Мале фермерство в Україні у 2022 році опинилося на шляху «виживання»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: П'ятниця, 11 лютого 2022, 11:36

Зростаючий курс доллара, подорожчання хімії та палива, дефіцит добрив — це те, з чим зіштовхнулися дрібні українські фермери. При цьому держава, замість того, щоб допомогти “вижити” аграріям та спонукати громадян розвивати “крафтове” фермерство, надає дотації великим компаніям, які нерідко належать олігархам. У результаті складаються несприятливі умови для малих підприємців.

Політика держави після ліквідації колгоспів та передачі «паїв» сприяла наприкінці минулого століття становленню малого фермерства, і у 2000 році в Україні працювало понад 40 000 приватних фермерів (фермерських господарств) - юридичних осіб та понад 4 млн особистих селянських господарств - домогосподарств. В цілому, ці дрібні власники виробляли понад 60% валової сільськогосподарської продукції в 2000 році.

Проте уже протягом наступних 20 років їхній внесок у валовий сільськогосподарський продукт скоротився до менш ніж 40%. Однією з основних причин таких показників експерти Київської школи економіки Олег Нів’євський, Павло Яворський та Олександр Донченко у дослідженні «Малі фермери та домогосподарства в сільському господарстві та сільській економіці: оцінка їх ролі та заходи з підтримки їх сталого розвитку» вважають зміну аграрної політики держави.

Незважаючи на декларативні заяви профільного міністерства та державних органів про наміри підтримки малого фермерства та працевлаштування сільської молоді, наслідки прийнятих законів складаються у невтішну картину для селян.

«Нещодавно до ГО звернувся фермер з Київської області. Він з родиною з 2015 року власноруч обробляв 50 гектарів землі. Мали техніку, дещо брали в оренду. Останні 2 роки були вдалими для бізнесу, вдалося ще докупити техніку, але, здається, що щастю прийшов кінець і 2022 рік виглядає по-іншому. За його словами, собівартість агровиробництва подорожчала майже втричі. А що робить держава? Приймає закон 5600, за яким фермер має сплачувати ще більше податків. Він вирівняв фермерів з іншими виробниками. Незалежно від того, скільки людей у вас працює крім звичних витрат треба ще заплатити 1500 грн. за гектар. І це на фоні того, що добрива подорожчали в 4 рази. І якщо інші країни забороняють експорт добрив, щоб в першу чергу забезпечити внутрішній ринок. То в Україні щотижня зростає ціна, тому що великі гравці експортують добрива, а держава фермерів не захищає», — обурюється голова громадської організації «Сила Землі» Сергій Семенченко.

Голова ГО переконаний, доки держава не створить комфортні умови для розвитку дрібного фермерства, такий вид діяльності буде пов’язаний з надзвичайно високим ризиком. Ситуація ускладнюється ще й тим, що аграрії мають додаткове зобов’язання у вигляді орендної плати за паї, яку треба буде сплачувати незалежно від врожаю та цін на зерно.

«Мінімальне податкове зобов’язання з кожного гектару сільгоспземель, яке наразі передбачається податковим кодексом, безпосередньо втручається в земельні відносини. Наприклад, для малих фермерів це стимул не виробляти, а віддавати землю в оренду. Законопроєкт №5600, з моєї точки зору, не боротьба з якоюсь олігархією, а навпаки – загроза розвитку дрібного фермерства в Україні», — вважає професор Київської школи економіки, Олег Нів’євський.

На думку юриста Володимира Пристая, новим законом держава прагне збільшити надходження до бюджетів, але робить це за рахунок селян, малих і середніх сільгоспвиробників.

«Зміни оподаткування аграріїв - це яскравий приклад того, як мета не виправдовує засоби. І як держава бореться з наслідками, а не причинами існування аграріїв «поза законом». За таких умов вплив держави відчують не реальні гравці тіньового ринку агробізнесу, а дрібні суб’єкти господарювання та селяни, які вирощують продукцію для власних потреб», — сказав юрист.

Усе дорожчає, зростає курс валют, збільшується вартість електроенергії, ситуація ускладнюється ще й суттєвим подорожчанням добрив. Виникає запитання, на чому має заробити дрібний фермер? Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ “Інститут аграрної економіки” Олександр Захарчук переконаний, що саме малі, середні та сімейні фермерські господарства, які обробляють землеволодіння на 400–500 га і мають обмежені кошти на закупівлю добрив, постраждають першими.

«Ситуація загрожує продовольчій безпеці. Адже проблема полягає не лише у подорожчанні продуктів харчування, а й у меншому врожаї, доході, зменшенні валютної виручки та сплачених державі податків в агросекторі», — попереджає Олександр Захарчук.

На жаль, в сьогоднішній ситуації маленьких фермерів поклали на один щабель з великими агрохолдингами, але якщо на останніх, за рахунок великих потужностей, не так сильно впливає зростання цін, і вони мають можливість працювати і навіть збільшувати потужності, то маленькі фермери, на жаль, опинилися на межі «виживання». Чи не єдиним порятунком може стати прийняття низки законів, які б підтримали фермерів, але в планах діючої влади зміни законодавства в цьому питанні поки що немає.

Згідно з даними Держстату витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні лише зростають, і збільшились на 34,7%.

Усі ці фактори вже призвели до того, що сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 8,2%, і тенденція до закриття фермерських господарств та міграції у міста зберігається, а, отже, мова йде про подальше знелюднення і занепад українських сіл.

ГО «Сила землі» вимагає у влади вжити невідкладних заходів для збереження малого бізнесу.

Не вбивайте дрібних фермерів! Вони не хочуть залишати свої землі і переїжджати в міста!

Сергій Семенченко,
голова організації

• < Попередня
• Наступна >