Мав тут багато приятелів, з роками однолітки пороз’їжджалися, залишилися лише найстійкіші. Слідкую за успіхами петровчан, колишні радгоспівці ще й досі вирізняються підвищеною відповідальністю, дисциплінованістю. От і нині трудяться вже сини моїх колишніх знайомих – Володимир Ковтун і Володимир Кулик. Перший – механізатор, він і сіє, і збирає. Його тезка - електрогазозварювальник, допомагає лагодити знаряддя.
Майже 900га орної землі петровчан орендує нині ПП „Украгротранс”. З господарями поталанило, уміють на землі працювати. Вирощують кукурудзу, соняшники, пшеницю. У минулому році 60 га засіяли гречкою – намолотили по 20ц на круг. Качаниста займала майже 700-гектарний клин, вродила добряче – більше тонни з га.
Після прочитаного закортіло побувати у Петровці, зустрітися з колегою-механізатором Костянтином Шарапою, з колишнім управляючим Володимиром Москаленком, з братами Заваліями. На жаль, уже не зустрітися з трактористом-легендою Анатолієм Михайловичем Луповим, який учив нас, молодших, премудростям плугатарської справи.Часто згадую і Івана Кузьмовича Лелюшка.
Відвідаю колись Петровку, то буде, як зустріч з юністю.
Юрій Вовкогон
На знімку: Віктор Прокопенко, своєю „стрикозою” обробляє посіви, знищує бур’яни, запобігає хворобам рослин. Ранньої весни механізатор на сівалці. Більше 500 га пшениці, 60 га сої – то його робота.
Детальніше...